Постанова

від 23.10.2024 по справі 908/1552/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 рокум. ДніпроСправа № 908/1552/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2024 (суддя Юлдашев О.О.; повне судове рішення складено 04.07.2024) у справі № 908/1552/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія», яка обґрунтована невиконанням боржником грошового зобов`язання з оплати вартості товару, отриманого відповідно до умов договору поставки.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 25.06.2024, між іншим, відкрив провадження у справі № 908/1552/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» та визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Україна» у сумі 13791313,56 грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю у боржника грошового зобов`язання перед ініціюючим кредитором, строк виконання якого настав, а також відсутністю інших підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2024 у справі № 908/1552/24 та направити матеріали справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не виконав обов`язку з правового аналізу заявлених кредитором грошових вимог, підстав та моменту їх виникнення, оскільки суд не встановив належність боржника до суб`єкта критичної інфраструктури, водночас згідно з Розділом «Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства» господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Скаржник зауважує, що він є орендарем нежитлових приміщень, розташованих на території Міжнародного аеропорту Запоріжжя, який своєю чергою неофіційно взято під контроль Збройними Силами України, що виключає можливість здійснення боржником господарської діяльності, наслідком чого є невиконання грошових зобов`язань перед ініціюючим кредитором у даній справі.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не з`ясував вказаних обставин та не надав їм оцінки, зокрема через неналежне повідомлення боржника про дату попереднього судового засідання, оскільки копія ухвали про призначення дати попереднього судового засідання засобами поштового зв`язку не направлялася, водночас боржник не зареєстрований в електронному кабінеті ЄСІТС, що позбавило останнього можливості надати суду належні та допустимі докази наявності поважних причин невиконання грошового зобов`язання

На думку скаржника, призначення місцевим господарським судом розпорядника майна без застосування автоматизованої системи, за відсутності належним чином оформленої заяви арбітражного керуючого, є порушенням положень Кодексу України з процедур банкрутства. Копія наданої арбітражним керуючим Бандолою Олександром Олексійовичем заяви про участь у справі про банкрутство, засвідчена печаткою та підписом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс країна», що не відповідає вимогам статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства і формі заяви про участь у справі про банкрутство, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 340/5 від 07.02.2024.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Кредитор заперечує доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом вимог процесуального законодавства щодо повідомлення учасників провадження у справі про розгляду справи, оскільки ухвала місцевого господарського суду щодо прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство міститься в ЄСІТС, обов`язок реєстрації електронного кабінету у якій покладено на скаржника положеннями статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство направлена скаржнику ініціюючим кредитором засобом поштового зв`язку, що підтверджує поінформованість боржника про ініціювання стосовно нього процедури банкрутства.

Кредитор посилається на судові рішення та виконавчі провадження, надані ним на підтвердження наявності кредиторських вимог до боржника у даній справі на суму 13791313,56 грн, водночас скаржник не спростовує наявність заборгованості щодо виконання грошового зобов`язання. Також матеріали справи не містять доказів внесення боржника до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та наявності у нього діючого контракту з державними замовниками у сфері оборони, чи то перебування належного йому майнового комплексу на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, що унеможливлює задоволення вимог кредитора і відповідно до пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відмови господарським судом у відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор вважає безпідставними доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським кодексом законодавства про банкрутство під час призначення розпорядника майна у даній справі через надання суду арбітражним керуючим заяви, яка не відповідає вимогам законодавства, оскільки заява містить всі обовязкові реквізити і відомості, визначені у затвердженій наказом № 340/5 від 07.02.2024 формі. Крім того, скаржник не вказує недоліків заяви, які на його думку свідчать про її невідповідність вимогам законодавства.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.09.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2024 у справі № 908/1552/24.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 22.06.2023 і додатковим рішенням від 10.07.2023 у справі № 908/925/23, за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором № LК-003 від 30.04.2021 про поставку нафтопродуктів, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» 9434231,79 грн основної суми боргу, 2263691,13 грн інфляційних втрат, 279917,66 грн 3% річних, 1497869,29 грн пені, 224603,69 грн судового збору і 91000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна постановою від 18.08.2023 відкрила виконавче провадження № 72575482 про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/925/23 від 09.08.2023 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» 9434231,79 грн основної суми боргу, 2263691,13 грн інфляційних втрат, 279917,66 грн 3% річних, 1497869,29 грн пені, 224603,69 грн судового збору.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна постановою від 28.09.2023 відкрила виконавче провадження № 72900798 про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/925/23 від 05.09.2023 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» 91000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з наявністю заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і визнання грошових вимог у розмірі 13791313,56 грн.

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є питання правильності застосування положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, обґрунтованої невиконанням божником грошового зобов`язання за договором поставки, підтвердженого рішенням суду у господарській справі.

Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір (частина восьма статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином, відповідно до положень статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду, відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог і відсутність доказів погашення боржником у повному обсязі вимог кредитора до підготовчого засідання суду.

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство в даному випадку обґрунтована невиконанням боржником зобов`язання з погашення заборгованості по орендній платі за чотирма договорами оренди, належного заявнику нерухомого майна.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У даному випадку заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором підтверджена рішеннями юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, рішенням від 22.06.2023 і додатковим рішенням від 10.07.2023 Господарського суду Запорізької області у справі № 908/925/23, якими з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» стягнуто з користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» 9434231,79 грн основної суми боргу, 2263691,13 грн інфляційних втрат, 279917,66 грн 3% річних, 1497869,29 грн пені, 224603,69 грн судового збору і 91000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішення місцевого господарського суду мотивоване невиконанням боржником зобовязань зі сплати кредитору вартості отриманих нафтопродуктів на підставі умов договору поставки № LК-003 від 30.04.2021.

Також матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство містять копії постанов про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання зазначених рішень місцевого господарського суду.

Таким чином, на момент подачі 18.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс країна» заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія», строк виконання зобов`язання з оплати вартості отриманої продукції настав, що підтверджується як рішеннями суду у господарській справі № 908/925/23, так і виконавчими провадженнями, відкритими з метою їх примусового виконання.

Доказів погашення визначеної господарським судом у справі № 908/925/23 заборгованості, матеріали справи № 908/1552/24 не містять.

Враховуючи наявність підтвердженої рішеннями юрисдикційного органу заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс країна», строк виконання якої настав та відсутність спору про право, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд зауважує, що скаржник не заперечує наявність у нього заборгованості перед ініціюючим кредитором у загальному розмірі 13791313,56 грн.

Підставами звернення з апеляційною скаргою у даному випадку скаржник визначає порушення місцевим господарським судом пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Надаючи оцінку вказаним доводам апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи № 908/1552/24 не містять доказів того, що заборгованість, яка стала підставою відкриття провадження у справі про банкрутства, виникла у зв`язку з виконанням боржником державного замовлення у сфері оборони, чи то його єдиний майновий комплекс знаходиться на тимчасово окупованій території, або вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії. Апеляційна скарга не містить доводів в обґрунтування наявності причинно-наслідкового зв`язку між збройною агресією проти України і невиконання ним грошових зобов`язань за отриманий за договором товар. Крім того, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів, своєю чергою заборгованість, що стала підставою для відкриття провадження у даній справі про банкрутства встановлена рішенням господарського суду, ухваленим за результатами господарського спору, тобто заборгованість підтверджена юрисдикційним органом, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494).

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом вимог процесуального законодавства щодо повідомлення учасників провадження у справі про розгляду справи, оскільки ухвала місцевого господарського суду щодо прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство міститься в ЄСІТС, обов`язок реєстрації електронного кабінету у якій покладено на скаржника положеннями статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства.

Стосовно доводів скаржника про порушення місцевим господарським судом порядку призначення розпорядника майна, апеляційний господарський суд зазначає, що підстави та порядок призначення і відсторонення арбітражного керуючого у справі про банкрутство визначені нормами Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема статтею 28 цього Кодексу.

Своєю чергою, пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

З огляду на наведені норми права, апеляційний господарський суд зазначає, що запропоновану ініціюючим кредитором кандидатуру розпорядника майном суд має право відхилити тільки у разі її невідповідності вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства або неподання арбітражним керуючим відповідної заяви, оскільки це чітко передбачено законом.

Кодексом України з процедур банкрутства врегульована процедура призначення арбітражного керуючого, тому у суду є повноваження лише на перевірку відповідної кандидатури такого арбітражного керуючого, запропонованого ініціюючим кредитором.

Посилаючись на порушення місцевим господарським судом встановленого Кодексом України з процедур банкрутства порядку призначення розпорядника майном, скаржник зазначає про долучення до заяви кредитора лише копії заяви арбітражного керуючого, яка ним не підписана. Інших доводів невідповідності заяви арбітражного керуючого вимогам положень частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства апеляційна скарга не містить.

Дослідивши заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, апеляційний господарський суд встановив, що до неї додана заява арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича про участь у справі пор банкрутство, підписана ним особисто, а також скріплена його печаткою. Додані до заяви арбітражного керуючого копії документів завірені ним особисто, що спростовує наведені доводи скаржника.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2024 у справі № 908/1552/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2024 у справі № 908/1552/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька хендлінгова компанія».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.11.2024

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ