Рішення

від 28.10.2024 по справі 741/1381/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/464/24

Єдиний унікальний номер 741/1381/24

РІШЕННЯ

іменем України

28 жовтня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради, третя особа Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 , представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року до введення в дію Закону України «Про власність», яким було ліквідовано колгоспні двори, у зазначеному домоволодінні проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Отже, як членам колгоспного двору їм належало по 1/2 частини вказаного житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із фактично належної йому 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася. Спадщину після його смерті відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР прийняла його дружина ОСОБА_4 . Інші спадкоємці, які б претендували на спадщину, відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частини вищевказаного житлового будинку, яка фактично належала їй як члену колишнього колгоспного двору, та з 1/2 частини вищевказаного житлового будинку, яку вона фактично успадкувала після смерті ОСОБА_3 , але на яку не оформила своїх спадкових прав. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла онука ОСОБА_1 . Нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами у зв`язку з тим, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували родинний зв`язок ОСОБА_3 із ОСОБА_4 , а також відсутні правовстановлюючі документи на будинок, а сам будинок відносився до категорії колгоспних дворів, і на даний час змінити статус двору неможливо, колгоспні двори ліквідовано.

Саме тому представник позивача звернувся до суду та просив судовим рішенням:

- встановити факт перебування ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату його смерті;

- визнати за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 10 липня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 03 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2024 року.

У судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_2 не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги та пояснення, викладені в позові, у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача (а. с. 120).

Представник відповідача Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання надіслала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути цивільну справу без участі свого представника (а. с. 122).

Представник третьої особи Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, але до початку підготовчого судового засідання в. о. начальника відділу надіслала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без участі представника відділу (а. с. 58).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачем визнано позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 відносилося до типу колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: голова домогосподарства ОСОБА_3 , 1914 р. н., дружина ОСОБА_4 , 1908 р. н., що підтверджується копією довідки Козарського старостинського округу Носівської міської ради Чернігівської області № 6/2-31/125 від 18 квітня 2024 (а. с. 6).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не втратили право на вказане домоволодіння, яке належало ліквідованому колгоспного двору.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок, що підтверджується копією довідки КП «Носівське БТІ» Носівської міської ради № 191 від 31 травня 2024 року (а. с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 9). Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка фактично належала йому як члену колишнього колгоспного двору.

Відповідно до довідки Козарського старостинського округу Носівської міської ради Чернігівської області № 6-31/148 від 23 травня 2023 року ОСОБА_5 на день своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Отже, відносини спадкування після смерті ОСОБА_3 регулюються нормами ЦК УРСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 63).

Отже, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), той з подружжя, який його пережив, і батьки (усиновителі) померлого.

Судом установлено, що до майна померлого ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, що підтверджується повідомленням Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 17 липня 2024 року № 2130/01-17 (а. с. 61) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 65).

Відповідно до повідомлення Державного архіву Чернігівської області від 17 січня 2024 року у книгах реєстрації первинних актових записів по Козарській сільській раді Бобровицького району Чернігівської області за 1935 рік та Козарівській сільській раді Носівського району Чернігівської області за 1938/1938 роки актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 немає. Книги реєстрації первинних актових записів по Козарській сільській раді Носівського району Чернігівської області за 1930-1934, 1936-1937, 1940-1947 роки на зберігання до Державного архіву Чернігівської області не надходили (а. с. 83).

Згідно з повідомленням Козарського старостинського округу Носівської міської ради Чернігівської області від 29 лютого 2024 року Козарський старостинський округ Носівської міської ради не має можливості надати копію актового запису про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за період з 1930 по 1955 роки, для отримання інформації рекомендовано звернутися до Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 96).

Відповідно до повідомлення Ніжинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13 липня 2024 року у Державному реєстрі актів цивільного стану відсутній актовий запис про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 58).

У зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі на дату смерті останнього, позивач звернулася до суду із позовною вимогою про встановлення факту перебування вищевказаних осіб у зареєстрованому шлюбі між собою.

Вирішуючи вимогу про встановлення даного юридичного факту, суд виходить з того, що відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

За змістом положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

За змістом ч. ч. 1-3 ст. 9 зазначеного Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

За ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

У відповідності із роз`ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди можуть встановити факти реєстрації шлюбу, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні, або він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту цивільного стану.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Факт перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у шлюбі підтверджується такими документами:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , відповідно до якого його батьком є ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_4 (а. с. 16);

- довідкою № 6/2-31/125, виданою 18 квітня 2024 року Козарським старостинським округом Носівської міської ради Чернігівської області (а. с. 6);

- довідкою № 6-31/148, виданою 23 травня 2024 року Козарським старостинським округом Носівської міської ради Чернігівської області (а. с. 13).

Від встановлення юридичного факту перебування у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є нині померлими, залежить виникнення майнового права позивача на нерухоме спадкове майно після смерті рідної баби ОСОБА_4 , як спадкоємця п`ятої черги за законом.

А, тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі.

Отже, суд родить висновок, що позовну вимогу про встановлення факту перебування вищевказаних осіб у зареєстрованому шлюбі слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Абзацом 2 пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Міністерством юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, установлено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

Отже, спадщину після смерті ОСОБА_3 у силу п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР фактично прийняла його дружина ОСОБА_4 , вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Отже, судом установлено, що ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 фактично успадкувала 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , однак за життя юридично не оформила своїх спадкових прав на вказане спадкове майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 8).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відносини спадкування після її смерті регулюються ЦК України.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На день своєї смерті ОСОБА_4 перебувала на повному державному забезпеченні з 15 січня 2003 року і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була прописана за адресою: АДРЕСА_2 , Городнянський психоневрологічний інтернат, що підтверджується копією довідки Городнянського психоневрологічного інтернату Департаменту соціального захисту населення № 104 від 28 травня 2021 року (а. с. 79).

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , відповідно до якого його матір`ю є ОСОБА_4 (а. с. 97), копією запису № 98 від 7 лютого 1976 року про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно до якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 присвоєно прізвище ОСОБА_9 (а. с. 90), копією свідоцтва про народження ОСОБА_10 , відповідно до якого її батьком є ОСОБА_11 (а. с. 22), копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, відповідно до якого після реєстрації шлюбу із ОСОБА_12 . ОСОБА_10 присвоєно прізвище ОСОБА_13 (а. с. 100-101), копією рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2015 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_14 (а. с. 24), копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , відповідно до якого після реєстрації шлюбу ОСОБА_14 присвоєно прізвище ОСОБА_16 (а. с. 23).

Син ОСОБА_4 , батько позивача, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 15).

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Судом установлено, що приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чуприненко О.В. до майна померлої ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 44/2023 (а. с. 67).

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 убачається, що спадкування після смерті ОСОБА_4 відбувається за законом. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її рідна онука ОСОБА_1 в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) (а. с. 69-118).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом встановлено, що позивач зверталася до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуприненко О.В. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 . Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємцем на надано документів, що підтверджують родинний зв`язок між спадкодавцем ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5 , що тягне за собою неможливість встановити наявність підстав для закликання до спадкоємства. Крім того, відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на майно, оскільки спадкове домоволодіння мало статус колгоспного двору, а із введенням в дію 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано (лист приватного нотаріуса Чуприненко О.В. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 66/01-16 від 17 травня 2024 року (а. с. 21).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 55,6 кв. м, житлова площа - 18,9 кв. м (а. с. 18-20).

Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна ринкова вартість спірного будинку станом на 19 червня 2024 року становить 70000 грн (а. с. 17).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовна вимога про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату АТ «Таскомбанк» № 6076-0062-0942-4089 від 05 липня 2024 року (а. с. 4).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123, 521, 537, 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1269 ЦК України, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Носівської міської ради, третя особа Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Установити факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на дату смерті ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 55,6 кв. м, житловою площею 18,9 кв. м з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , сплачений в АТ «Таскомбанк» за реквізитами: рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. відповідно до квитанції про сплату № 6076-0062-0942-4089 від 05 липня 2024 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20;

третя особа: Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35057259, місцезнаходження: м. Ніжин Чернігівської області, вул. Гоголя, буд. 6.

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА