Постанова

від 17.10.2024 по справі 904/3153/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3153/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі № 904/3153/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 13.10.2022 відкрито провадження у справі №904/3153/22 про банкрутство ТОВ "ІММЕ". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна ТОВ "ІММЕ" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І. Призначено попереднє засідання суду.

15.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ" надійшла скарга (вх.№18529/24 від 15.04.2024) на дії розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 в задоволенні скарги (вх.№18529/24 від 15.04.2024) ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" на дії розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І. відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі № 904/3153/22 та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- розпорядником майна порушені вимоги ч. 3 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів. Збори кредиторів від 07.12.2023 і як наступні засідання комітету кредиторів ТОВ «ІММЕ», були проведені з порушенням порядку проведення зборів кредиторів, комітету кредиторів. Адже збори кредиторів не визначали проведення засідання кредиторів не за місцем знаходження боржника. На зборах кредиторів представниками кредиторів зазначалося про порушення порядку їх проведення та пропонувалося провести їх за місцезнаходженням боржника. Натомість дану вимогу ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» було відхилено (протокол зборів кредиторів від 07.12.2023);

- у зв`язку з тим, що збори кредиторів були проведені з порушенням порядку, встановленого ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, на зборах кредиторів не були присутні всі особи, які мають на те право. Засідання зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, які оформлені протоколами від 07.12.2023 та всі наступні, не вважаються правомочними в силу наведених вище обставин щодо порушення порядку проведення зборів кредиторів, зокрема були відсутні уповноважена особа працівників боржника та уповноважена особа засновників (учасників) боржника.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

01.07.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

27.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від АТ «КБ «Приватбанк» надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, в яких просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу.

Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 17.10.2024 приймали участь представники ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" (апелянта), АТ «КБ «Приватбанк» та арбітражний керуючий Демчан О.І. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з`явилися.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" в судовому засіданні 17.10.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення скарги.

Представник АТ КБ «Приватбанк» та арбітражний керуючий заперечили проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзив та поясненнях, наполягали на необхідності залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою господарського суду від 13.10.2022 відкрито провадження у справі №904/3153/22 про банкрутство ТОВ "ІММЕ". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна ТОВ "ІММЕ" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І. Призначено попереднє засідання суду.

15.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ" надійшла скарга (вх.№18529/24 від 15.04.2024) на дії розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

У поданій скарзі ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» вважає дії розпорядника майна ТОВ «ІММЕ» такими, що суперечать вимогам законодавства.

Так, згідно з запрошенням на перші збори кредиторів боржника у режимі відеоконференції від 27.11.2023 вих.№02-105/116 розпорядник майна Демчан О.І. скликав перші збори кредиторів на 07.12.2023 з повісткою денною:

1. Визначення кількісного складу та обрання членів, голови комітету кредиторів ТОВ «ІММЕ».

2. Звіт розпорядника майна.

3. Вирішення питання щодо подальшої процедури банкрутства ТОВ «ІММЕ». Визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень у наступній процедурі банкрутства ТОВ «ІММЕ».

4. Звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «ІММЕ» з 14.10.2022 по 18.12.2023.

5. Визначення місця та порядку проведення подальших зборів кредиторів та засідань комітету кредиторів ТОВ «ІММЕ».

6. Визначення особи, уповноваженої на підписання протоколу зборів кредиторів ТОВ «ІММЕ», проведених в режимі відеоконференції.

Згідно протоколу №1 перших зборів кредиторів ТОВ «ІММЕ» від 07.12.2023, перші збори кредиторів були проведені в режимі відеоконференції, обрано комітет кредиторів у складі 3 кредиторів: АТ КБ «ПРИВАТБАК», ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ», ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ». В подальшому збори кредиторів також проводились в режимі відеоконференції (протоколи від 13.12.2023, 27.12.2023, 11.01.2023).

Так, 11.01.2024 погоджено звіт розпорядника майна ТОВ «ІММЕ» за результатами вчинених дій у процедурі розпорядження майном, уповноважено розпорядника майна боржника звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном ТОВ «ІММЕ», визнання останнього банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого Демчана О.І. ліквідатором ТОВ «ІММЕ», схвалено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «ІММЕ» за період з 14.10.2022 по 18.12.2023, які не відшкодовані.

Скаржник вважає, що розпорядником майна порушені вимоги ч. 3 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів. А саме, збори кредиторів від 07.12.2023 і як наступні засідання комітету кредиторів ТОВ «ІММЕ», були проведені з порушенням порядку проведення зборів кредиторів, комітету кредиторів. Адже збори кредиторів не визначали проведення засідання кредиторів не за місцем знаходження боржника.

Враховуючи зазначене, ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" просить суд визнати незаконними дії розпорядника майна боржника Демчана О.І. щодо порядку проведення зборів, визначити місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів ТОВ "ІММЕ" за юридичною адресою підприємства, зобов`язати розпорядника майна письмово повідомити кредиторів про місце та час проведення зазначених зборів.

У поданих 16.04.2024 запереченнях розпорядник майна просить суд залишити скаргу без задоволення.

В обґрунтування поданих заперечень арбітражний керуючий Демчан О.І., пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим ЗУ від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування збори (комітет) кредиторів можуть проводитися у режимі відеоконференції, за умови дотримання вимог статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд першої інстанції, оцінивши доводи скаржника, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги (вх.№18529/24 від 15.04.2024) ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" на дії розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

ТОВ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ було подано скаргу на дії розпорядника майна Демчана О.І. з підстав порушення порядку проведення перших зборів кредиторів.

На думку скаржника перші збори кредиторів не були проведені за місцезнаходженням боржника, що є нібито порушенням положень частини 3 статті 48 КУзПБ, пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1, 4 і 6 ч. 2, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; арбітражний керуючий зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

За правовим висновком Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, господарський суд першої інстанції, реалізуючи принцип судового нагляду, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має здійснити перевірку вказаних підстав, з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, достеменно встановити факти невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, та/або встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити мотивоване і обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 3 ст. 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

Слід зауважити, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).

Пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування збори (комітет) кредиторів можуть проводитися у режимі відеоконференції, за умови дотримання вимог статті 48 цього Кодексу. У разі якщо учасник зборів (комітету) кредиторів не має кваліфікованого електронного підпису, підтвердження особи такого учасника здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Носій відеозапису відеоконференції є обов`язковим додатком до протоколу зборів (комітету) кредиторів. Протокольне рішення зборів (комітету) кредиторів, проведених у режимі відеоконференції, підписується обраним кредиторами на відповідних зборах головуючим або за дорученням зборів (комітету) кредиторів арбітражним керуючим чи іншими кредиторами.

Аналіз зазначених положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави стверджувати, що Кодексом визначено можливість проведення зборів та комітету кредиторів у трьох формах, а саме; шляхом скликання, у режимі відеоконференції та шляхом опитування.

Частиною 3 ст. 48 КУзПБ визначено, що збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів можуть визначити інше місце проведення зборів кредиторів.

В свою чергу, п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливий випадок (введення воєнного стану), за якого учасники справи, що наділені правом ініціювати проведення зборів/комітету кредиторів, мають право відступити від загального порядку визначення форми проведення зборів/комітету кредиторів боржника, та провести їх в режимі відеоконференції або шляхом опитування.

Такі форми проведення зборів/комітету кредиторів боржника є альтернативним способом проведення зборів кредиторів боржника на період дії воєнного стану.

Зазначене узгоджується із метою та завданнями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», яким відповідні норми включено до Кодексу України з процедур банкрутства.

Як слідує з Пояснювальної записки до проекту цього закону, метою і завданням проекту закону є спрощення доступу суб`єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію російської федерації до судових процедур банкрутств і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану та уточнення низки процесуальних питань і усунення технічних неузгодженостей та недоліків деяких положень Кодексу між собою.

Зазначеною запискою також визначено, що вказаний проект вирішує питання спрощення доступності і підвищення ефективності застосування судових процедур банкрутства.

Таким чином, включення до Кодексу України з процедур банкрутства норм щодо можливості проведення зборів кредиторів боржника в режимі відеоконференції було спрямоване на підвищення ефективності проведення процедури банкрутства в умовах воєнного стану, в тому числі для зменшення несприятливих наслідків збройної агресії російської федерації, зокрема у вигляді погіршеної безпекової ситуації в окремих регіонах України, а також негативними наслідками для системи пасажирських перевезень в Україні, за умов забезпечення можливості всіх учасників справи належним чином реалізовувати свої процесуальні права, а також із забезпеченням повноцінного судового контролю над діяльністю арбітражного керуючого у процедурі банкрутства.

Як встановлено судом, на перших зборах кредиторів, що відбулись 07.12.2023, та які, на думку представника ТОВ «Аграрні Технології України», проведені із порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, були присутні представники АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Аграрні Технології України», які сумарно мали 288 730 голосів, що складає більше 99% усіх голосів кредиторів.

Представникам кредиторів було надано повноцінну можливість доводити свою точку зору стосовно питань порядку денного зборів, чим останні повноцінно скористались, аргументи представників кредиторів, в тому числі скаржника, відображені у відповідному протоколі, а факт проведення зборів та достовірність внесених до протоколу відомостей підтверджується долученим до протоколу відеозаписом.

Аналогічно, на наступних зборах кредиторів ТОВ «ІММЕ» також були присутні представники кредиторів АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Аграрні Технології України» та ПрАТ «СК «Інгосстрах».

Як вбачається із наявних у матеріалах справи протоколів, на всіх зборах кредиторів проводились обговорення питань порядку денного, вирішення питань зборів кредиторів неодноразово відкладалось для уточнення обставин справи, зокрема за клопотаннями представника ТОВ «Аграрні Технології України».

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення щодо інших питань, передбачених цим Кодексом, у тому числі віднесених до компетенції комітету кредиторів.

За приписами ч. 9 ст. 48 КУзПБ рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

Матеріалами справи підтверджується, що клопотання представника ТОВ «Аграрні Технології України» щодо проведення зборів кредиторів ТОВ «ІММЕ» за місцезнаходженням боржника було виставлене на голосування на зборах кредиторів ТОВ «ІММЕ», що відбулись 07.12.2023, та більшістю голосів (За - 48 957, Проти - 239 773) було відхилено рішенням зборів кредиторів у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що збори кредиторів ТОВ «ІММЕ», проведені 07.12.2023 в режимі відеоконференції, є правомочними та проведені з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутств (ст. 48 КУзПБ), оскільки нормами передбачено можливість проведення будь-яких зборів кредиторів у альтернативній формі - в режимі відеоконференції, під час дії воєнного стану.

Натомість апелянт зазначає, що розпорядником майна порушені вимоги ч. 3 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів. Збори кредиторів від 07.12.2023 і як наступні засідання комітету кредиторів ТОВ «ІММЕ», були проведені з порушенням порядку проведення зборів кредиторів, комітету кредиторів. Адже збори кредиторів не визначали проведення засідання кредиторів не за місцем знаходження боржника. На зборах кредиторів представниками кредиторів зазначалося про порушення порядку їх проведення та пропонувалося провести їх за місцезнаходженням боржника. Натомість дану вимогу ТОВ «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» було відхилено (протокол зборів кредиторів від 07.12.2023).

Як вже вказувалось, на зборах кредиторів ТОВ ІММЕ були присутні уповноважені представники кредиторів (в тому числі ТОВ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ), яким було надано можливість участі, висловлення та голосування по кожному питанню порядку денного. Перші збори кредиторів та усі подальші збори були проведені за участю кредиторів та у відповідності до положень статті 48 КУзПБ. ТОВ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ не зазначає про будь-яке порушення (обмеження) прав та інтересів цієї особи проведенням зборів кредиторів у режимі відеоконференції відповідно до пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ: - скаржнику було забезпечено можливість участі на кожних зборах кредиторів; - скаржник брав участь на кожних зборах кредиторів; - скаржнику було забезпечено необмежену можливість у праві висловлення по кожному питанню порядку денного; - скаржник висловлював власну позицію та аргументи по кожному питанню порядку денного; - збори кредиторів відкладались за ініціативною скаржника з метою надання відповідей на поставлені питання під час проведення зборів кредиторів.

Отже, розпорядником майна було дотримано вимоги КУзПБ в частині режиму проведення зборів кредиторів та забезпечено дотримання прав та інтересів кожного учасника справи про банкрутство ТОВ ІММЕ.

При цьому апеляційний суд зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2 ст. 13 ЦК України).

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ТОВ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ заявило про порушення порядку проведення перших зборів кредиторів від 27.11.2023 року (на яких ця особа була присутня) лише 15.04.2024 року, тобто майже через 5 місяців після їх проведення, що не є проявом добросовісної поведінки у спірних правовідносинах.

Щодо аргументів скаржника про те, що у зв`язку з тим, що збори кредиторів були проведені з порушенням порядку, встановленого ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, на зборах кредиторів не були присутні всі особи, які мають на те право. Засідання зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, які оформлені протоколами від 07.12.2023 та всі наступні, не вважаються правомочними в силу наведених вище обставин щодо порушення порядку проведення зборів кредиторів, зокрема були відсутні уповноважена особа працівників боржника та уповноважена особа засновників (учасників) боржника, то такі відхиляються судом як необґрунтовані, позаяк зазначені особи були належним чином повідомлені про призначення таких зборів, що підтверджено документально, проте не з`явились на них із суб`єктивних причин.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази вжиття іншими учасниками, що мають право на участь у зборах кредиторів, під якими апелянт має на увазі уповноважену особу засновників ТОВ «ІММЕ» ТОВ «Зернопоставка-М», в той час як останнє було обізнане про їх проведення.

Поміж іншого такі твердження не відповідають закріпленому в ст. 14 ГПК України принципу диспозитивності, оскільки згадана особа має процесуальний статус у справі №904/3153/22 та наділена процесуальною дієздатністю, а отже вправі самостійно захищати свої права у випадку їх порушення.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20.

Отже, доводи апеляційної скарги, вичерпна оцінка яким була надана вище по тексту постанови, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення скарги (вх.№18529/24 від 15.04.2024) ТОВ "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" на дії розпорядника майна ТОВ "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана О.І.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не довів порушення судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 ГПК України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі № 904/3153/22 - без змін.

Керуючись статтями 13, 74, 86, 232-235, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі № 904/3153/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі №904/3153/22 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.11.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко