Рішення

від 04.11.2024 по справі 751/8159/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/8159/24

Провадження №2/751/1830/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

секретаря судового засідання Шевченко А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконачого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Таліон плюс», в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4668, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. 23.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон плюс» грошових коштів в розмірі 57429 грн 31 коп.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за №4668, відповідно до якого запропоновано стягнути з позивача на користь ТОВ «Таліон плюс» заборгованість на загальну суму 57429,31 грн. 23.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. відкрито виконавче провадження № 68778101 з примусового виконання виконавчого напису. Вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірності заявлених вимог, не перевірено нотаріальне посвідчення кредитного договору, також не перевірено наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, а тому виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Ухвалою судді від 11.09.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач та треті особи у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслали.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. вчинено виконавчий напис № 4668 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за договором №463415101 від 07.06.2020, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення права вимоги від 06.10.2020 є ТОВ «Таліон плюс», заборгованості у розмірі 57379,31 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон плюс» з урахуванням коштів за вчинення виконавчого напису, становить 57429,31 грн (а.с. 7)

Будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ «Таліон плюс» є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» матеріали справи не містять.

23.02.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. відкрито виконавче провадження за № 68778101 з примусового виконання виконавчого напису № 4668, виданого 23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон плюс» заборгованості в розмірі 57429,31 грн (а.с. 6).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. від 05.06.2024 у виконавчому провадженні ВП №68778101 по виконавчому напису № 4668, виданому 23.12.2021 року, звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.8).

Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінетів Міністрів України від 29.06.99 №117.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного з етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року при розгляді справи № 305/2082/14-ц.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88, Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Проаналізувавши наведені вище роз`яснення, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису 13.12.2021 нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача. До зазначених висновків суд приходить, виходячи з наступних мотивів.

Так, як було встановлено судом, позивач не погоджується із розміром стягнутої заборгованості та вважає її спірною, оскільки жодних претензій або вимог про досудове врегулювання спору він не отримував.

На спростування аргументів позивача, розрахунку заборгованості суду не надано. Тобто, нарахована сума заборгованості не може вважатися безспірною, оскільки не надано детального розрахунку, який би підтверджував відповідність нарахованої суми умовам договору.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису Варішкіна Л.Г. мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, судом не встановлено факт отримання позивачем вимоги про наявність такої заборгованості та про її погашення, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Ані відповідачем, ані приватним нотаріусом не було надано суду кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, а також доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за кредитним договором.

Зазначені обставини, на думку суду, є безумовним підтвердженням того, що заборгованість за кредитним договором №463415101 від 07.06.2020 є спірною.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Саме до таких висновків про застосування зазначеної норми права дійшов Верховний суд у постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18.

Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному написі приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Матеріали справи не містять даних про те, що кредитний договір №463415101 від 07.06.2020 був посвідчений нотаріально, а отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

З установлених судом обставин справи не вбачається, що, звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 , надав, з урахуванням положень Переліку документів, належні докази на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано. Своїм правом на подання відзиву ТОВ «Таліон Плюс» не скористалося.

Отже, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Журавльовою Л.М. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки відсутні докази того, що позивач отримав письмову вимогу про усунення порушень з виниклої заборгованості, а також відсутні, як оригінал нотаріально посвідченої угоди, так і підстави для визнання суми заборгованості безспірною, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн та за подачу позову в сумі 1211,20 грн, що загалом становить 1816,80 грн, які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконачого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №4668, вчинений 23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс»</a> коштів в розмірі 57429 грн 31 коп таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс»</a> на користь ОСОБА_1 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.11.2024

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»</a> (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ 39700642)

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна (місцезнаходження: 04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52, оф. 421)

Третя особа: приватний виконавець виконачого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович (65026, м. Одеса, провул. Воронцовський, 8)

Головуючий - суддя І. В. Яременко