Постанова

від 05.11.2024 по справі 591/4667/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м.Суми

Справа №591/4667/19

Номер провадження 22-ц/816/1439/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

у присутності:

позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кузнєцова Артема Сергійовича ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника - адвоката Яковенко Євгена Миколайовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2024 року у складі судді Сидоренко А.П., ухвалене в м. Суми, повний текст рішення виготовлено 29 березня 2024 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Петровський» про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги мотивував тим, що він є співвласником горищного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Йому належить приміщення квартири (офіс) АДРЕСА_2 за вказаною адресою, а відповідачам належить приміщення квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку. Приблизно на початку квітня 2019 року ОСОБА_2 було розпочато будівництво (реконструкцію) частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме горища. Незважаючи на те, що будинок віднесено до пам`яток архітектури та культурної спадщини, відповідач збудував дві стіни на горищі, чим заблокував позивачу та іншим співвласникам будинку прохід до загального горища, до комунікаційних мереж (теплопостачання), демонтував з даху будинку цегляну трубу пічного опалення, встановив на даху шість пластикових вікон, демонтував частину даху, пошкодив шифер, внутрішні комунікації будинку на горищі. При цьому в будинку наявні тріщини, а будинок не має фундаменту.

Зазначає, що власники квартири АДРЕСА_3 самовільно, без дозволу співвласників провели та продовжують проводити будівельні роботи (реконструкцію) та у подальшому приватизували допоміжне приміщення - горище, чим незаконно позбавили інших співвласників права вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку.

Позивач як власник квартири АДРЕСА_2 у зв`язку з протиправними діями відповідача не має доступу до горища для обслуговування свого майна, для обслуговування даху та комунікацій - теплопостачання, а саме труб, які прокладені через горище до квартири. Фактично позивач не може пройти до своєї частини квартири по горищу, так як на горищі лише один вхід і збудована стіна, обслуговувати комунікації та дах на своєю квартирою він не може, оскільки доступ заблоковано саме ОСОБА_2 .

Просить врахувати, що рішенням суду у справі № 591/7367/19, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, скасовано повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке було зареєстроване 16 серпня 2019 року за № СМ061192281294 Управлінням архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, яке було подане ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради за вхідним номером 523 200 12 серпня 2019 року.

Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги, просить зобов`язати відповідачів як власників квартири АДРЕСА_4 вчинити певні дії, а саме привести в попередній стан горище багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 : демонтувати дві стіни, які були збудовані на горище будинку, демонтувати шість вікон з даху будинку по правій та по лівій стороні, збудувати демонтовану цегляну трубу пічного опалення, розблокувати вільний доступ до горища будинку позивачу; зобов`язати відповідачів вчинити певні дії, а саме усунути перешкоди позивачу в користуванні допоміжним приміщенням як об`єктом спільної сумісної власності власників багатоквартирного житлового будинку, а саме горищем за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання відповідачами вільного доступу до об`єкту спільної сумісної власності власників багатоквартирного житлового будинку, а саме до горища, яке знаходиться над приміщенням АДРЕСА_5 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 вересня 2021 року залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача - ОСОБА_3 .

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести в попередній стан горище багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 : демонтувати дві стіни, які були збудовані на горище будинку, демонтувати шість вікон з даху будинку по правій та по лівій стороні, збудувати демонтовану цегляну трубу пічного опалення, розблокувати вільний доступ до горища будинку позивачу ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди позивачу ОСОБА_1 в користуванні допоміжним приміщенням як об`єктом спільної сумісної власності власників багатоквартирного житлового будинку, а саме горищем за адресою АДРЕСА_1 , шляхом надання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вільного доступу до об`єкту спільної сумісної власності власників багатоквартирного житлового будинку, а саме до горища, яке знаходиться над приміщенням АДРЕСА_5 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов безпідставних висновків про преюдиціальне значення рішення у справі № 591/7367/19. Судом не з`ясовано та не взято до уваги, що ще у 2010 році було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл (вхідний № 2941 ), по об`єкту: «Перепланування квартири АДРЕСА_6 », згідно якого і було проведене облаштування мансардного поверху за рахунок горища. Дозвіл на це перепланування надали сусіди, в т.ч. і мати позивача ще у 2008 році.

Вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що облаштування мансардного поверху було зроблено згідно повідомлення про початок будівельних робіт від 2019 року за № СМ061192281294 від 16 серпня 2019 року, а не раніше поданого повідомлення до Інспекції ДАБК в Сумській області в листопаді 2010 року.

Вказує на те, що суд не взяв до уваги, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день прийняття рішення про надання дозволу на перепланування, а також станом на час закінчення робіт з перепланування, не набув статусу пам`ятки культурної спадщини.

Не погоджується з висновком суду, що облаштування відповідачами мансардного поверху за рахунок горища порушує право позивача на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням, а також доступ до тепломереж будинку, які знаходяться на горищі. Збудований мансардний поверх знаходиться в межах належної відповідачам квартири і не виходить на іншу частину горища, яка знаходиться над іншими квартирами. Частина горища, яка знаходиться над нежитловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 вільна від забудови і позивач має вільний доступ до нього і може її експлуатувати без будь-яких обмежень. З метою вільного доступу мешканців до комунікацій, розташованих на горищі будинку відповідачами у стінах були зроблені двері, які не замкнені. Доступ до горища будинку наявний у голови ОСББ «Петровський» та був наявний і до звернення позивача з позовом до суду.

Наголошує на тому, що відсутні докази того, що дві стіни, які були збудовані на горищі будинку, шість вікон з даху будинку по правій та лівій стороні, відсутність цегляної труби пічного палення заважають позивачу. Тобто наявність порушення прав чи інтересів позивача ним не було доведено.

Вважає, що судом не було враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачів та їх представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача та його представника, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серія та № 1-449, виданого 26 березня 2015 року, на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46 кв. м, яке складається з санвузла, кухні та двох торгівельних залів (а.с. 23-24, Т. 1).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_7 (а.с. 93-94, Т. 1).

Згідно Актуального переліку пам`яток культурної спадщини, що розташовані в адміністративних межах м. Суми, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 рішенням Сумського облвиконкому від 18 вересня 1985 року № 27 віднесено до пам`ятки архітектури та рекомендовано до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, існуючий охоронний номер 25-См (а.с. 22, Т. 1).

У 2019 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до ГУНП в Сумській області з приводу вчинення ОСОБА_2 незаконного будівництва (реконструкції) горища будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 За результатами перевірки слідчим Сумського відділу поліції не встановлено дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, інформація до ЄРДР не вносилась ( (а.с. 35-37, Т. 1).

З відповідей Управління ДАБК Сумської міської ради 20 травня 2019 року, 23 травня 2019 року, вбачається, що згідно Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Держархбудінспекції України, станом з 2016 року по теперішній час, відсутні будь які документи дозвільного характеру за адресою: АДРЕСА_8 . Так само станом з 2011 року по теперішній час відсутні будь-які документи дозвільного характеру за адресою: АДРЕСА_7 . За інформацією управління архітектури та містобудування СМР містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за цією адресою не надавались (а.с.38-39, Т. 1).

З відповідей Управління культури Сумської обласної адміністрації від 29 травня 2019 року вбачається, що у АДРЕСА_7 розміщена споруда «Житловий будинок» - пам`ятка архітектури місцевого значення, взята на облік згідно з рішенням Сумського облвиконком від 18.09.1985 № 276. Проектна документація щодо проведення робіт на пам`ятці архітектури місцевого значення «Житловий будинок» (охоронний номер 25-См), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в управлінні культури Сумської обласної державної адміністрації не зберігається, дозвіл або висновок органом охорони культурної спадщини - не надавався (охоронний номер 25-См) (а.с. 44; 45 Т. 1).

Відповідно до листа КЗ СОР Сумський обласний краєзнавчий музей від 30 травня 2019 року, згідно статті архітектора ОСОБА_12 до «Зводу пам`яток історії та культури України. Сумська область» датою зведення будинку (АДРЕСА_7) визначена ІІ половина ХІХ століття (а.с. 46, Т. 1).

З відповіді Міністерства культури України 13 червня 2019 року вбачається, що «житловий будинок» на АДРЕСА_1 не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, проте перебуває на обліку як пам`ятка архітектури місцевого значення (рішення Сумського облвиконкому від 18.09.1985 № 276, охорон. № 25-См) і відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є пам`яткою (а.с.47, Т. 1).

Комісією з проведення огляду пам`ятки архітектури «Житловий будинок» (охоронний номер 25-См) 08 липня 2019 року здійснено вихід та огляд містобудівної ситуації на території історичного ареалу АДРЕСА_1 . За результатами повторної перевірки уповноваженою особою управління культури Сумської обласної державної адміністрації Осадчим Є.М. 17 липня 2019 року складено протокол № 6 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 46 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та статтею 92 КУпАП (а.с.49, Т. 1).

На запит адвоката Стадника С.В. від 07 травня 2019 року стосовно виконання будівельних робіт з реконструкції горища по АДРЕСА_7 , замовник ОСОБА_2 , Управління ДАБІ у Сумській області 01 липня 2019 року надало відповідь про те, що Інспекцією ДАБК у Сумській області (ліквідована відповідно до п. 1 постанови КМУ від 23.04.2014 року № 150), було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, вх. № 2941 від 09.11.2010 об`єкту: «Перепланування квартири АДРЕСА_4 » (а.с. 50, Т. 1).

На запит адвоката Стадника С.В. від 15 липня 2019 року, Управлінням культури Сумської обласної державної адміністрації 18 липня 2019 року надано відповідь про те, що за результатами перевірки фактів, викладених у зверненні адвоката Стадника С.В. від 22 травня 2019 року, складено акт від 08 липня 2019 року. Листом від 14 червня 2019 року № 15/1064 управління культури Сумської обласної державної адміністрації інформувало ОСОБА_2 про проведення комісійної перевірки у його присутності, надання ним дозвільних документів на роботи з реконструкції горища за адресою: АДРЕСА_1 . Комісією зафіксовано, що в межах існуючого горищного простору одноповерхової цегляної житлової будівлі здійснено реконструкцію без зміни її зовнішніх будівельних габаритів. По схилам даху з хвилястого азбестоцементного листа встановлено 4 мансардних вікна. Уповноваженою особою управління культури Сумської обласної державної адміністрації Осадчим Є.М. складено протокол від 17 липня 2019 року № 6 про адміністративне правопорушення у зв`язку з виявленим під час перевірки будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що є пам`яткою архітектури місцевого значення стосовно громадянина ОСОБА_2 (а.с.51, Т. 1).

З копії акту обстеження містобудівної ситуації на території ареалу м. Суми від 08 липня 2019 року вбачається, що м. Суми занесене до Списку історичних населених місць України. Згідно з науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м Суми (внесення змін до історико-архітектурного опорного плану міста Суми)» у складі генерального плану міста (наказ Міністерства культури України від 22.11.2012 № 1364), будинок за вказаною адресою розташований в межах Центрального історичного ареалу, комплексної охоронної зони вздовж вул. Петропавлівської та вул. Соборної. «Житловий будинок», розташований за адресою: АДРЕСА_1 є пам`яткою архітектури місцевого значення, взятою на державний облік рішенням Сумського облвиконкому від 18 вересня 1985 року (охоронний номер 25-См) (а.с.52, Т. 1).

З копій заяв ОСОБА_5 від 29 липня 2008 року, ОСОБА_6 від 11 листопада 2008 року, ОСОБА_7 від 11 листопада 2008 вбачається, що ними надана згода на перепланування квартири АДРЕСА_6 з влаштуванням мансардного поверху та прибудови нежилого приміщення за умови не перекриття проїзду машин (а.с.85-87, Т. 1).

З копії з архівного витягу з рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12 травня 2009 року № 269 вбачається, що виконавчий комітет Сумської міської ради дозволив перепланування квартир їх власникам та наймачам за погодженими проектами згідно з додатком, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано дозвіл на перепланування чотирикімнатної квартири АДРЕСА_6 , а саме перепланування квартири згідно з проектом зі збільшенням загальної та житлової площ - об`єднання двох кімнат у одну внаслідок знесення не несучої перегородки; на місці третьої кімнати влаштування коридору та сходів на мансардний поверх; знесення існуючої прибудови розміром 3,83 х 2,96 м, на місці якої будівництво нової прибудови розміром 9,86 х 5,96 м де розмістяться тамбур, коридор, кухня, сумісний санвузол; влаштування мансардного поверху без перебудови даху в межах існуючої квартири де розмістяться коридор та дві кімнати (а.с.88-89, Т. 1; а.с.164, 167, Т. 2).

Творчо-виробничою майстернею архітектурного проектування «БББ» на замовлення відповідачів розроблено робочий проект з перепланування квартири АДРЕСА_6 (а.с.90-100, Т. 1).

На підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт СМ061192281294, поданого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління ДАБК Сумської міської ради 16 серпня 2019 року, здійснена реконструкція квартири за адресою: по АДРЕСА_7 з влаштуванням мансардного поверху на горищі (а.с.102-104, Т. 1).

КП «Архітектура. Будівництво. Контроль» Сумської міської ради 07 жовтня 2008 року ОСОБА_8 , що мешкає за адресою АДРЕСА_9 , видана довідка про те, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 не є пам`яткою культурної спадщини і не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток культурної спадщини, але знаходиться в межах історичної охоронної зони центру міста, а також в історичному ареалі Воскресенської церкви, пам`ятки культурної спадщини національного значення, збудованої у другій половині XVII ст. (охоронний № 619-Н/1), за адресою: АДРЕСА_10 (а.с.106, Т. 1).

На заяву ОСОБА_2 Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 28 вересня 2010 року повідомило, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 не взята на облік як пам`ятка архітектури, охоронний номер не присвоєний (а.с. 107, Т. 1).

Начальником Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради 24 жовтня 2008 року погоджено перепланування квартири АДРЕСА_6 (а.с.108-109, Т. 1).

Творчо-виробничою майстернею архітектурного проектування «БББ» на запит ОСОБА_9 надано відповідь від 07 листопада 2019 року, з якої вбачається, що робочим проектом на перепланування квартири АДРЕСА_3 наданий ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не передбачена повна реконструкція приміщень, зокрема із встановленням вікон на горищі, демонтажем димоходу. Збільшення загальної та житлової площі передбачено (а.с. 124, Т. 1).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 480/925/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення в частині, визначеній п. 17 додатку до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.05.09 №269 «Про надання дозволу на перепланування квартир» щодо надання дозволу на перепланування чотирикімнатної квартири АДРЕСА_6 , наданого ОСОБА_3 (власник 1/2 квартири) та ОСОБА_2 (власник 1/2 квартири), у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 238-240, Т. 1).

З відповіді Управління ДАБК від 10 березня 2021 року вбачається, що здійснено реконструкцію спірної квартири за рахунок допоміжних приміщень в будинку горища, в той час як проект був розроблений на перепланування квартири (а.с. 50, Т. 2).

05 лютого 2020 року ОСОБА_2 подав до Управління ДАБК декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1): «Перепланування квартири АДРЕСА_6 » за адресою: АДРЕСА_7 . Вказана декларація була повернута ОСОБА_2 , оскільки повнота даних зазначена у декларації не відповідає вимогам Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року. Роз`яснено право на подачу декларації до управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» для реєстрації згідно з п.20 Порядку (а.с. 75, Т. 2).

23 березня 2020 року ОСОБА_2 до управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» була повторно подана декларація про готовність до експлуатації об`єкта що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1): «Перепланування квартири АДРЕСА_3 з влаштуванням мансардного поверху з прибудовою нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 » за адресою: АДРЕСА_7 . Йому було надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до історико-архітектурного опорного плану, межі і режим використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Суми та згідно переліку об`єктів культурної спадщини Сумської області, об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 входить до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією пам`ятки архітектури місцевого значення (охоронний номер 25-См, Рішення Сумського облвиконкому від 18.09.1985 №276). Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до значних наслідків (СС3) відносяться пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» незалежно від їх статусу. Абз. 4 п. п. 7 п. 1 ст. 7 розділу 2 вищевказаного Закону визначено, що надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію, закінчених будівництвом об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), розташованих у межах населених пунктів, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (Державна архітектурно-будівельна інспекція України). У разі виправлення недостовірних даних на вказаний об`єкт, роз`яснено право подати протягом трьох робочих днів достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, відповідно до вищевказаного Порядку (а.с.76, Т. 2).

На запит адвоката Стадника С.В. від 22 жовтня 2020 року Департамент культури, інформаційної політики та туризму Сумської обласної державної адміністрації листом від 27 жовтня 2020 року за № 01-17/910 надав інформацію, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення Сумського облвиконкому від 18.09.1985 № 276, взято на облік як пам`ятку архітектури місцевого значення (охор. № 25-См). Згідно з наказом Міністерства культури, молоді та спорту від 10 лютого 2020 року № 630 «Про занесення об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» пам`ятка «Житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 внесена до Реєстру (присвоєно охор. № 2812-См) (а.с. 79; 80, Т. 2).

Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1411, що складений 07 вересня 2020 року та підготовлений для подання до Зарічного районного суду м. Суми по цивільній справі № 591/4436/20, провадження № 2/591/2203/20, не здані в експлуатацію приміщення квартири АДРЕСА_6 , відповідають проекту, державним будівельним нормам та придатні до подальшої експлуатації (а.с. 193-195, Т. 2).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2021 року у справі №591/7367/19, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) яке було зареєстроване 16.08.2019 року за №СМ061192281294 Управлінням ДАБК Сумської міської ради, яке було подане ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління «Центру надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради за вхідним номером 523 200 «12» серпня 2019 року.

Вказаним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2021 року встановлено, що відповідачі внесли недостовірні дані в повідомленні про початок будівельних робіт від 16 серпня 2019 року за № 061192281294, що в подальшому було незаконно зареєстровано Управлінням ДАБК Сумської міської ради, тому є підстави вважати, що добудови здійснені в квартирі АДРЕСА_6 на горищі будинку є самочинним будівництвом у вигляді зареєстрованої відповідачами реконструкції на підставі робочого проекту на перепланування (а.с. 29-31, Т.2).

Крім того, з постанови Сумського апеляційного суду від 01 липня 2021 року вбачається, що відповідачами мансардний поверх облаштовано за рахунок горища. На горищі проходять комунікації, а саме тепломережі. Таким чином на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 16 серпня 2019 року відповідачами проведена реконструкція квартири АДРЕСА_6 за рахунок допоміжного приміщення, а саме горища, яке відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир зазначеного багатоквартирного будинку. Облаштування відповідачами мансардного поверху за рахунок горища порушує право позивача на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням, а також доступ до тепломереж будинку, які знаходяться на горищі. Крім того робочий проект був розроблений на перепланування квартири з прибудовою нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 . В той час як відповідачі зареєстрували повідомлення про реконструкцію квартири, внаслідок якої здійснили влаштування мансардного поверху за рахунок горища, яке є допоміжним приміщенням будинку та належить всім власникам квартир багатоквартирного будинку. Також за повідомленням Управління ДАБК Сумської міської ради відповідачами фактично здійснюється реконструкція об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів зі значними наслідками СС3 без відповідного дозволу, що свідчить про здійснення відповідачами самовільної реконструкції (а.с. 32-35, Т. 2).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з досліджених під час судового розгляду доказів та встановлених рішеннями судів у справі № 591/7367/19 обставин, встановлено факт здійснення відповідачами реконструкції квартири АДРЕСА_6 за рахунок допоміжного приміщення, а саме горища, яке відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир зазначеного багатоквартирного будинку. Облаштування відповідачами мансардного поверху за рахунок горища порушує право позивача на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням, а також доступ до тепломереж будинку, які знаходяться на горищі. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідачів привести в попередній стан горище та щодо зобов`язання їх усунути перешкоди позивачу в користуванні горищем шляхом надання відповідачами вільного доступу до вказаного горища.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Частинами першою та другою статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У частинах першій та другій статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011, у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 , положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» необхідно розуміти так, що власники квартир дво - або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004, у справі за конституційним зверненням ОСОБА_11 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, комірки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював загальновизнані стандарти захисту цього права, які зводяться до такого загального правила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення статті 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом статті 1; чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна.

У пункті 51 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що труднощі тлумачення застосовного законодавства протягом перехідного періоду стали предметом розгляду Конституційного Суду України, який дав роз`яснення цього питання, визнавши наявність у власників приватизованих квартир автоматичного права часткової власності на допоміжні приміщення відповідного будинку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, судом з урахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями у справі № 591/7367/19, які мають преюдиціальне значення, установлено факт реконструкції відповідачами квартири АДРЕСА_6 за рахунок допоміжного приміщення багатоквартирного будинку, а саме горища, яке відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир зазначеного багатоквартирного будинку, та на якому проходять комунікації (тепломережі). Облаштування відповідачами мансардного поверху за рахунок горища порушує право позивача на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням, а також доступ до тепломереж будинку, які знаходяться на горищі. Крім того, відповідачі фактично здійснили реконструкцію об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів зі значними наслідками СС3 без відповідного дозволу, що свідчить про здійснення ними самовільної реконструкції.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що облаштування мансардного поверху було зроблено згідно повідомлення про початок будівельних робіт від 2019 року за № СМ061192281294 від 16 серпня 2019 року, а не згідно раніше поданого повідомлення до Інспекції ДАБК в Сумській області в листопаді 2010 року, де дозвіл на проведення перепланування надала в тому числі і мати позивача у 2008 році. Однак, обставина того, що відповідачами фактично здійснена реконструкція квартири АДРЕСА_6 з влаштуванням мансардного поверху саме на підставі повідомлення про виконання будівельних робіт СМ061192281294, поданого ОСОБА_2 до Управління ДАБК Сумської міської ради 16 серпня 2019 року, була встановлена судовими рішеннями у справі № 591/7367/19 та рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2021 вказане повідомлення про виконання будівельних робіт від 16 серпня 2021 року було скасоване.

Оскільки спірне допоміжне приміщення (горище) використовується для обслуговування будинку та у цьому приміщенні знаходяться тепломережі будинку, а облаштування відповідачами мансардного поверху за рахунок горища порушує право позивача на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням та до тепломереж, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідачів привести в попередній стан горище та щодо зобов`язання їх усунути перешкоди позивачу в користуванні горищем шляхом надання вільного доступу до горища.

З приводу тверджень відповідача, що станом на день прийняття рішення про надання дозволу на перепланування, а також станом на час закінчення робіт з перепланування, будинок по АДРЕСА_1 не набув статусу пам`ятки культурної спадщини, колегія суддів зауважує, що на підставі рішення Сумського облвиконкому від 18.09.1985 № 276 вказаний будинок перебував на обліку як пам`ятка архітектури місцевого значення та йому було присвоєно охоронний № 25-См.

Щодо доводів апеляційної скарги, що частина горища, яка знаходиться над нежитловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 вільна від забудови і позивач має вільний доступ до нього і може її експлуатувати без будь-яких обмежень, колегія суддів зауважує, що у справі № 591/7367/19 апеляційний суд у своїй постанові від 01 липня 2021 року вказав, що не може взяти до уваги посилання ОСОБА_2 на те, що позивач може потрапити до горища через влаштовані ним двері, оскільки прохід на горище таким шляхом не є вільним доступом до допоміжного приміщення будинку та залежить від волевиявлення відповідачів.

Стосовно тверджень відповідача, що суд, вказуючи на необхідність приведення у попередній стан горища, не дослідив чи можливі якісь зміни у системі опалення для забезпечення доступу власників інших квартир без демонтажу зведених конструкцій, колегія суддів зауважує, що питання перебудови самочинного будівництва, про що йдеться у постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц, стосуються інших правових вимог, а у цій справі вимоги стосуються порушень прав співвласників допоміжних приміщень.

Помилкове посилання судом першої інстанції на приписи ст. 376 ЦК України на правильність висновків суду не впливає.

В суді першої інстанції від сторони відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що за змістом ст. 391 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

З огляду на вказане, місцевий суд дійшов правильного висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Колегія суддів також враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 5 листопада 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов