Постанова

від 29.10.2024 по справі 910/6942/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа№ 910/6942/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Захарченко Я.В. посв.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Безносик А.О. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 (повний текст складено 18.07.2024) про закриття провадження

у справі №910/6942/24 (суддя Полякова К.В.)

за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум"

про стягнення 1 231 288,31 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" про закриття провадження у справі № 910/6942/24 задоволено.

Провадження у справі № 910/6942/24 закрито.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" на користь Київської міської прокуратури 14775 грн. 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині стягнення з відповідача на користь прокуратури витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми процесуального права, оскільки рішення по суті спору не приймалось, провадження у справі було закрито за відсутності предмету спору, відповідач сплатив кошти за фактичне користування земельною ділянкою навіть в більшому розмірі, ніж заявлено прокуратурою в позові, тому відсутні підстави для покладення на нього витрат прокурора зі сплати судового збору і вказаний збір підлягає поверненню прокурору з бюджету.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який користувався земельною ділянкою під придбаним ним 04.07.2023 об`єктом нерухомого майна не здійснивши державної реєстрації права оренди та не сплачуючи орендну плату, договір оренди укладено 30.05.2024 і лише подання до суду позову від 03.06.2024 та відкриття провадження у справі стимулювало відповідача до сплати відповідної суми, тому судом правомірно покладено витрати прокурора по сплаті судового збору на відповідача.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності позивача.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2024 керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,5985 га з кадастровим номером 8000000000:69:012:0046 по вул. Грушецькій, 12, у Солом`янському районі м. Києва, в сумі 1 231 288,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 04.07.2023 купив нерухоме майно - службово-адміністративний будинок по вул.Грушецькій, 12, у Солом`янському районі міста Києва, однак не здійснив державну реєстрацію права оренди та не сплачував орендну плату за землю.

На підтвердження виконання вимог ст.53 Закону України "Про прокуратуру" прокурором було надано повідомлення від 28.05.2024, адресоване Київській міській раді та Департаменту земельних ресурсів з повідомленням про підготовку даної позовної заяви.

17.06.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі. До вказаної заяви відповідачем долучено копію платіжної інструкції від 14.06.2024 на суму 1 355 533,04 грн. із посиланням у призначенні платежу "оплата безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою згідно договору оренди земельної ділянки від 30.05.2024 без ПДВ", отримувач коштів: ГУК у м. Києві Солом`янського р-ну.

На обґрунтування поданого клопотання відповідачем зазначено, що Київською міською радою прийнято рішення від 29.02.2024 № 7874/7915 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" земельної ділянки в оренду для обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку на вул. Грушецькій, 12, у Солом`янському районі міста Києва", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" передано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,5985 га (кадастровий номер 8000000000:69:012:0046) для обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (код виду цільового призначення - 03.10, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку), на вул.Грушецькій, 12, у Солом`янському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 липня 2023 року, номер відомостей про речове право 50872311) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 10 січня 2024 року № 50133-008184633-031-03, справа № 244531525).

На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ТОВ "Компанія Вотум" 30.05.2024 укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки (далі - Договір).

Пунктом 4.2.2. договору передбачено обов`язок орендаря сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою.

Отже, зважаючи на викладені обставини щодо повного відшкодування відповідачем безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, відповідач просив закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У свою чергу, прокурор подав 11.07.2024 через систему "Електронний суд" відзив, в якому зауважив, що в платіжній інструкції відсутні відомості про період, за який сплачені кошти, та за яку земельну ділянку.

16.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів - копії листа від 13.06.2024 № 05708-8040 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно зі вказаним листом Департамент направив відповідачу розрахунок розміру коштів щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:012:0046, на вул. Грушецькій, 12 у Солом`янському районі міста Києва, з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (04.07.2023), розташованій на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (30.05.2024).

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" про закриття провадження у справі задоволено та закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Також судом, з посиланням на ч.9 ст.129 ГПК України, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" на користь Київської міської прокуратури 14775 грн. 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач оскаржує вказану ухвалу суду першої інстанції виключно в частині стягнення з нього витрат прокурора зі сплати судового збору.

Згідно частини 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для покладення на відповідача витрат прокурора зі сплати судового збору, з огляду на наступне.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено статтею 130 ГПК України, якої встановлено, що:

1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

6. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Отже, вказаними положеннями статті 130 ГПК України не передбачено права суду покласти на відповідача відшкодування позивачу судових витрат у разі закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Частиною 9 ст.129 ГПК України, на яку послався суд першої інстанції, встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи (див., зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).

Отже, за при закритті провадження спір по суті не вирішується, тому відсутні підстави для застосування у даному випадку наведених положень ч.9 ст.129 ГПК України.

Натомість, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, повернення прокурору сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви, при закритті провадження у справі за відсутністю предмету спору, має відбуватись за його клопотанням в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь Київської міської прокуратури 14775,46 грн витрат зі сплати судового збору.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 1 січня 2024 становить 3028,00 грн.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15 щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Відповідач за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року сплатив 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16 від 25.07.2024.

Однак, апеляційна скарга подана відповідачем у електронній формі через систему "Електронний суд" і відповідачем не враховані положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання апеляційної скарги судовий збір підлягав у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8), тому саме вказана сума підлягає відшкодуванню відповідачу.

Надміру сплачена сума судового збору (605,60 грн) може бути повернута в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", у разі подання відповідачем відповідного клопотання.

Оскільки апеляційним господарським судом була задоволена апеляційна скарга відповідача, понесені апелянтом судові витрати підлягають покладенню на Київську міську прокуратуру, яка є юридичною особою і якій підпорядкована окружна прокуратура, яка була ініціатором даного судового провадження.

При цьому апеляційним господарським судом враховані правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21, згідно яких звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" на користь Київської міської прокуратури 14775 грн 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул.Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вотум" (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 18; ідентифікаційний код 35482037) - 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.11.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

М.Л. Яковлєв