Ухвала

від 31.10.2024 по справі 489/7591/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

"31" жовтня 2024 р.

Справа № 489/7591/24

Провадження №2-с/489/128/24

УХВАЛА

про скасування судового наказу

31 жовтня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районнийсуд містаМиколаєва ускладі суддіРум`янцевоїН.О.,розглянувши заяву ОСОБА_1 проскасування судовогонаказу від03жовтня 2024виданого зазаявою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1

встановив.

Боржник, через свого представника адвоката Карнаух А.П. звернуласьдо судуз заявою,якою проситьскасувати судовийнаказ Ленінськогорайонного судум.Миколаєва від03жовтня 2024виданого зазаявою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 15.10.2015 ОСОБА_1 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 придбала її, тобто право власності, яке передбачає володіння, користування та розпорядження квартирою перейшло до нового власника ОСОБА_2 . Фактично заявниця з 15.10.2015 перестала користуватися послугами КЖЕП «Зоря» ММР, а тому не повинна їх оплачувати за період вказаний у судовому наказі. Окрім цього, ОСОБА_1 змінила місце проживання і з 03.12.2015 була зареєстрована у м. Нова Одеса Миколаївської області, а з 29.01.2024 у м. Києві. Виходячи з вищезазначених фактів та документів, вважає виданий судовий наказ незаконним та підлягаючим скасування.

Відповідно до ч. 1 ст.170ЦПКУкраїни боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст.171ЦПКУкраїни у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оцінивши викладені представником заявниці обставини, судом встановлено, що між сторонами існує спір, а тому вважає, що доводи викладені представником боржниці, потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а відтак заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, а судовий наказ скасувати.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

За змістом положеньст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першоїст. 42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «Зоря» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч. 2ст. 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначенийрозділом II ЦПК України"Наказне провадження". Вказаний розділЦПК Україниокремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8ст.141 ЦПК Українита застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2ст. 141 ЦПК України.

Разом з тим,ЦПК Українине містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту нормЦПК Українизаявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.

Однак боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 проскасування судовогонаказу від03жовтня 2024виданого зазаявою Комунального житлово-експлуатаційногопідприємства Миколаївськоїміської ради"Зоря"про видачусудового наказуза вимогоюпро стягненнязаборгованості запослуги зуправління,утримання будинківі спорудта прибудинковихтериторій з ОСОБА_1 - задовольнити.

Судовий наказ№2-н/489/2366/24(справа№489/7591/24)від 03жовтня 2024,виданий Ленінськимрайонним судомм.Миколаєва зазаявою ОСОБА_1 проскасування судовогонаказу від03жовтня 2024виданого зазаявою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 скасувати.

У задоволенні вимоги про стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовити.

Роз`яснити Комунальному житлово-експлуатаційномупідприємству Миколаївськоїміської ради"Зоря" право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Рум`янцева