Рішення

від 30.10.2024 по справі 490/5446/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2667/2024 Справа № 490/5446/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Вознюк Д.І. , за участі позивача , представника відповідача адвоката Важеніної С.А.,

озглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення батьківства та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача , в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати компетентний орган ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , актовий запис №19 від 30 травня 2008 року, виключивши відомості про батька дитини ОСОБА_4 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку/доходу.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок близьких стосунків з відповідачем, які тривали з 2007 - 2008 роки, у них народилась спільна дитина ОСОБА_5 . Він завждив ивзнава ОСОБА_5 своєю донькою, що підтверджується висновком молекулярно-генетичного дослідження, яке було проведено за його ініціативою. Наразі відповідача мобілізовано, отже ні він не може звернутися до органів ДРАЦС, ні позивачка, яка на теепрішній час перебуває у іншому зареєсьтрованому шлюбі. Також вона утримує доньку сама, відповідач іноді надає матеріальну допомогу на утримання дитини, про те її недостатньо.

Наведені обставини змусили її звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.10.2024 року судом закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачка в підготовчому засіданні підтвердила виклдаені в прозові обстаивни, просила про його задволення. В зв`язку з проживанням в іншому місці в подальшому просила розглядати справу за відсутності позивача та представника, позов просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову , в якій повністю визнає позовні вимоги , наслідки визнання позову йому зрозумілі. Повідомляє, що на теепрішній час є військовослужбовцем, отже не може прийняти участь в судовому засіданні. Також просить врахувати, що в нього на утриманні також перебувають ще двоє неповнолітніх дітей.

Представник відповідача адвокат Важеніна С.А, в судовому засіданні підтвердила позицію відповідача, визнала виклдаені в позові обставини, просила суд задовольнити позовну заяву, оскільки це відповідає спільним інтересам і відповідача , і його неповнолітньої доньки.

Суд, вислухавши поясненян учасників процесу, допитавши свідка, розглянувши позовні вимоги, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що здійснено актовий запис № 19, матір`ю зазначено ОСОБА_1 , батьком зазначено ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_1 , виданим Коблевською сільською радою Березанського району Миколаївської області.

Згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження медико-генетичного центру "Мама Папа" №42676 від 15.05.2024 року за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, ймовірність того , що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 99,999999 %.

Як підтвердила допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , яка є матір`ю відповідача, її син ОСОБА_7 завжди визнавав соню своєю донькою, дитина також знала його як свого батька. Він завжди забирав її на літо на відпочинок до моря рахзом зі своїми дітьми, допомагав матеріально, дарував подарунки на свята, не виділяв дітей, які народилися у шлюбі та її. Вона також вважала її своєю онукою. На теперішній час виникла потреба встановити батьківство, щоб ОСОБА_5 мала такі ж пільги як дитина військослужбовця, як і інші її брати та сестра.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою про визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю дитини та приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Доводити наявність кровного споріднення з дитиною чоловіка (відповідача у справі), позивач може будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

Таким чином, підставою для визнання батьківства є наявність кровного споріднення між відповідачем та дитиною. Важливе значення в процесі доказування даного факту має висновок експерта. За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення. Дійти висновку про визначення батьківства можливо і на підставі судово-імунологічної експертизи (експертизи крові). Однак, експертиза ДНК, на сьогодні, є найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини.

Відповідно до частин 1-4 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Наданий висновок експерта є повним та науково обґрунтованим, відповідає вимогам ст.102 ЦПК України, отже ставити під сумнів викладені при експертному дослідженні висновки, підстав немає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи висновок судової експертизи, яким практично доведено біологічне батьківство відповідача ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , пояснення свідка, яка не заперечує, що є рідною бабусею дитини, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині визнання батьківства, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , 2008 р.н., проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Дані обставини за матеріалами справи не спростовані та не заперечуються стороною відповідача.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 18 Конвенції «Про захист прав дитини», суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1ст.183СК України).

Судом встановлено , що ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України, має постійний та достатній дохід, сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей на підставі рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25.07.2004 року у розмірі по 1/ 6 частині у сіх видів доходу/заробітку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 «Про застування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 182, 183 СК України, враховуючи як матеріальне становище позивача, яка утримує та проживає з дитиною, так і матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, доказів наявності у відповідача хронічних захворювань, які б суттєво впливали на його фізичний стан та перешкоджали сплачувати аліменти, матеріали справи не містять, з урахуванням наявності у нього на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, беручи до уваги щоденну потребу дитини в харчуванні, забезпеченні предметами вжитку та дозвілля необхідних для достатнього гармонійного розвитку дитини, суд вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись на утримання дитини повинен бути встановлений у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення з даним позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів на дитину також підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про присудження аліментів з відповідача, починаючи з 26 червня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави та позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 1211.20 грн. пропорційно задволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 125, 128, 135, 141, 150, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Ленінка Березанського району Миколаївської області.

Внести зміни до актового запису №19 від 30 травня 2008 року, складеного органом державної реєстрації -Коблевська сільська рада Березанського району Миколаївської області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Миколаєва, Миколаївської області, громадянина України, виключивши запис про те , що батьком дитини є ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 26 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО