Ухвала

від 04.11.2024 по справі 483/838/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 483/838/24

УХВАЛА

про повернення заяви

04 листопада 2024 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи ОСОБА_2 , недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна,-

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з заявою про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 , недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна.

На підставі розпорядження голови Очаківського міськрайонногосуду Миколаївської області від 04.07.2024року цивільну справу № 483/838/24 відповідно до ч. 4 ст.31 ЦПК України направлено на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області, як найбільш наближеного до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

Вказана цивільна справа надійшла до Миколаївського районного суду Миколаївської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.

Відповідно до ч. 9ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

За змістом положень частини третьої статі 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.

При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст.175 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки заява не відповідала вимогам ст.175Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ухвалою суду від 22.07.2024року заяву залишено без руху, і надано десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня отримання заявником копії вказаної ухвали.

20.09.2024року заявник отримав ухвалу суду про залишення заяви без руху, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, однак в межах визначеного судом строку заяву про усунення недоліків не направив, вимоги суду залишено без належного реагування з боку заявника.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене,суддя приходитьдо висновку,що заявникому встановленийстрок невиконана ухваласуду від22.07.2024року, тому вважає за необхідне повернути заяву заявнику.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджаєповторному зверненнюіз заявоюдо суду,якщо перестанутьіснувати обставини,що сталипідставою дляїї поверненн.

Керуючись ч. ч. 3, 7 ст. 185 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи ОСОБА_2 , недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна, - повернути заявнику.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський