Рішення

від 04.11.2024 по справі 493/895/24

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/895/24

Провадження № 2/493/414/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.,

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Печарський В.Д., звернувся до суду з позовом до Балтської міської ради Одеської області про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що мати позивача ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), розміром 3,77 умовних кадастрових гектарів по КСП ім. Шевченка, розташованої на території Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0100864.

17.04.2000 року мати позивача померла. Після її смерті позивач, як спадкоємиця за законом першої черги прийняв спадщину матері відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, оскільки проживав разом з нею на день її смерті, поховав її та фактично вступив у розпорядження спадковим майном, однак у зв`язку з відсутністю оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину ОСОБА_2 , в тому числі які мають право на обов`язкову частку в спадщині, немає.

З вищевказаних причин позивач не може реалізувати своє право на спадкування майна спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну часку (пай) у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, попередньо звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач - представник Балтської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності просив розглянути справу на підставі матеріалів справи.

Розглянувши позов в межах заявлених вимог, вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно довідки Балтської міської ради Одеської області №04-25/803 від 24.05.2024 року, ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0100864 на земельну ділянку загальною площею 3,77 умовних кадастрових гектарів по КСП ім.. Шевченка, розташованої на території Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 30.04.1996 року № 224, про що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім.. Шевченка є запис № 384 від 27.06.1996 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 28.05.2024 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).

Як вбачається з довідки головного спеціаліста Старостинського округу № 6 Балтської міської ради Одеської області № 221 від 03.06.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: с. Перельоти Балтського району Одеської області, але з вересня 1999 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в м. Одеса у сина ОСОБА_1 , який здійснював за нею догляд і поховання.

Родинні стосунки між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між сином та матір`ю підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого повторно 06.02.1968 року Залізничним райбюро ЗАГС м. Львова.

Являючись єдиним спадкоємцем за законом першої черги, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з питань оформлення спадщини. На його звернення надано відповідь №288/01-16 від 03.05.2024 року про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на майно, що успадковується, а саме сертифікат у на право на земельну часку (пай).

Втрата сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0100864 на ім`я ОСОБА_2 , виданого на підставі розпорядження Балтської РДА від 30.04.1996 року № 224, підтверджується публікацією в щотижневику Балтської районної газети «Народна трибуна» № 21(12611) від 01.06.2024 року.

Згідно довідки державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори від 24.07.2024 року № 332, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці не зверталися, спадкові справи не заводилися.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, пов`язані з здійсненням позивачем права на спадкування.

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 , тобто на 17.04.2000 року діяв Цивільний Кодекс Української РСР від 18.07.1963 року.

У статті 5 ЦК України визначені загальні правила дії актів цивільного законодавства в часі, за якою акти цивільного законодавства регулюють цивільні відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Певні особливості передбачені розділом «Прикінцеві та перехідні положення». Відповідно до п. 4 вказаного розділу щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК, положення ЦК застосовуються до тих прав та обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пункт 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК 2003 року встановлює, що правила книги шостої Цивільного Кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цього Кодексу.

В п.1 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленуму Верховного Суду України зазначається, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги

належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України РСР 1963 року та пункту 5 прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України 2003 року дії, що свідчать про прийняття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 як спадкоємиця за законом першої черги прийняв спадщину матері ОСОБА_2 , відповідно п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, так як фактично вступив в управління (володіння) спадковим майном.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем першої черги за законом, згідно із ст. 529 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року та пункту 5 прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України 2003 року, являється її син ОСОБА_1 , процедура прийняття спадщини регламентується, відповідно до ст. 5 ЦК України та книгою шостою вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на майно, що увійшло до складу спадщини не є перешкодою для прийняття спадщини.

Беручи до уваги, наявність у позивача ОСОБА_1 права на спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняття позивачем спадщини у встановленому законом порядку, відсутності інших спадкоємців які б виявили бажання прийняти спадщину, належність спадкодавцю на день смерті майна, щодо якого заявлені позовні вимоги, наявність мотивованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 386, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.ст. 529, 549 ЦК УСРС від 18.07.1963 року, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом першої черги його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 3,77 умовних кадастрових гектарів по КСП ім. Шевченка, розташованої на території Перелітської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0100864.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ