Рішення

від 24.10.2024 по справі 907/704/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/704/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА, м. Київ

до відповідача Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення заборгованості у розмірі 9 919 271,14 грн, з яких 9 328 068,68 грн сума основного боргу за електроенергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу, 456 057,48 грн сума інфляційних нарахувань та 135 144,98 грн сума трьох процентів річних

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Позивача Колода О.О., представник в порядку самопредставництва

(в режимі відеоконференції)

Відповідача Феделещак М.М., представник в порядку самопредставництва

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.

До Господарського суду Закарпатської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА з позовом до відповідача Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода про стягнення заборгованості у розмірі 9 919 271,14 грн, з яких 9 328 068,68 грн сума основного боргу за електроенергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу, 456 057,48 грн сума інфляційних нарахувань та 135 144,98 грн сума трьох процентів річних.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/704/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.08.2024 відкрито провадження у справі №907/704/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2024 підготовче засідання у справі відкладалось з підстав наведених в ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/704/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2024.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної оплати сум та коштів за спожиту електричну енергію згідно укладених Договорів на постачання електричної енергії.

За твердженням позивача, Комунальне підприємство Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода за період з січня 2023 червень 2024 року належним чином не виконувало умови Договору про постачання електричної енергії споживачу, а саме допускало прострочення у здійсненні оплати за спожиту електричну енергію та просить стягнути 456 057,48 грн інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії та 135 144,98 грн (три проценти річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії.

Позивач підтвердив, що під час судового розгляду Відповідач сплатив суму основного боргу в сумі 9 328 068,68 грн, а тому провадження в цій частині можна закрити.

02.09.2024 через систему Електронний суд позивачем подано відповідь на відзив, в якому Позивач наголошує на неправильне тлумачення ст. 625 ЦК України Відповідачем. Позивач стверджує, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за користування боржником утримуваних коштів належних до сплати кредиторові. Водночас, позивач зазначає, що можливе недодержання своїх обов`язків контрагентами відповідача, як і відсутність у відповідача, як боржника, необхідних коштів для розрахунків з позивачем, не є правовою підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення своїх договірних зобов`язань у вигляді прострочення оплати за придбану у позивача електричну енергію та не є підставою для звільнення від сплати суми основного боргу.

Позиція відповідача

Відповідач скористався наданим йому правом та 28.08.2024 подав відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги визнає в частині існування основного боргу на момент пред`явлення позову. Відповідач вказав, що після подання позову він до подання Відзиву погасив 5 000 158,52 грн основного боргу.

10.09.2024 Відповідачем подано заяву про погашення основного боргу на 7 200 158,52 гривень.

25.09.2024 Відповідачем подано заяву про погашення основного боргу в повному обсязі на суму 9 328 068,68 гривень.

Відповідач, покликаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України зазначає, що дана стаття вказує на відсутність обов`язку боржника сплатити інфляційні нарахування та три проценти річних на суму вже погашеного боргу.

Водночас, відповідач також зазначає про відсутність власної вини у виникненні спору, оскільки підприємство-відповідач постійно працює за збитковими тарифами, які не покривають витрати поточної діяльності і призводять до утворення заборгованостей.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1610 від 06.12.2022 та з урахуванням Постанови НКРЕКП №1618 від 05.09.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

28 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА та Комунальним підприємством Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгород укладено Договір №2700136/2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 6.3 Договору Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та оплати її вартості в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору, а згідно з підпунктом 1 пункту 8.1 Договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію.

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем у виключно у грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 30 - го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії (пункт 6.4. Договору).

Щодо форс-мажорних обставин в Договорі Сторони домовились про натупне:

Згідно з п. 13.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

13.2. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору.

13.3. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

13.4. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

13.5. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Відповідно до умов Договору з 1 січня 2024 року ТОВ ТОЛК УКРАЇНА розпочато постачання електричної енергії до об`єктів Відповідача, перелік яких зазначено у Додатку 2 Договору.

Для проведення розрахунків ТОВ ТОЛК УКРАЇНА на ім`я КП Водоканал м. Ужгорода відкрито особисті рахунки: 28-230244 та 28-240239.

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем у виключно у грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 30 - го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії (пункт 6.4. Договору).

На виконання умов Договору, ТОВ ТОЛК УКРАЇНА здійснило постачання електричної енергії для потреб об`єктів КП Водоканал м. Ужгорода у період січень-червень 2024 року в обсязі 7 892 578 кВт/год на загальну суму 39 159 968,54 гривень. Оплата здійснювалась на два особові рахунки №28 230244 та №28 - 23039.

По особовому рахунку №28 - 230244:

Актом №230244/1/Ф1 від 31 січня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за січень 2024 року в обсязі 883 419 кВт/год на суму 5 075 340,74 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 230244/1Ф1 від 09.02.2024 р.;

Актом №28-230244/2/Ф1 від 29 лютого 2024 року приймання-передачі електричної енергії за лютий 2024 року в обсязі 1 275 634 кВт/год на суму 6 581 780,06 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28 - 230244/2/Ф1 від 06.03.2024 р.;

Актом №28-230244/3/Ф1 від 31 березня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за березень 2024 року в обсязі 907 021 кВт/год на суму 4 052 289,74 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-230244/3/Ф1 від 03.04.2024 р.;

Актом №28-230244/4/Ф1 від 30 квітня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за квітень 2024 року в обсязі 925 101 кВт/год на суму 3 938 799,94 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-230244/4/Ф1 від 07.05.2024 р.;

Актом №28-230244/5/Ф1 від 31 травня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за травень 2024 року в обсязі 869 226 кВт/год на суму 3 949 873,86 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-230244/5/Ф1 від 03.06.2024 р.;

Актом №28-230244/6/Ф1 від 30 червня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 року в обсязі 826 180 кВт/год на суму 4 614 834,28 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-230244/6/Ф1 від 05.07.2024 р.; по особовому рахунку №28 - 230239:

- Актом №240239/Ф1 від 31 січня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за січень 2024 року в обсязі 396 857кВт/год на суму 2 279 987,75грн;

- Рахунком №ПЕЕ 240239/1Ф1 від 09.02.2024 р.;

Актом №28-240239/2/Ф1 від 29 лютого 2024 року приймання-передачі електричної енергії за лютий 2024 року в обсязі 352 998 кВт/год на суму 1 821 333,71 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-240239/2Ф1 від 07.03.2024 р.;

Актом №28-240239/3Ф1 від 31 березня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за березень 2024 року в обсязі 384 167 кВт/год на суму 1 716 339,53грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-240239/3/Ф1 від 01.04.2024 р.;

Актом №28-240239/4/ Ф1 від 30 квітня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за квітень 2024 року в обсязі 353 719 кВт/год на суму 1 506 028,40 грн;

- Рахунком №28-240239/4/Ф1 від 08.05.2024 р.;

Актом №28-240239/5/Ф1 від 31 травня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за травень 2024 року в обсязі 373 108 кВт/год на суму 1 695 450,36 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-240239/5/Ф1 від 07.06.2024 р.;

Актом №28-240239/6/Ф1 від 30 червня 2024 року приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 року в обсязі 345 148 кВт/год на суму 1 927 910,17 грн;

- Рахунком №ПЕЕ 28-240239/6/Ф від 08.07.2024 р.;

Вищевказані Акти приймання-передачі за борговий період підписано представником Відповідача.

Відповідачем розмір обсягів реалізованої електричної енергії та суми, що підлягають оплаті за спірний період, не оспорено.

Споживач здійснював часткову оплату вартості фактично спожитої електроенергії таким чином:

По особовому рахунку №28 - 230244:

Січень 2024 р - нараховано до сплати 5 075 340,74 грн, 25.03.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №573), 26.03.2024 - 200 000,00 грн (платіжна інструкція №574), 18.04.2024 - 300 000,00 грн (платіжна інструкція №728), 19.04.2024 р. - 500 000,00 грн (платіжна інструкція №738), 22.04.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №743) 23.04.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №747), 20.05.2024 - 300 000,00 грн (платіжна інструкція №8420), 21.05.2024 - 775 340,74 грн (платіжна інструкція №931)

Всього за січень 2024 року оплачено Відповідачем 5 075 340,74 гривень.

Лютий 2024 р. - нараховано до сплати 6 581 780,06 грн 23.05.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №945), 24.05.2024 - 600 000,00 грн (платіжна інструкція №946),

29.05.2024 - 200 000,00 грн (платіжна інструкція №966) 21.06.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №1178), 24.06.2024 - 981 780,06 грн (платіжна інструкція №1187) 25.06.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №1193), 25.06.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №1195), 26.06.2024 - 800 000,00 грн (платіжна інструкція №1196). Всього за лютий 2024 року оплачено Відповідачем 6 581 780,06 гривень.

Березень 2024 р. - нараховано до сплати 4 052 289,74 грн, 26.06.2024 - 200 000,00 грн (платіжна інструкція №1197), 28.06.2024 - 670 000,00 грн (платіжна інструкція №1204), 01.07.2024 - 272 452,00 грн (платіжна інструкція №1213) 19.07.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №1338), 22.07.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №1343), 23.07.2024 - 909 837,74 грн (платіжна інструкція №1347).

Всього за березень 2024 року оплачено Відповідачем 4 052 289,74 гривень.

Квітень 2024 р. - нараховано до сплати 3 938 799,94 гривень.

11.07.2024 - 3 762 237,66 грн (платіжна інструкція №9)

23.07.2024 - 76 562,26 грн (платіжна інструкція №1348)

24.07.2024 - 100 000,00 грн (платіжна інструкція №1349)

25.07.2024 - 400 000,00 грн (платіжна інструкція №1354: відповідно до відповідно абзацу 2 пункту 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) -0,02 грн. зараховано в якості оплати за квітень 2024 р.).

Всього за квітень 2024 року оплачено Відповідачем 3 938 799,94 грн

Травень 2024 р. - нараховано до сплати 3 949 873,86 грн

25.07.2024 - 400 000,00 грн (платіжна інструкція №1354: 399999,98 грн обліковано в якості оплати за травень 2024 р.).

Червень 2024 р. - нараховано до сплати 4 614 834,28 грн, оплати відсутні.

По особовому рахунку №28 - 23039:

Січень 2024 р. - нараховано до сплати 2 279 987,76 грн, 01.03.2024 р. - 379 000,00 грн (платіжна інструкція №425), 21.03.2024 р. - 900 987,76 грн (платіжна інструкція №546), 22.03.2024 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №568) Всього за січень 2024 року оплачено Відповідачем 2 279 987,76 гривень.

Лютий 2024 р. - нараховано 1 821 333,71 грн

24.04.2024 р. - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №748)

25.04.2024 р. - 600 000,00 грн (платіжна інструкція №758)

21.05.2024 р. - 821 333,71 грн (платіжна інструкція №932: відповідно абзацу 2 пункту 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) - 2211337,71 грн. зараховано в якості оплати за лютий 2024 р.);

Всього за лютий 2024 року оплачено Відповідачем 1 821 333,71 гривень.

Березень 2024 р. - нараховано 1 716 339,53 грн

21.05.2024 - 821 333,71 грн (платіжна інструкція №932 відповідно до абзацу 2 пункту 4.24 ПРРЕЕ - 600000,00 грн. зараховано в якості оплати за березень 2024 р.)

22.05.2024 р. - 1 116 339,53 грн (платіжна інструкція №935)

Всього за березень 2024 року оплачено Відповідачем 1 716 339,53 гривень.

Квітень 2024 р. - нараховано 1 506 028,39 грн 24.07.2024 р. - 900 000,00 грн (платіжна інструкція №1350) 25.07.2024 р. - 606 028,39 грн (платіжна інструкція №1353) Всього за квітень 2024 року оплачено Відповідачем 1 506 028,39 гривень.

Травень 2024 р. - нараховано 1 695 450,36 грн, оплати відсутні.

Червень 2024 р. - нараховано 1 927 910,16 грн, оплати відсутні.

Відповідач не заперечував, що на момент подання позову за період січень - червень 2024 року утворилась заборгованість перед ТОВ ТОЛК УКРАЇНА у сумі 9 328 068,68 гривень.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати.

Під час судового розгляду відповідачем було здійснено погашення заборгованості основного боргу у сумі 9 328 068,68 гривень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи те, що сума заборгованості погашена відповідачем під час судового розгляду справи 907/704/24, про що суду подані відповідні докази, провадження у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 9 328 068,68 гривень підлягає закриттю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1, 4 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України Про індексацію грошових доходів населення визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України Про індексацію грошових доходів населення Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).За змістом ч. 3 ст. 11 вбачається, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частини третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі акта цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Такі ж висновки викладені у Постанові ОП КГС ВС від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, ч. 1 статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Частиною 5 ст. 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Дослідивши розрахунок позивача інфлаційних втрат та трьох процентів річних та контррозрахунок відповідача, здійснивши власний арифметичний розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат позивача у зв`язку із простроченням відповідача в оплаті за електроенергію суд визнає обґрунтованими 456 057,48 грн інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії та 135 144,98 грн трьох проценти річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії.

Позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості за кожен період прострочення, починаючи з 30 - го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Такий механізм нарахування узгоджується з пунктом 6.4. Договору відповідно до якого оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем у виключно у грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 30 - го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.

Таким чином суд дійшов висновків, що позивач вірно розрахував три проценти річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, індекс інфляції розраховано вірно в цілому за весь період прострочення.

Щодо посилання Відповідача на Форс-мажорні обставини та неможливість виконання грошового зобов`язання та відсутності вини суд доходить висновків, що такі не находять свого підтвердження виходячи із наступного.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

У постанові від 22.06.2022 у справі №904/5328/21 Верховний Суд зазначив, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Проте відповідачем не надано ні Сертифікату торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, ні інших доказів, що підтверджують такі обставини.

Також, Відповідачем не виконано вимоги п.п.13.1.-13.5 Договору №2700136/2024 про постачання електричної енергії споживачу, аби посилатись на дію непереборної сили

Суд доходить до висновків про неправильне тлумачення ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачем, як таку, що скасовує обов`язок боржника сплатити інфляційні нарахування та три проценти річних на суму вже погашеного боргу.

Також суд вважає безпідставне посилання відповідача на п. 15 ч. 1 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, оскільки в межах даного позову питання про стягнення штрафних санкцій не вирішується.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

У постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Отже, суд доходить висновків, що позов слід задовольнити частково.

Згідно із ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

У позовній заяві та відповіді на відзив Позивач просить здійснити нарахування 3 % річних на прострочену суму, та вважає обгрунтованим зазначення у резолютивній частині судового рішення формули для нарахування та стягнення трьох процентів річних на прострочену суму до моменту виконання судового рішення.

Застосування ч.10 ст. 238 ГПК України є правом, а не обов`язком суду. Крім того, в ході судового розгляду Відповідач погасив основну суму заборгованості, тому за таких обставин суд не вбачає підстав встановити в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нарахування Комунальному підприємству Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгород 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 07.08.2024 до моменту оплати основного боргу. Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №910/145244/22 від 05.06.2024 викладеними у п.п. 103-142.

Разом з тим, слід стягнути з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода, вулиця Митна, будинок 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 03344326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА вулиця Старо-Київська, будинок 14, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 44878589) суму: 456 057,48 грн (чотириста п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят сім гривень 48 коп) інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії та 135 144,98 грн (сто тридцять пять тисяч сто сорок чотири гривні 98 коп) три проценти річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 ГПК України та ураховуючи пропорційність стягнення судових витрат у зв`язку із частковим задоволенням вимог позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7094,43 грн (сім тисяч дев`яносто чотири гривні 43 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Водночас відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Роз`яснити позивачу, що оскільки провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми 9 328 068,68 грн (девять мільйонів триста двадцять вісім тисяч шістдесят вісім гривень 68 коп) заборгованості за електричну енергію закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору судовий збір в сумі 111 936,88 грн може бути повернутий позивачу за його заявою.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода, вулиця Митна, будинок 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 03344326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА, вулиця Старо-Київська, будинок 14, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 44878589) суму 456 057,48 грн (Чотириста п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят сім гривень 48 коп) інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії, 135 144,98 грн (Сто тридцять п`ять тисяч сто сорок чотири гривні 98 коп) три проценти річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії та 7094,43 грн (Сім тисяч дев`яносто чотири гривні 43 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми 9 328 068,68 грн (Дев`ять мільйонів триста двадцять вісім тисяч шістдесят вісім гривень 68 коп) заборгованості за електричну енергію закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2024

Суддя А.А. Худенко