Рішення

від 20.09.2024 по справі 946/3513/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/3513/24

Провадження № 2-о/946/163/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кріпакової К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ізмаїльський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або АТО,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

29.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Каховка Херсонської області.

Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Каховка, Каховський район, Херсонська область, Україна, помер громадянин України ОСОБА_2 , місце народження: селище Степне, Нижньосірогозького району Херсонської області. При цьому, єдиним наявним документами, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 31.10.2023. Документи видані незаконними органами (установами) окупаційної влади рф. Померлий ОСОБА_2 залишив заповіт, згідно якого належні йому на праві приватної власності земельні ділянки: з кадастровим номером 6523884500:05:021:0024, площею 5, 6689 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області та з кадастровим номером 6523884500:05:005:0008, площею 1, 4910 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, заповів заявниці ОСОБА_1 . Встановлення факту смерті необхідно для реалізації заявницею своїх спадкових прав, а саме отримання майна в порядку спадкування за заповітом.

Аргументи учасників справи

В судове засідання заявниця не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у своїй заяві про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або АТО, зазначила, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у її відсутність.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно заповіту серія НВО №361889, посвідченого приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Коршуновим Р.В. 17.10.2021, ОСОБА_2 залишив заявниці ОСОБА_1 належні йому на праві приватної власності земельні ділянки:

-з кадастровим номером 6523884500:05:021:0024, площею 5, 6689 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району, Херсонської області;

-з кадастровим номером 6523884500:05:005:0008, площею 1, 4910 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 31.10.2023 Симферопольським районним відділом РАЦС №2 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 170239910003005095006, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Позиція суду

У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати положення статті 317 ЦПК України у даних правовідносинах.

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом Державної реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.

Предметом доказування у цих справах є не сама подія смерті, а її чітко визначений час, який повинен породжувати для заявника правові наслідки.

У відповідності з частин третьої, четвертої статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (далі за текстом - Закон № 2398-VI) передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 17 Закону № 2398-VI, державна реєстрація смерті проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України).

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 108 від 12 квітня 2024 року) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у період з 05.03.2022 по теперішній час вся територія Каховської міської територіальної громади та Таврійської міської територіальної громади є територією України, яка тимчасово окупована РФ.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Практикою Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), за висновками якої, зокрема, у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Зважаючи на правову позицію, викладену Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: селище Степне, Нижньосірогозького району Херсонської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України у м. Каховка, Каховського району, Херсонської області, Україна.

Обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, судом на час розгляду не встановлено.

Аналіз вищезазначених норм національного права та обставин справи дає підстави для висновку про те, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимогами пункту восьмого частини першої статті 430 ЦПК України передбачено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а тому суд, з урахуванням частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, вважає за необхідне рішення в частині встановлення факту смерті громадянина ОСОБА_2 допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. 4, 208-209, 234, 235, 256-259 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ізмаїльський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або АТО - задовольнити.

Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Степне, Нижньосірогозького району, Херсонської області, що проживав в Херсонській області, в м. Каховка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Каховка Херсонської області.

Відповідно до вимог статті 317 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Суддя: Г.І.Смокіна