Постанова

від 24.10.2024 по справі 902/23/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Справа № 902/23/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників:

від позивача: Гусєв П.В. (адвокат)

від відповідача: Марковська І.С. (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 03.07.2024 суддею Нешик О.С. у м. Вінниця (повний текст рішення складено 15.07.2024) у справі № 902/23/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області

про стягнення 450 785, 70 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області з вимогою про стягнення 450 785,70 грн збитків, що нараховані у зв`язку зі сплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/202/006304 від 06.07.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 450 785,70 грн на користь потерпілої особи. Водночас, відповідальність за настання страхового випадку, за яким здійснено відшкодування, лежить на відповідачеві, що встановлено в рішенні Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/1004/23.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про те, що настання страхового випадку не підтверджено належними доказами, як під час вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування так і документами, доданими до позовної заяви, а тому ставить під сумнів законність набуття позивачем права зворотної вимоги згідно зі ст.1191 ЦК України. Додатково відповідач відзначив, що саме до повноважень ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" належать послуги експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області та придорожніх насаджень на них, тому саме останній як юридична особа має нести відповідальність за винні дії своїх посадових осіб та неналежне утримання доріг.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі № 902/23/24 позов ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" задоволено повністю; стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на користь позивача 450 785, 70 грн збитків та 6761, 79 грн витрат по сплаті судового збору; ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Судове рішення мотивоване встановленими у справі № 902/1004/23 обставинами, відтак суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги, що належало потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування до особи, відповідальної за завдані збитки.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" у повному обсязі.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує, що настання страхового випадку не підтверджено належними доказами як під час вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування, так і документами доданими до позовної заяви, а отже ставить під сумнів законність набуття позивачем права зворотної вимоги згідно ст. 1191 ЦК України, що не було прийнято до уваги судом першої інстанції при винесенні рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі № 902/23/24; апеляційну скаргу постановлено розглянути із повідомленням (викликом) сторін.

Позивач правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористався.

В судовому засіданні присутні представники сторін підтримали доводи, викладені у поданих ними процесуальних документах та надали усні пояснення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи № 902/23/24 та проаналізувавши наявні докази, суд встановив наступне.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1004/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Вінницької міської ради та Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 450785,70 грн збитків, що нараховані у зв`язку зі сплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/202/006304 від 06.07.2022.

Як встановлено в рішенні Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" та ТОВ "ТД "Преміум моторс" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/202/006304 від 07.07.2022.

16.09.2022, внаслідок настання страхового випадку, спричиненого падінням дерева на перехресті по Хмельницькому шосе, 1 у м.Вінниці / Об`їзне шосе на застрахований автомобіль "Toyota Camry", державний номерний знак " НОМЕР_1 ", Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" виплачено ТОВ "ТД "ПРЕМІУМ МОТОРС" страхове відшкодування в розмірі 450785,70 грн відповідно до платіжної інструкції №30141 від 20.12.2022.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023, яке набрало законної сили 12.12.2023, в задоволенні позову відмовлено повністю.

В зазначеному судовому рішенні встановлено, зокрема, що земельна ділянка, на якій стався страховий випадок, жодному із відповідачів на праві власності чи іншому титулі володіння не належить. Дана земельна ділянка за формою власності - є державною, на праві постійного користування з 11.04.2019 року належить Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, ЄДРПОУ - 25845655 (колишня Служба автомобільний доріг у Вінницькій області, а.с.136-140), що стверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.87, 87 на звороті), Інформацією з Державного реєстру речовий прав на нерухоме майно.

Предметом позову у справі № 902/23/24 є матеріально-правова вимога про стягнення 450 785,70 грн збитків, що нараховані у зв`язку зі сплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/202/006304 від 06.07.2022.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

За правилами ст. 933 ЦК України: до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.108 Закону України "Про страхування" №1909-IX від 18.11.2021 страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного суду від 02.06.2021 у справі №755/518/19: "Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією."

Судом враховано, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/1004/23 та наявною у справі платіжною інструкцією № 30141 від 20.12.2022 підтверджується сплата 450 785,70 грн страхового відшкодування потерпілому - ТОВ "ТД "Преміум моторс".

Відтак, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку, що сплативши суму страхового відшкодування позивач набув права вимоги, що належало потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Положеннями п.4 ч.1 ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника (такий висновок наведено в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/4777/21).

Рішенням суду у справі № 902/1004/23 встановлено місце настання страхового випадку: проїжджа частина дороги, що входить до земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:04:007:0513. З огляду на наявні у матеріалах справи відомості Державного земельного кадастру станом на день настання страхового випадку означена земельна ділянка перебувала на праві постійного користування у відповідача, що також встановлено рішенням суду у справі № 902/1004/23.

У відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-XII від 30.06.1993 до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні події сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віддані.

Відповідно до п.1.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькі області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-116 від 31.03.2023 (надалі за текстом також - Положення), Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькі області - державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Згідно з пп. 2.1.1 Положення метою діяльності Служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Вінницькій області шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

До предмету діяльності Служби в силу вимог пп. 2.2.1 Положення відноситься виконання в межах визначених повноважень функцій замовника робіт і послуг нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та утримання автомобільних доріг та іншого державного майна.

Також до обов`язків Служби, зокрема, належить організовувати будівництво, ремонт, облаштування, модернізацію та утримання інфраструктури, об`єктів, щодо яких Служба виконує функції замовника, відповідно до державних будівельних норм і стандартів та інших нормативно-правових актів (пп.6.2.1 Положення).

Також судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18, відповідно до якої: "Тлумачення норм Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про автомобільні дороги", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 (із змінами та доповненнями), дозволяє дійти висновку, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами."

Отже оскільки ділянка автодороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода розміщена на землях державної власності та перебуває у постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькі області, остання, як користувач відповідної земельної ділянки, є особою, що відповідальна за утримання в належному стані автомобільних доріг загального користування та об`єктів, що перебувають у її користуванні. Такий же висновок викладено в рішенні Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/1004/23.

Матеріалами справи, а також обставинами встановленими у рішенні Господарського суду Вінницької області від 09.11.2023 у справі № 902/1004/23, підтверджується порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо належного утримання автомобільного дороги, тобто наявна протиправна поведінка Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Очевидним також є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання своїх зобов`язань та, відповідно, витратами, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.614 ЦК України: особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями ч.4 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, наявність вини відповідача презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вини відповідача, настання страхового випадку та законність набуття позивачем права зворотної вимоги згідно ст. 1191 ЦК України.

Отже, встановивши наявність усіх елементів складу господарського правопорушення в поведінці відповідача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в частині стягнення 450 785,70 грн збитків, що нараховані у зв`язку зі сплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/202/006304 від 06.07.2022.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі № 902/23/24 відповідає матеріалам справи та ґрунтується на чинному законодавстві.

За результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 902/23/24 витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 03 липня 2024 року у справі № 902/23/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 902/23/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "04" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.