Постанова

від 17.10.2024 по справі 903/952/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Справа № 903/952/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників сторін:

від апелянта: не з`явився,

від арбітражного керуючого: Самчук А.М. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 10.06.2024 суддею Слободян О.Г. у м. Луцьк (повний текст ухвали складено 17.06.2024) у справі № 903/952/22

за заявою ОСОБА_2

до Закритого акціонерного товариства "Волинь-Лада"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.01.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада"; визнано кредиторські вимоги ОСОБА_2 до боржника на загальну суму 1172896, 60 грн. та зобов`язано розпорядника майна включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 85110 грн - вимоги першої черги; 1067276, 60 грн. - вимоги четвертої черги; 20510 грн. - вимоги шостої черги; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 08.07.2023 включно; розпорядником майна ЗАТ "Волинь-Лада" призначено арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

20.01.2023 за № 69915 на офіційному веб-порталі Судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада". Після опублікованого оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада", до суду надійшли заяви про визнання грошових вимог до боржника від ГУ ДПС у Волинській області, ГУ ПФ України у Волинській області, ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", ТзОВ "Файненс Компані", підприємця ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 15.05.2023 припинено повноваження керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та органу управління товариства в особі голови комісії з припинення Хомича І.В. та членів комісії з припинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; виконання обов`язків керівника ЗАТ "Волинь-Лада" покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Григор`єва В.В.; зобов`язано керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та орган управління товариства в особі голови комісії з припинення Хомича І.В. та членів комісії з припинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності; після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про розпорядника майна боржника Григор`єва В.В. , як керівника ЗАТ "Волинь-Лада", та виключення відомостей про керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та органу управління товариства в особі голови комісії з припинення Хомича І.В. та членів комісії з припинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заборонити державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії щодо ЗАТ "Волинь-Лада" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни керівника (директора, органу управління) товариства.

Постановою суду від 29.06.2023 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Григор`єва В.В. припинено; ЗАТ "Волинь-Лада" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Григор`єва В.В. 30.06.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України судом було здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ЗАТ "Волинь-Лада".

22.03.2024 на адресу суду першої інстанції від арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. надійшло клопотання, в якому останній просив: зобов`язати солідарно ОСОБА_1 , Хомича І.В. , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 передати арбітражному керуючому Григор`єву В.В. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, яка відповідно до нормативно-правових актів підлягає обов`язковому зберіганню; зобов`язати солідарно вищевказаних осіб передати арбітражному керуючому Григор`єву В.В. рухоме майно банкрута (згідно переліку).

Також, 15.04.2024 арбітражним керуючим подано клопотання про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржник.

У суді першої інстанції представником ОСОБА_1 було подано заяву про відсторонення арбітражного керуючого - ліквідатора ЗАТ "Волинь-Лада" Григор`єва В.В. від виконання повноважень ліквідатора боржника на підставі п. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ, у зв`язку з неналежним виконанням та невиконанням обов`язків, покладених на останнього.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 у даній справі відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого ліквідатора ЗАТ "Волинь-Лада" Григор`єва В.В . Частково задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника. Визнано порушеними органами управління товариства в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення Хомича І.В. строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника. Частково задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. про зобов`язання передати майно та документи банкрута. Зобов`язано солідарно ОСОБА_1 та Хомича І.В. у строк до 25.06.2024 передати арбітражному керуючому Григор`єву В.В. бухгалтерську та іншу документацію, пов`язану з господарською діяльністю боржника, яка відповідно до нормативно-правових актів підлягає обов`язковому зберіганню. Зобов`язано солідарно ОСОБА_1 та Хомича І.В. у строк до 25.06.2024 передати арбітражному керуючому Григор`єву В.В. рухоме майно ЗАТ "Волинь-Лада" згідно опису, оціночна вартість якого в загальному складає 218333, 33 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив останню скасувати та відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, зобов`язання передати майно та документи банкрута.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 у справі № 903/952/22; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від арбітражного керуючого Григор`єва В.В. та ініціюючого кредитора на адресу суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких останні просили суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від скаржника надійшли додаткові пояснення, у яких останній додатково обґрунтовує свої доводи.

В судовому засіданні представник арбітражного керуючого вимоги апеляційної скарги заперечив, просив залишити останню без задоволення.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час та дату засідання були належним чином повідомлені судом.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

В силу ст. ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень, а також заслухавши представника арбітражного керуючого у судовому засіданні, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В силу ч. 4 ст. 28 КУзПБ, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, суд повинен ретельно дослідити виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків та надати оцінку діям арбітражного керуючого, та у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання обов`язків арбітражним керуючим - відсторонити арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , основною підставою для відсторонення арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. від виконання повноважень ліквідатора, у зв`язку із неналежним виконанням та невиконанням обов`язків, останній зазначає неповернення у комунальну власність Луцької міської ради Волинської області земельної ділянки, яка перебуває у користування банкрута на підставі Державного акту ІІ-ВЛ № 000431, що призвело до неприпинення господарської діяльності підприємства 29.06.2023.

В силу ч. 2 ст. 10 КУзПБ, арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (ч. 3 ст. 12 КУзПБ).

Відповідно до ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Об`єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обігу, ліквідатор зобов`язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до складу ліквідаційної маси емітента таких облігацій та адміністратора за випуском облігацій. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації". Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси. Суб`єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений ч. 2 ст. 59 цього Кодексу строк приймає рішення про подальше використання цього майна. Зерно банкрута, що зберігається на його зерновому складі, включається до складу майна банкрута лише після повного повернення зерна поклажодавцям за всіма складськими документами на зерно, виданими таким суб`єктом господарювання. Майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за закладом вищої освіти державної форми власності, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються закладу вищої освіти державної форми власності, що вносив їх до статутного капіталу господарського товариства.

ОСОБА_1 вважає, що прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом зумовлює обов`язок ліквідатора вжити заходів щодо припинення господарської діяльності банкрута та припинення його речових прав на майно, зокрема припинення користування банкрутом земельними ділянками і повернення цих ділянок у комунальну власність.

Суд відмічає, що припинення господарської діяльності банкрута - це встановлений КУзПБ один з наслідків визнання боржника банкрутом, а не обов`язок ліквідатора. Жодних положень про припинення права постійного користування земельними ділянками КУзПБ не містить, тим більше жодного обов`язку арбітражного керуючого чи то ліквідатора, чи розпорядника майна, чи керуючого санацією припиняти таке право.

З матеріалів справи вбачається, що згідно державного акту від 13.06.1995, ЗАТ "Волинь-Лада" має право постійного користування земельною ділянкою наданою для обслуговування господарських та адміністративних будівель. При цьому, доводи заявника про неповернення земельної ділянки з постійного користування, що перешкоджає третім особам використовувати майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці, не підтверджене жодними доказами.

Судом першої інстанції вірно вказано про те, що стаття 62 КУзПБ регламентує виключно склад ліквідаційної маси банкрута, а частина 7 вказаної статті передбачає, що до складу ліквідаційної маси не включається право користування боржника, а майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Вказана стаття не містить жодних вказівок чи обов`язків будь-яких осіб та виключно констатує, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем не продається в ліквідаційній процедурі та повертається власнику.

У даній справі триває процедура ліквідації банкрута, товариство не припинене та не ліквідоване, що не виключає можливість введення процедури санації товариства, яка можлива на будь-які стадії банкрутства.

Процедура санації, в свою чергу, передбачає можливість правонаступництва боржника, зміну власника всього майна боржника у вигляді єдиного майнового комплексу відповідно до плану санації не є підставою для переоформлення документів та/або внесення змін до документів, що засвідчують права такої юридичної особи на володіння, користування, розпорядження майном, переоформлення ліцензії та інших документів дозвільного характеру, внесення змін до договору оренди та/або його переоформлення щодо землі та іншого майна боржника. У таких правовідносинах покупець усього майна боржника у вигляді єдиного майнового комплексу є правонаступником боржника.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження порушення при виконанні обов`язків ліквідатора у даній справі, відсутності підстав для відсторонення арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. від виконання повноважень ліквідатора у даній справі, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого - ліквідатора ЗАТ "Волинь-Лада" Григор`єва В.В.

В силу ст. 34 КУзПБ, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення, про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Судами встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.09.1991 ЗАТ "Волинь-Лада" з кодом ЄДРПОУ 13346504 зареєстроване юридичною особою - суб`єктом господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відомостей, що містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.01.2010, ЗАТ "Волинь-Лада" перебуває в стані припинення з 05.01.2010, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Керівник юридичної особи, а також інші відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо: ОСОБА_1 - керівник, представник, голова комісії з припинення. Відомості про комісію з припинення: ОСОБА_1 - ліквідатор, ОСОБА_8 - комісія з припинення, ОСОБА_9 - комісія з припинення. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо боржника (станом на 22.10.2019), з 21.09.2012 керівником та представником товариства є ОСОБА_1 ; голова комісії з припинення - Хомич І.В ; відомості про комісію з припинення: Хомич І.В. - ліквідатор, Остапчук Т.Т., ОСОБА_6 - комісія з припинення.

Також судами встановлено, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебувала справа № 5004/787/11 за позовом ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" до ЗАТ "Волинь-Лада" про стягнення 1180966, 77 грн. Рішенням суду від 29.06.2011 у справі № 5004/787/11 стягнуто з відповідача на користь позивача 1146043, 73 грн. Аналогічні відомості зазначені і в заяві про визнання кредиторських вимог ТзОВ "ОТП Факторинг Україна". Правонаступником ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" є ТзОВ "Дорсервіс Луцьк".

Рішенням суду від 03.06.2011 у справі № 5004/943/11 стягнуто з ЗАТ "Волинь-Лада" на користь ПрАТ "Технобуд" 177911,71 грн. заборгованості по договору підряду № 23 від 01.10.2007, а також 1779, 12 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 05.10.2010 у справі № 05/192/43-50 стягнуто з ЗАТ "Волинь-Лада" на користь ПАТ "Сведбанк" 301907, 87 дол. США, в тому числі 260000 дол. США кредиту, 21630 дол. США несплачених відсотків, 1605, 55 дол. США пені, 18558, 88 дол. США штрафу та 3019, 07 дол. США витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Аналогічні відомості зазначені у заяві з кредиторськими вимогами ТзОВ "Файненс Компані" у даній справі та правонаступником якого є фізична особа ОСОБА_2 .

Із заяви з кредиторськими вимогами ГУ ПФУ у Волинській області вбачається наявність боргу у ЗАТ "Волинь-Лада" перед фондом на суму 284129, 37 грн., які були визнані ухвалою суду у даній справі. З вказаної суми боргу сума в розмірі 51241, 18 грн., нарахована зокрема за 2011-2012 роки.

Стосовно вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_2 відповідно до ухвали суду від 19.01.2023 у справі № 903/952/22 встановлено, що обставинами визначеними абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника (банкрута) є невиконання банкрутом рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2022 у справі № 161/14197/20 та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.09.2022 у справі № 161/14197/20. Моментом виникнення загрози неплатоспроможності боржника (банкрута) є ухвалення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2022 у справі № 161/14197/20 та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.09.2022 у справі № 161/14197/20.

Щодо грошових вимог ГУ ДПС України у Волинській області, причиною виникнення боргу є несплата банкрутом: 1351353, 54 грн. - земельного податку з юридичних осіб, що підтверджений рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 у справі № 803/1791/13-a на суму 109172, 26 грн., від 02.11.2018 у справі № 0340/1747/18 на суму 400313, 70 грн. та від 08.12.2022 у справі № 140/6552/22 на суму 841867, 58 грн. 137806, 30 грн. - збільшеного податкового боргу внаслідок несплати самостійно задекларованих платником податків (ЗАТ "Волинь-Лада") податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб, з розрахунку земельного податку від 10.02.2022 № 5938 з терміном сплати до 30.08.2022 - 27561, 26 грн., до 30.09.2022 - 27561, 26 грн., до 31.10.2022 - 27561, 26 грн., до 30.11.2022 - 27561, 26 грн., до 31.12.2022 - 27561, 26 грн.; 36, 37 грн. - податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, що зазначено у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі № 0340/1747/18. Моментами виникнення боргу є ухвалення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 у справі № 803/1791/13-a, від 02.11.2018 у справі № 0340/1747/18, від 08.12.2022 у справі № 140/6552/22, розрахунку земельного податку від 10.02.2022 № 5938 з терміном сплати до 30.08.2022 - 27561, 26 грн., до 30.09.2022 - 27561, 26 грн., до 31.10.2022 - 27561, 26 грн., до 30.11.2022 - 27561, 26 грн., до 31.12.2022 - 27561, 26 грн.

Окрім того, ФОП Горбачем О.С. було подано заяву з грошовими вимогами, які виникли через невиконання банкрутом умов договору підряду № 01/08/16 від 01.08.2016 на загальну суму 3398225, 80 грн. відповідно до додатку № 1 до договору. Моментом виникнення загрози неплатоспроможності боржника (банкрута) є підписання актів виконаних робіт №: 12 від 02.09.2016 на суму 237009 грн., №: 14 від 15.09.2016 на суму 331040 грн., №: 15 від 02.10.2016 на 311600 грн., №: 18 від 03.10.2016 на суму 766833, 60 грн., №: 19 від 05.12.2016 на суму 279571, 20 грн., №: 21 від 16.01.2017 на суму 927072 грн., та №: 22 від 10.02.2017 на суму 565100 грн., які підписані уповноваженим представником боржника.

Відтак, суд констатує, що вже станом на 2010 рік у боржника була наявна заборгованість перед кредиторами, яку останній був не в змозі погасити та, в подальшому, така заборгованість збільшувалась.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України (яка діяла станом на 2010 рік, коли ЗАТ "Волинь-Лада" прийнято рішення про початок процедури припинення), якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом" (Закону про банкрутство).

Згідно ст. 95 Закону про банкрутство (у редакції станом на 2010 рік), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, положення Закону про банкрутство також містили відповідальність за не звернення органами управління боржника до суду із заявою про порушення провадження в справі про банкрутство, а саме відповідно до ч. 6 ст. 95 Закону власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Частиною 6 ст. 34 КУзПБ встановлено, що боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

З огляду на вказані приписи, суд зауважує, що боржник ще у 2010-2012 роках зобов`язаний був звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, у зв`язку із загрозою неплатоспроможності та наявності заборгованості щонайменше перед трьома кредиторами, а саме: ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ОСОБА_2 , ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТзОВ "Дорсервіс Луцьк" та ПП "Технобуд".

Апеляційним судом зазначається, що звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті, заявник має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності. У разі, якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше та існувала на момент призначення певної особи керівником боржника, новопризначений керівник набуває того самого обов`язку, як і попередник, звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний строк, початок якого обраховується з дати набуття повноважень керівника. Такі обставини не виключають можливості притягнення до солідарної відповідальності і попереднього керівника боржника за наявності підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника. Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду. Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника-юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

Відтак, суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

Суд відмічає, що у даному випадку суб`єктом солідарної відповідальності може бути керівник боржника та голова комісії з припинення з огляду на те, що в період виникнення загрози неплатоспроможності боржника, зазначені особи здійснювали фактичне управління товариством.

Підставами покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відповідно до абзацу першого ч. 6 ст. 34 КУзПБ є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим цієї частини статті обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин: - виникнення обставин, визначених ч. 6 ст. 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника; - моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника; - факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку; (даний факт очевидний адже звернення не було та провадження в даній справі порушене за заявою ініціюючого кредитора, а не боржника). - обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника. Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів: - порушення визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; - наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності. Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього. Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.

Частиною 6 ст. 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного ч. 6 ст. 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником. Невиконання керівником вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника. Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника. Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів. Обов`язок керівника боржника зі зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності умов визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм ст. 92 ЦК України, усвідомлював та мав можливість об`єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів. Під час вирішення питання покладення на керівника боржника солідарної відповідальності необхідно враховувати, зокрема, режим, специфіку, характер діяльності боржника, обставини за яких виникли фінансові ускладнення його діяльності (чи мали такі обставини короткочасний характер) тощо, оскільки не будь-які ускладнення в господарській діяльності боржника є безумовною підставою для звернення до суду керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судом першої інстанції вірно констатовано, що з 2010 року наведені вище обставини неплатоспроможності у ЗАТ "Волинь-Лада" тривали, особливо після 2019 року, коли кредиторів вже було понад п`ять.

Поряд з цим, з інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається наявність виконавчих проваджень, в яких боржником виступало/виступає ЗАТ "Волинь-Лада" (ВП №: 24308500; 28646596; 29976740; 50963820; 54710672; 61204788; 64673932; 65184002; 65206541; 65206723), (ВП №: 25080485; 53043790; 54042058; 55323980; 55851096; 60824387; 60824513; 60863148; 61632827; 61981729; 65762539), (ВП: № 56772335 та 57157821). Виконавчі провадження були відкриті починаючи з 2011 року та частина з них тривали до 2022 року, коли були зупинені у зв`язку із відкриттям провадження в справі про банкрутство.

Згідно ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Водночас, положення КУзПБ установлюють винятки із закріпленого в наведеній нормі принципу про те, що юридична особа самостійно відповідає всім належним їй майном за своїми зобов`язаннями. Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. При його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб`єкта, його самостійну відповідальність, наявність в засновників, які входять до складу органів юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи. Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливе лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема щодо контрагентів боржника. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.

Статтею 4 КУзПБ встановлено, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи АРК, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

В силу ч. 1 ст. 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

До такої відповідальності віднесено солідарну відповідальність у справах про банкрутство, застосування якої урегульовано нормами ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані керівником докази на підтвердження доведення відсутності своєї вини у недотриманні ним вимог, визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності. За цих умов для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Згідно ч. 6 ст. 34 КУзПБ, загроза неплатоспроможності настає у разі, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Тобто загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора(-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Статтею 65 ГК України встановлено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Загроза неплатоспроможності є одним із передбачуваних майнових станів боржника, що перебуває під контролем керівника боржника, який належно має виконувати свої зобов`язання щодо організації та управління господарською діяльністю юридичної особи.

Під час визначення моменту виникнення у керівника боржника обов`язку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, належить враховувати, що такий обов`язок виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм ст. 92 ЦК України, усвідомлював та мав можливість об`єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів.

Для існування загрози неплатоспроможності боржника (за відсутності між ним і кредитором спору про право) КУзПБ не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, зокрема необхідності прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. На підтвердження такого висновку свідчить положення ч. 2, 3 та 4 ст. 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника. Особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абз. 2 ч. 1 цієї статті, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності.

Однак, за наведеного в ч. 4 ст. 34 КУзПБ переліку документів повноваження їх складати/оформляти, формувати відповідні відомості належать боржнику та, відповідно, можливість безпосередньо надати відомості має боржник, тоді як для кредитора ця можливість, як правило, ускладнена.

Разом з тим, застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення одного із завдань законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства. Застосування принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника.

В силу ч. 3 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Поряд з цим, саме суд має вирішувати питання наявності порушення зі сторони керівника боржника вимог визначених абзацом першим цієї норми, про що зазначає у ухвалі суду. Тобто розгляд судом питання наявності/відсутності порушення керівником боржника імперативних вимог визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ є обов`язком суду.

Згідно 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, виявлення порушення керівником боржника приписів визначених абзацом першим цієї норми є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. На відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності кредиторів. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу кредиторів.

Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури.

Розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника вимог ст. 34 КУзПБ, а відтак і з`ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційованим, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб`єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника.

Як вже встановлено судами та вказано вище, станом на 2010 рік у ЗАТ "Волинь-Лада" вже була наявна заборгованість перед кредиторами, яку товариство було не в змозі погасити, а в подальшому така заборгованість тільки збільшувалася, про що свідчить кількість виконавчих проваджень щодо боржника.

Загроза неплатоспроможності товариства починаючи з 2010 року, факт наявності боргів та факт відсутності майна та активів для їх погашення підтверджується матеріалами справи, матеріалами інвентаризації, заявами з кредиторськими вимогами у даній справі.

Обґрунтовуючи свої правову позицію ОСОБА_1 , зокрема, стверджує, що останній не був керівником ЗАТ "Волинь-Лада" станом на 21.10.2019, оскільки такі повноваження виконувала ліквідаційна комісія товариства і подання звернення до суду з заявою про банкрутство не залежало від його волі і повноважень вчиняти такі дії у нього не було.

Однак, такі доводи судом першої інстанції підставно визнані не обґрунтованими з огляду на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 був керівником юридичної особи, ОСОБА_10 - головою комісії з припинення, тобто особами, які мали можливість вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо.

Судом констатується, що довіреністю ЗАТ "Волинь-Лада" від 06.12.2022 № 06/12/2022, товариство, в особі голови ліквідаційної комісії Хомича І.В., уповноважило директора товариства ОСОБА_1 представляти його інтереси, в тому числі, але не виключно, як сторони судового процесу, третьої особи, боржника, стягувача у виконавчому провадженні, а також укладати договори в межах та порядку, визначених статутом товариства, отримувати та підписувати від імені товариства будь-які документи, в тому числі довідки, заяви, скарги, клопотання та інші, які стосуються діяльності та захисту інтересів ЗАТ "Волинь-Лада", отримувати кошти та належне майно, сплачувати необхідні платежі та вчиняти усі інші дії, необхідні для виконання повноважень, передбачених цією довіреністю. Також, згідно договору про надання правової допомоги від 10.01.2023, ЗАТ "Волинь-Лада" в особі директора Шумського О.В. доручило адвокату представляти інтереси товариства у даній справі.

Разом з тим суд відмічає, що лише ухвалою суду від 15.05.2023 у даній справі було припинено повноваження керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 та органу управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі голови комісії з припинення Хомича І.В. та членів комісії з припинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Враховуючи усе вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. про встановлення факту порушення строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника, в частині визнання порушеними органами управління товариства, в особі колишнього керівника ОСОБА_1 та голови комісії з припинення Хомича І.В. , строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.

Стосовно доводів скаржника про не обґрунтованість задоволення судом першої інстанції клопотання арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зобов`язання передати майно та документи банкрута, судова колегія зазначає слідуюче.

Як зазначено вище, ухвалою місцевого господарського суду від 15.05.2023 припинено повноваження керівника ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 , органу управління ЗАТ "Волинь-Лада" в особі голови комісії з припинення Хомича І.В. та членів комісії з припинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Виконання обов`язків керівника товариства покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Григор`єва В.В. Зобов`язано ОСОБА_1 та орган управління товариства в особі голови комісії з припинення Хомича І.В. та членів комісії з припинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника.

В силу ч. 13 ст. 44 КУзПБ, з дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов`язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків керівник боржника несе зобов`язання з відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.

Постановою суду від 29.06.2023 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ЗАТ "Волинь-Лада" припинено; ЗАТ "Волинь-Лада" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру ЗАТ "Волинь-Лада" строком на 12 місяців; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

Згідно ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

Згідно ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб. Під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2023 ОСОБА_1 надіслав арбітражному керуючому лист-прохання від 19.05.2023, в якому зазначив, що враховуючи складність в організації передачі документів та матеріальних цінностей, відтак, останній просив розпорядника майна відтермінувати виконання ухвали на більш пізній час, щоб її виконати; відповідальність за збереження матеріальних цінностей та документів, які є у власності ЗАТ "Волинь-Лада", покладає на себе.

Згідно акту приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печатки, матеріальних та інших цінностей ЗАТ "Волинь-Лада" від 25.05.2023, ОСОБА_1 передав розпоряднику майна - арбітражному керуючому Григор`єву В.В. на підставі та згідно ухвали Господарського суду Волинської області по справі № 903/952/22 від 15.05.2023 наступне: оригінал статуту ЗАТ "Волинь-Лада", затвердженого загальними зборами акціонерів товариства, протокол № 1 від 11.05.2006; оригінал свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; оригінал виписки з ЄДРЮО та ФОП; оригінал витяту з ЄДРЮО та ФОП; оригінал витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копію рішення Господарського суду Волинської області по справі № 7/84-85 від 11.05.2006 про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна; оригінал відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2023 № 333016556; оригінал технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна (павільйон Л-1); оригінал технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна (центральний склад О-1);оригінал технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна (павільйон моторного цеху М-1); печатку ЗАТ "Волинь-Лада"; приміщення центрального складу О-1, загальною площею 625,7 м.кв.; приміщення павільйону моторного цеху М-1, загальною площею 133,1 м.кв.; приміщення павільйону Л-1, загальною площею 327,6 м.кв. Акт підписаний ОСОБА_1 та Григор`євим В.В .

Згідно відповіді приватного виконавця Шульженка І.С. про хід виконавчого провадження від 01.02.2023 № 63 вбачається, що в результаті проведення виконавчих дій було арештоване та, в подальшому, реалізоване нерухоме майно/предмет іпотеки ЗАТ "Волинь-Лада", а саме: нежитлова будівля, адміністративно-побутовий корпус № 1/А-2/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлова будівля, адміністративно-побутовий корпус №2 /Б-2/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та грошові кошти. Також, в процесі виконавчого провадження на реалізацію передавалось нерухоме майно (застава) ЗАТ "Волинь-Лада": Мотортестер FSA BOSH 720, Датчик вимірювальний BOSH EN 837-1, Токова цанга 30А BOSH, Системний тестер BOSH KTS 530 з програмним забезпеченням, пристрій зарядний BOSH ВАТ 415, набір тестових приборів JETRON, прибор перевірки фар BOSH HLT 610, лінія діагностичного контролю BOSH SDL 260-S10 у складі: тест перевірки сходження, тест перевірки амортизаторів, тормозні барабани, СD-ROM СJРАСSOFT. Однак, вказане майно в результаті електронних торгів реалізоване не було.

19.07.2023, 08.08.2023 та 06.09.2023 ОСОБА_1 , Хомичу І.В. , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 арбітражним керуючим були направлені листи з проханням передати по акту приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, а також документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню та виконати вимоги ухвали суду від 15.05.2023. Однак, жодної відповіді арбітражний керуючий не отримав.

12.06.2023 до Луцького РУП ГУНП у Волинській області арбітражним керуючим було подано заяву про вчинення злочину, в якій із описом відповідних фактичних обставин вказано на наявність ознак вчинення злочинів передбачених ст. ст. 185, 191,382, 388 КК України. 31.08.2023 слідчою СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області надіслано лист № 16117/50/02.2023, де було повідомлено, що проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030580001910 за ч. 1 ст. 382 КК України. Проте, в період з серпня 2023 по березень 2024 жодне майно ЗАТ "Волинь-Лада" у відання ліквідатора не було передано.

ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" 13.03.2023, з метою перевірки наявності та стану заставного рухомого майна, відповідно до п. 5.4. договору застави обладнання № РЕ-SМЕ А00/135/2008 від 05.12.2008 здійснило виїзд на підприємство ЗАТ "Волинь-Лада", однак особи, що перебували на території підприємства повідомили, що доступ на територію підприємства до заставного обладнання неможливий. Про факт виїзду був складений відповідний акт огляду заставного рухомого майна (про не можливість огляду).

ОСОБА_1 в суді першої інстанції вказав про те, що протягом останніх 8 років комісія з припинення жодних рішень щодо майна ЗАТ "Волинь-Лада" не приймала, а тому передати будь-які документи арбітражному керуючому немає можливості. Вся наявна бухгалтерська документація була передана ОСОБА_1 арбітражному керуючому відповідно до акту приймання передачі документації, штампів, печаток і будь-якої іншої бухгалтерської звітності у вказаних осіб немає. Лінія діагностичного контролю, вартістю 137672 грн. є вбудованою в приміщенні адміністративно-побутового корпусу № 1/А-2, який належить з грудня 2019 року на праві власності ініціюючому кредитору ОСОБА_2 . Таким чином передати арбітражному керуючому вказану лінію без демонтажу останньої з приміщення адміністративно-побутового корпусу № 1/А-2 неможливо.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься відзив ЗАТ "Волинь-Лада" від 18.01.2023 на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому представник ЗАТ "Волинь-Лада", на підставі договору про надання правової допомоги від 10.01.2023, підписаним від імені ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 , стверджував про наявність у ЗАТ "Волинь-Лада" вище вказаного рухомого майна, що перебуває у заставі в забезпечення виконання зобов`язань перед ТзОВ "ОТП Факторинг Україна". Також, про наявність заставного майна свідчить лист директора ЗАТ "Волинь-Лада" ОСОБА_1 № 16 від 09.05.2023, який був адресований ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", де повідомлялося про готовність надати наведене рухоме майно для огляду в зручний час.

Відтак, суд зазначає, що бездіяльність колишніх посадових осіб ЗАТ "Волинь-Лада" щодо передачі арбітражному керуючому (ліквідатору) бухгалтерської та іншої документації, яка відповідно до нормативно-правових актів підлягає обов`язковому зберіганню та визначеного рухомого майна, перешкоджає ліквідатору виконувати обов`язки та проводити заходи передбачені КУзПБ, зокрема формування ліквідаційної маси, продажу майна банкрута та погашення кредиторських вимог.

Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалів справи, з 21.09.2012 керівником та представником ЗАТ "Волинь-Лада" був ОСОБА_1 , а головою комісії з припинення - Хомич І.В . Таким чином, вказані особи були уповноважені діяти від імені боржника.

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор`єва В.В. про зобов`язання передати майно та документи банкрута частково, та, відповідно, зобов`язання солідарно ОСОБА_1 та Хомича І.В. у строк до 25.06.2024 передати арбітражному керуючому Григор`єву В.В. бухгалтерську та іншу документацію, пов`язану з господарською діяльністю товариства, яка відповідно до нормативно-правових актів підлягає обов`язковому зберіганню; зобов`язання солідарно ОСОБА_1 та Хомича І.В у строк до 25.06.2024 передати Григор`єву В.В. рухоме майно товариства.

Згідно приписів ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, а відтак в її задоволенні слід відмовити. Ухвала Господарського суду Волинської області від 10.06.2024 у справі № 903/952/22 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

В силу ст. 129 ГПК України понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 10 червня 2024 року у справі № 903/952/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 903/952/22 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено "04" листопада 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.