Рішення

від 10.10.2024 по справі 908/2040/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/180/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 Справа № 908/2040/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Космічна, 118а, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний номер юридичної особи 0290997328">0290997328) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915)

до відповідача-1: Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 45013287)

до відповідача-2: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 (вул. Олімпійська, 10, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний номер юридичної особи 40510275)

до відповідача-3: Комунального підприємства Градпроект (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 20504731)

про визнання договору недійсним та повернення нежитлового приміщення

за участю представників

прокурора: Ліпартія А.О., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075797 від 01.03.2023

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Шевкопляс Т.В., довіреність від 09.10.2023

від відповідача-2: Дериведмідь Л.М., голова правління

від відповідача-3: Золотько О.І., довіреність від 05.08.2024

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до суду з позовом до Департаменту управління активами Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10, Комунального підприємства Градпроект про:

- визнання недійсним договір оренди нерухомого майна на вул. Олімпійська, 10, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону № 5/11 від 15.08.2023, укладеного між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційного житлове об`єднання № 7 (правонаступником якого є Градпроект) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Приват-10;

- зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2040/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2040/24. Присвоєно справі номер провадження 27/180/24. Підготовче судове засідання призначено на 28.08.2024.

27.08.2024 Комунальним підприємством Градпроект за допомогою підсистеми Електронний суд поданий до суду відзив на позовну заяву.

27.08.2024 за допомогою підсистеми Електронний суд Заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення сплаченої суми судового збору, у кому останній просить суд:

- закрити провадження у справі № 908/2040/24 в частині позовних вимог, а саме: за вимогою про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10;

- задовольнити позов в іншій частині позовних вимог та визнати недійсним договір оренди нерухомого майна на вул. Олімпійська, 10, в м. Запоріжжі, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону № 5/11 від 15.08.2023, укладеного між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, КП Виробниче ремонтно-експлуатаційного житлове об`єднання №7 (правонаступником якого є КП Градпроект) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Приват-10;

- повернути Запорізькій обласній прокуратурі (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

27.08.2024 Департаментом управління активами Запорізької міської ради за допомогою підсистеми Електронний суд поданий до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 30.10.2024 та відкладено підготовче засідання на 30.09.2024.

09.09.2024 на поштову адресу суду від Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла відповідь на відзив від 04.09.2024 № 15/3-2673-24.

Ухвалою суду від 30.09.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 10.10.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

10.10.2024 прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а саме: за вимогою про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10. Просив суд задовольнити позов в іншій частині позовних вимог та визнати недійсним договір оренди нерухомого майна на вул. Олімпійська, 10, в м. Запоріжжі, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону № 5/11 від 15.08.2023, укладеного між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, КП Виробниче ремонтно-експлуатаційного житлове об`єднання №7 (правонаступником якого є КП Градпроект) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 та повернути Запорізькій обласній прокуратурі (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, в попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги заявлені прокуратурою.

Представник відповідача-1 підтримав заперечення викладені у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи наступним. Спір про право між Запорізькою міською радою та відповідачами відсутній. Орендоване майно за спірним договором оренди є комунальною власністю, саме на відповідача-1 покладено функції здійснення повноважень орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя, у тому числі щодо виконання рішення Запорізької міської ради. Саме прийняття позивачам рішення стало підставою для укладання договору оренди, а не самостійне прийняття рішення Департаментом Департаменту управління активами Запорізької міської ради щодо передачі в оренду нежитлового приміщення №1 цокольного поверху (літ. А-5ж) площею 29,20 кв.м за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська,10. Виконання рішення міської ради є прямим обов`язком Департаменту управління активами Запорізької міської ради. Прокурор не звертався до відповідача-1 - Орендодавця комунального майна, в порядку частини 3 статті 23 ГПК України щодо усунення, на його переконання, порушень чинного законодавства у процесі укладення договору оренди та не надав достатніх та переконливих доказів щодо недійсності договору оренди. Прокурором не надано жодних належних доказів та не доведено, що Запорізька міська рада, як орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси Запорізької територіальної громади, не здійснює або неналежним чином здійснює її захист. З огляду на викладене, прокурором у позові безпідставно визначено Запорізьку міську раду у якості позивача. В даному випадку державні інтереси ніким не порушено, отже відсутній предмет спору. Таким чином правова позиція прокурора є необґрунтованою, а доводи позовної заяви не підтверджені фактичними обставинами.

Представник відповідачав-2 проти позову заперечив, письмового відзиву не надав.

Представник відповідача-3 підтримав заперечення викладені у відзиві на позовну заяву. Свої заперечення обґрунтовує наступним. Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів. Звертаючись з позовом до суду, прокурором не надано жодних належних доказів та не доведено, що Запорізька міська рада, як орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси Запорізької територіальної громади, не здійснює або неналежним чином здійснює її захист. З огляду на викладене, прокурором у позові безпідставно визначено Запорізьку міську раду у якості позивача. Відповідач-3 вважає, що в даному випадку державні інтереси ніким не порушено, отже відсутній предмет спору. Таким чином, правова позиція прокурора є необґрунтованою, а доводи позовної заяви не підтверджені фактичними обставинами. Орендоване майно за спірним договором оренди є комунальною власністю; саме на відповідача-1 покладено функції здійснення повноважень орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя. Прокурор не звертався до відповідача-1 - Орендодавця комунального майна, в порядку частини 3 статті 23 ГПК України щодо усунення, на його переконання, порушень чинного законодавства у процесі укладення договору оренди та не надав достатніх та переконливих доказів щодо недійсності договору оренди. Рішенням Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 65 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Олімпійська, 10 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Приват- 10» зобов`язано відповідача 1 укласти з відповідачем-2 договір оренди без проведення аукціону комунального майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення. На виконання вищевказаного рішення Запорізької міської ради й було укладено спірний договір оренди.

Прокурор скористався своїм правом та надав відповідь на відзив Департаменту управління активами Запорізької міської ради.

У судовому засіданні 10.10.2024, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників прокуратури, відповідачів-1,-2,-3, суд

УСТАНОВИВ:

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Одним із ключових для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

«Інтереси держави» можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15. від 28,01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави слід зазначити, що метою Закону України «Про санкції» є захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидія терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Для цих цілей можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

В умовах широкомасштабної війни реалізація санкціонної політики та її вплив на економіку країни-агресора і країн, які її підтримують набули особливого значення. Так, санкції - це політичний інструмент держави для впливу на певний бізнес, який пов`язаний із ворожою країною.

Позитивного ефекту від санкцій можливо досягти лише в разі їхньої невідворотності. Вони є дієвим інструментом впливу на іноземні держави, юридичних та фізичних осіб, які причетні до розв`язання війни проти України, завдають шкоди національним інтересам та загрожують національній безпеці.

На підтримку України міжнародною спільнотою було прийнято численні акти, спрямовані на засудження збройної агресії рф, припинення економічної, політичної та культурної співпраці з державою-агресором, її резидентами та пов`язаними особами, що створює додатковий економічний тиск на рф, послаблює економічне підґрунтя ведення агресивної війни.

Більшість цих міжнародних документів приймаються міжнародними організаціями та країнами-партнерами за ініціативою України.

Проте, згадана підтримка базується на поданні прикладу бездоганної та несуперечливої поведінки самою Україною, припиненні всіх можливих видів економічної співпраці з країною-агресором та її резидентів, які не засудили збройну агресію.

Тож, відсутність реакції з боку держави на порушення власного законодавства при витрачанні публічних коштів, укладання контракту за рахунок бюджетних коштів із суб`єктом господарювання, кінцевий бенефіціарний власник якого, є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», безумовно призводить до підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством.

Заклики до міжнародних партнерів щодо припинення співпраці з рф і її резидентами, з одночасним дозволом юридичним особам, пов`язаним з державою-агресором, отримувати прибутки на території України та спрямовувати їх на підтримку економіки агресора, не можуть бути нормально сприйняті ані українським суспільством, ані міжнародною спільнотою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).

У Рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи зміст поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» основною метою оренди є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної або комунальної власності.

Тобто в основу орендних правовідносин законодавець заклав економічний підхід як чинник оцінки ефективності використання державного та комунального майна на умовах оренди.

Запорізька міська рада, всупереч вимогам закону, прийняла рішення від 12.07.2023 № 65 про передачу об`єкта комунальної власності в оренду на пільгових умовах (без проведення аукціону) та встановлення річної орендної плати за його використання у розмірі 1 гривні, яким фактично сприяла ослабленню економічні основи місцевого самоврядування, а відтак - скоротивши цим обсяг доходів місцевого бюджету.

Розпорядження комунальним майном всупереч вимогам закону перешкоджає його ефективному управлінню, негативно позначається на соціально економічному розвитку Запорізької міської територіальної громади зокрема, і держави в цілому, та свідчить про неналежне виконання Запорізькою міською радою вимог ч. 1 ст. 74 «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Також протиправне обрання органом місцевого самоврядування саме пільгового способу (без проведення аукціону) прямо порушує основні принципи оренди, визначені ч. 5 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: конкурентності, прозорості, змагальності; захисту економічної конкуренції. За таких обставин з`являється підґрунття для формування суспільної думки про свавілля представницького органу, метою якого є саме захист інтересів членів територіальної громади.

У свою чергу такий антиконкурентний спосіб позбавив інших сумлінних потенційних орендарів об`єкта можливості розраховувати на його використання у законний спосіб та як наслідок - можливість надання ним благ на користь територіальної громади.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто Запорізька міська рада, яка діє від імені Запорізької міської територіальної громади, повинна діяти в інтересах територіальної громади та виключно у спосіб і у межах повноважень, передбачених законом.

При цьому воля територіальної громади може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, що беззаперечно в цілому відноситься до інтересів держави.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.01.2023 № 916/2130/15.

Територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

При цьому воля територіальної громади може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Тобто, Запорізька міська рада, яка діє від імені Запорізької міської територіальної громади, повинна діяти в інтересах територіальної громади та виключно у спосіб і у межах повноважень, передбачених законом.

Розуміючи, що об`єкти комунальної власності є важливим елементом забезпечення економічної безпеки членів територіальної громади, зокрема, та держави в цілому, Запорізька міська територіальна громада, делегуючи Запорізькій міській раді повноваження на володіння, користування та розпорядження своїм майном, правомірно розраховувала на його ефективне використання, законне розпорядження їм на умовах оренди, отримання від цього доходу, який у подальшому буде спрямовано на користь її членів та зміцнить основи місцевого самоврядування.

Відтак, інтерес Запорізької міської територіальної громади у вказаному спорі полягає у тому, щоб повернути майно, яке використовується всупереч вимог закону, з метою подальшого правомірного розпорядження ним в інтересах громади та досягнення максимального економічного ефекту від передачі об`єкта комунальної власності в оренду.

Саме запропонований спосіб забезпечить найефективніший захист інтересів територіальної громади як власника спірного майна, оскільки дозволить у подальшому розпорядитись ним саме у законний спосіб із найбільшими економічними вигадами.

У свою чергу, реституція на користь сторони правочину (Відповідача 1) до повного поновлення прав власника не призведе, оскільки Департамент не є в розмінні Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тією особою, яка здійснює розпорядження комунальним майном, оскільки таке розпорядження можливе виключено після волевиявлення власника шляхом прийняття відповідного рішення Запорізькою міською радою.

Ураховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником оспорюваного нежитлового приміщення (РНОНМ 1814399223101) є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Отже, власником спірного нерухомого майна є Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради, а не відповідач-1.

Статтею 172 ЦК України визначено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Таким чином, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Таким чином, позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, уповноваженого державою управляти майном та здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, при наявності порушень інтересів держави Запорізька міська рада бездіяла у вказаних спірних правовідносинах та не вживала дієвих заходів до їх усунення.

Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя у листі від 30.05.2024 № 57-101-3206ВИХ-24 повідомлено Запорізьку міську раду про виявлені порушення вимог чинного законодавства при передачі в оренду комунального майна, а також щодо вжитих заходів до їх усунення.

Відповідно до листа виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № 11512/03.3-20/03, надісланого на адресу окружної прокуратури, вбачається, що заходи претензійно-позовного характеру не вживались, рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 65 прийнято на підставі чинного законодавства та в межах повноважень.

Зазначене свідчить про усвідомлену пасивну поведінку суб`єкта, уповноваженого на звернення до суду за захистом інтересів держави, нездійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення прокурором до суду позову в інтересах держави, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання в оренду комунального майна та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв`язку з чим заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави в сфері комунальної власності.

Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Звернення заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою.

Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти російської федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави». Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав.

Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 ст. 16 ЦК України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту.

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17. Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та нездійсненні їх захисту суб`єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави.

Звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано саме на захист інтересів територіальної громади як власника спірного нежитлового приміщення комунальної власності, права якої порушено внаслідок незаконного ним розпорядження.

Отже, заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області встановлено вищевказані порушення та дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання зазначених норм заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя і пред`явлено даний позову, листом від 17.07.2024 № 57-101-4293ВИХ-24 повідомлено позивача Запорізьку міську раду про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову, на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

За висновком суду, прокурором належним чином обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в спірних правовідносинах в особі Запорізької міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що Шевченківською окружною прокуратурою з`ясовано, що нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме: приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м. входить до складу об`єкта нерухомого майна - житлового будинку літ. А-5, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 та знаходиться на цокольному поверсі даного житлового будинку, власником якого є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Так, відповідно до інформаційної довідки від 09.07.2024 № 386144043 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради перебуває житловий будинок літ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 10, на підставі рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів № 501 від 19.10.1967, акту приймання-передачі нерухомого майна № 591 від 31.12.1994 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 792826023101).

Згідно з даними сайту: https//prozorro.sale/planning/RGL001-UA-20230316-71779/ розміщена публікація про включення до Переліку другого типу нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв.м, за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 (ID:RGL001-UА-20230316-71779 | 6412d8c3f18cae6eae226c5c), в якій міститься скан-копія поверхового плану цокольного поверху споруди літ. А-5Ж на вул. Олімпійська, 10 в м. Запоріжжі, на якій виділено вказане приміщення.

Прокуратурою повідомлено, що порівнявши, вищезазначену технічну документацію на нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв.м, за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 з технічною документацією на цокольний поверх будинку № 10 на вул. Олімпійська в м. Запоріжжі Комунарського району, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 38540/51038, встановлено, що вони є повністю ідентичними.

Крім того, перевіркою даних з сайту Запорізької міської ради встановлено, що рішень Запорізькою міською радою про виділ нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме: приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 зі складу житлового будинку в окремий об`єкт нерухомого майна не приймалось, відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме: приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 (інформаційна довідка № 386696314 від 12.07.2024) також відсутні.

Прокуратурою встановлено, що до Постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради надійшло звернення голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» Дериведмідь Л.М. щодо передачі в оренду нежитлового приміщенням цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме: приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 без проведення аукціону з річною орендною платою у розмірі 1 гривня строк на 5 років для здійснення статутної діяльності.

Відповідно до статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10», оформленого протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» від 24.10.2021 № 10 метою їх діяльності є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» зареєстроване 26.05.2016, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10. Основний вид діяльності - Комплексне обслуговування об`єктів.

Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» Дериведмідь Л.М. до Постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради, як потенційним орендарем не надано жодних документів, які підтверджували право останнього на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону, а також на встановлення річної орендної плати за його користування у розмірі 1 гривні.

За результатом звернення, головою постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради підготовлений відповідний проект рішення, який зареєстрований в управлінні по забезпеченню роботи ради 22.06.2023 за № 0908/01.1-13/02 та включений до порядку денного 19 сесії міської ради.

Департаментом управління активами Запорізької міської ради були подані зауваження до вищевказаного проекту рішення, звернуто увагу міської ради на наступне.

Зокрема, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ХІ та рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди» встановлено коло осіб, які мають право на отримання державного та комунального майна без проведення аукціону. Разом із заявою на передачу в оренду без проведення аукціону нерухомого майна заявник - Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Приват-10» зобов`язаний надати документи, передбачені Додатком 1 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

Проте, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Приват-10» документально не підтверджено наявність права на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону.

Крім того зазначено, що відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, передбачено коло осіб, для яких встановлена орендна плата у розмірі 1 гривні, а також орендні ставки для договорів оренди, що укладаються без проведення аукціону. Також зазначено, що рішенням Запорізької міської ради від 24.06.2020 № 50 об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для використання згідно статутної діяльності встановлено орендну плату у розмірі 1 грн.

Незважаючи на вищевказані зауваження Департаменту управління активами Запорізької міської ради, на підставі вищезазначеного звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10», рішенням Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 65 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Олімпійська, 10 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10», вирішено: включити до Переліку другого типу комунальне майно - нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв.м за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10, яке перебуває в господарському віданні комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7», та передати його в оренду без проведення аукціону Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» строком на 1 рік для проведення статутної діяльності цієї організації, встановити для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» річну орендну плату у розмірі 1 гривні за користування комунальним майном, зазначеним в пункті 1 цього рішення. Департаменту управління активами Запорізької міської ради укласти договір оренди з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» без проведення аукціону комунального майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення. Департаменту управління активами Запорізької міської ради укласти договір оренди з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» без проведення аукціону комунального майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення.

Слід звернути увагу на те, що зауваження Департаменту управління активами Запорізької міської ради суперечать позиції, викладеної відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.

Так, Постійною комісією з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації архітектури та земельних відносин ЗМР, після отримання від ОСББ звернення щодо передачі їм в оренду спірного майна без проведення аукціону за 1 гривню, 22.06.2023 було підготовлено проект такого рішення.

Відповідно до інформацій виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № 11512/03.3-20/03 встановлено, що рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 65 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Олімпійська, 10 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» є реалізованим, 15.08.2023 укладено договір оренди № 5/11 нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., розташованого за адресою: м, Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 (далі - Договір оренди). Зазначене рішення не скасовано, є діючим.

Договір оренди № 5/11 від 15.08.2023 на дату пред`явлення прокурору трою даної позовної заяви був чинним.

Згідно з п. 9.1 договору оренди зазначено, що договір укладено строком на 1 рік з 15.08.2023 по 14.08.2024 включно.

Таким чином, рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 65 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Олімпійська, 10 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» є діючим, реалізованим, договір оренди на дату пред`явлення даної позовної заяви до суду є чинним.

02.02.2024 укладено додаткову угоду до Договору оренди від 15.08.2023 № 5/11 нерухомого майна на вул. Олімпійська, 10.

Відповідно до додаткової угоди сторони - Департамент з управління активами Запорізької міської ради (орендодавець), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» (орендар) та Комунальне підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (балансоутримувач) дійшли згоди щодо заміни балансоутримувача з Комунальне підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 на комунальне підприємство «Градпроект».

Заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя встановлено, що Запорізькою міською радою рішення від 12.07.2023 № 65 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Олімпійська, 10 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» прийнято та реалізовано всупереч ст.ст. 2, 6, 7, 15, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 14-16, 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно», у зв`язку з чим останнє є незаконним, а договір оренди нежитлового приміщення недійсним, що змусило прокурора звернутися з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначені Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об`єктами оренди за цим Законом є: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об`єктами оренди єдині майнові комплекси: діючих закладів освіти, що фінансуються з державного бюджету.

Нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу (ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» основною метою оренди, є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості га прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об`єктів державної та комунальної власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.

Суб`єктами орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

У правовідносинах, що виникли, суб`єктами орендних правовідносин, є: представницький орган місцевого самоврядування - Запорізька міська рада (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), орендодавець - Департамент управління активами Запорізької міської ради (п. 1.9 Положення про Департамент управління активами Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 77), балансоутримувач - Комунальне підприємство «Градпроект» як правонаступник Комунального підприємства КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7», орендар Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10».

Вичерпний перелік орендарів, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, визначений ст. 15 Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи та організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій; орендарі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - щодо оренди гідротехнічних споруд, які можуть бути передані в оренду.

Право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: музеї; державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні); заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ; державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги"; державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження; вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок; державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг; потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); молодіжні та дитячі громадські об`єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики; молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Отже, потенційний орендар Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10», враховуючи види статутної діяльності та мету отримання об`єкта оренди, до жодного з вище перелічених суб`єктів оренди не відноситься.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» затверджено додатковий перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню, які мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону (додаток 3 до рішення). Серед вказаного переліку також є об`єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок та умови передачі в оренду майна без проведення аукціону та основні вимоги до підприємств, установ і організацій, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Порядком. Представницькі органи місцевого самоврядування можуть затвердити додаткові вимоги, яким повинні відповідати підприємства, установи і організації, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто, законодавча можливість додатково визначати (розширити коло) суб`єктів, які мають право на отримання комунального майна в оренду без проведення аукціону, крім передбачених у ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у представницького органу місцевого самоврядування відсутня. Наявна лише можливість висунення додаткових умов до вичерпного переліку орендарів, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону (а не ч. 2 ст. 15 Закону), яким вони мають відповідати.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Перелік першого типу - це Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні; Перелік другого типу це Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно із Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає» її балансоутримувачу такого майна.

За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне із таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про включення об`єктів комунальної власності до Переліку другого типу (крім випадків надання в оренду приміщень для розміщення громадських приймалень народних депутатів України і депутатів місцевих рад, комунальних закладів і установ, що фінансуються за рахунок місцевого бюджету, приміщень для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо приміщень, які надаються суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії) приймається відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією з підстав для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є зокрема встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Згідно п.п. 14, 15 (Порядок включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу) Порядку передачі в оренду державного та комунального майна № 483 ВІД 03.06.2020 Потенційний орендар, зацікавлений в отриманні майна в оренду, через електронну торгову систему звертається до орендодавця із заявою про включення такого майна до Переліку відповідного типу.

Порядок реєстрації потенційного орендаря в електронній торговій системі для подання ним заяви про включення майна до Переліку відповідного типу визначається згідно з правилами функціонування електронного майданчика, через який такий орендар подає заяву.

Заява про включення майна до Переліку відповідного типу подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі і завантаження електронних копій документів, передбачених пунктом 15 цього Порядку.

Оператор електронного майданчика зобов`язаний не розголошувати найменування та/або прізвище, ім`я, по батькові та іншу інформацію про потенційних орендарів, які подали заяву про включення майна до Переліку відповідного типу.

У заяві потенційний орендар зазначає такі відомості:

відому йому інформацію про потенційний об`єкт оренди, яка дозволяє його ідентифікувати;

бажаний розмір площі об`єкта в разі, коли заява подається лише щодо частини об`єкта;

цільове призначення, за яким об`єкт оренди планується до використання, згідно з додатком 3;

бажаний строк оренди, а в разі коли об`єкт планується до використання погодинно, - бажаний графік використання об`єкта;

тип Переліку, до якого пропонується включити об`єкт оренди;

обґрунтування доцільності включення майна до Переліку другого типу, якщо заява подається щодо включення майна до такого Переліку;

контактні дані заявника (поштова адреса, номер телефону, адреса електронної пошти), а для юридичних осіб - також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

У разі подання заяви щодо включення майна до Переліку другого типу до заяви додаються документи, передбачені додатком 1.

Так, у додатку 1 визначено перелік документів, що подаються потенційними орендарями, які звернулися із заявою про включення об`єкта оренди до Переліку другого типу або заявою про оренду об`єкта з Переліку другого типу.

Відповідно до п. 16 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна якщо потенційний орендар звернувся до представницького органу місцевого самоврядування або визначеного ним органу, або органу уповноваженого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, то відповідний орган протягом п`яти робочих днів з дати отримання заяви: передає її та додані до неї документи (за необхідності) належному орендодавцю; або повідомляє потенційного орендаря про те, що це майно не є комунальною власністю.

Згідно із пунктом 17 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна отримана заява потенційного орендаря і документи, додані до неї відповідно до цього порядку, передаються орендодавцем балансоутримувачу такого майна протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви, крім випадків коли орендодавець і балансоутримувач майна є однією особою.

Відповідно до п. 19 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна за результатами розгляду заяви потенційного орендаря або орендодавця, балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви та доданих до неї документів (у разі наявності) приймає одне з рішень, передбачених частиною другою статті 6 Закону, крім випадків, передбачених пунктами 20 та 21 цього Порядку.

Згідно п. 23 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна про прийняте рішення про намір передачі майна в оренду або про відмову у включенні об`єкта до Переліку відповідного типу, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди та надсилає орендодавцю копію рішення протягом трьох робочих днів з дати його прийняття, а орендодавець оприлюднює через особистий кабінет таке рішення в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати його отримання. У разі включення об`єкта до Переліку відповідного типу за заявою іншої особи, яка подана раніше, балансоутримувач інформує потенційного орендаря (іншого ініціатора оренди) та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати отримання заяви такого потенційного орендаря (іншого ініціатора оренди).

Відповідно до п. 24 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна протягом десяти робочих днів з дати прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач вчиняє дії, передбачені частиною четвертою статті 6 Закону. Прийняття рішення про включення об`єкта до Переліку другого типу здійснюється згідно з пунктом 28 цього Порядку.

Згідно п. 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна орендодавець розглядає клопотання балансоутримувача про включення потенційного об`єкта оренди до Переліку відповідного типу та протягом десяти робочих днів з дати отримання клопотання приймає одне з рішень, передбачених частиною п`ятою статті 6 Закону, або звертається до уповноваженого органу, визначеного частиною шостою статті 6 Закону, із клопотанням та проектом рішення такого органу про включення об`єкта до Переліку відповідного типу, якщо таке включення потребує прийняття відповідного рішення, і передає їх на розгляд зазначеного органу. Про прийняте рішення орендодавець протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення або отримання від уповноваженого органу, визначеного частиною шостою статті 6 Закону, повідомляє балансоутримувача та заявника, оприлюднює його в електронній торговій системі через свій особистий кабінет та включає об`єкт до Переліку відповідного типу.

Встановлено, що ініціатором оренди (потенційним орендарем) нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10 є Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10», голова якого звернулась з відповідною заявою до одного з робочих органів Запорізької міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 1.2 Положення про постійні комісії міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27.01.2021 № 29, постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Згідно п. 4.3 Положення про постійні комісії міської ради, постійна комісія з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин:

пп. 4.3.1 - вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці проектів рішень ради, надає висновки і рекомендації з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин, здійснює контроль за виконанням рішень ради відповідно до розподілу повноважень постійних комісій, а також готує висновки і рекомендації, пов`язані зі здійсненням контролю за виконанням рішень виконавчого комітету в частині повноважень, зазначених у ст. 29, 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні;

пп. 4.3.12 розглядає питання, пов`язані з конкурсами з відчуження та надання в користування майна територіальної громади міста Запоріжжя;

пп. 4.3.20 - розглядає питання щодо управління, в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності;

пп. 4.3.27 - розглядає питання захисту прав комунальної власності, тощо.

Заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» про передачу в оренду комунального майна та включення його до Переліку другого типу направлена до постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради.

Матеріалами справи та представника сторін не підтверджено та не надано доказів про участь у розгляді питання про включення вищезазначеного майна до Переліку другого типу його балансоутримувача та орендаря, які відповідно до вимог Закону та Порядку є обов`язковою.

Тобто, Комунальне підприємство «ВРЕЖО № 7» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Градпроект») та Департамент управління активами Запорізької міської ради не приймали участь у розгляді заяви потенційного орендаря щодо оренди нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10.

Отже, що всупереч вимогам п. 28 Порядку орендодавець був фактично позбавлений можливості надати оцінку відповідності орендаря вимогам законодавства та прийняти відповідне рішення про це, а проект рішення про включення комунального майна - нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщенням № 1 площею 29,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10, до Переліку другого типу підготовлений та переданий на розгляд Запорізької міської ради постійною комісією з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради, а не орендодавцем - Департаментом управління активами Запорізької міської ради, попри його заперечення з цього приводу.

Таким чином, незважаючи на наявність очевидних, в тому числі для орендодавця, підстав для відмови у включенні спірного нежитлового приміщення до Переліку другого типу, передбачених ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону), через незалучення орендодавця та балансоутримувача до цього процесу, рішенням Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 65 зазначене комунальне майно передано в оренду без проведення аукціону.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора щодо неправомірності встановлення річної орендної плати в розмірі однієї гривні.

Так, згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом визначено лише два способи визначення розміру орендної плати за користування державним та комунальним майном на умовах оренди: за результатами аукціону - у випадку передачі майна в оренду на умовах аукціону; відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується: Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування щодо комунального майна.

Інших способів визначення розміру орендної плати за державне та комунальне майно законодавство не містить.

Аналогічні норми щодо визначення розміру орендної плати за оренду державного та комунального визначені у Порядку передачі в оренду державного та комунального майна.

Відповідно до п.п. 111-121 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, протягом 20 робочих днів з дати включення об`єкта оренди до Переліку другого типу або визначення статусу об`єкта оренди як "вільний" у Переліку другого типу (в разі коли щодо об`єкта не було прийнято рішення про виключення такого майна з Переліку другого типу або у разі відмови в продовженні договору оренди відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону) орендодавець повинен розробити, затвердити та опублікувати в електронній торговій системі умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна. У разі ктн рішення про включення об`єкта оренди до Переліку другого типу приймається уповноваженим органом, передбаченим частиною шостою статті 6 Закону, додаткові умови оренди майна (у разі наявності) затверджуються таким органом. Умови передачі майна в оренду обов`язково включають розмір орендної плати, визначений відповідно до Методики розрахунку орендної плати, та строк оренди.

Отже, при передачі в оренду комунального майна без проведення аукціону орендна плата повинна визначатися відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України.

На виконання ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно (далі Методика).

Вичерпний перелік орендарів, яким встановлюється річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривня, визначений пунктом 13 Методики, серед яких взагалі відсутні об`єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до п. 13 Методики річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривні встановлюється таким орендарям: органам державної влади, іншим бюджетним організаціям, закладам, установам, які повністю фінансуються з державного бюджету; органам місцевого самоврядування для розміщення центрів надання адміністративних послуг,- казенним підприємствам, що утворилися у результаті реорганізації державного закладу охорони здоров`я; Національному банку щодо майна, яке було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність, з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового обігу; Пенсійному фонду України та його органам; національним художнім колективам, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету; редакціям державних і комунальних періодичних видань, які повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, або заснованих об`єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, трудовими і журналістськими колективами, а також реформованим друкованим засобам масової інформації та редакціям відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Оскільки Запорізькою міською радою не затверджувалась методика розрахунку орендної плати комунального майна Запорізької міської територіальної громади (лист виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № 11512/03.3-20/03), підлягає застосуванню указана Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № 11512/03.3-20/03 при визначенні розміру річної орендної плати за користування об`єктом оренди міська рада керувалася рішеннями Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 24.06.2020 №50) та від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203).

Водночас, рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами) прийнято до введення в дію Закону (01.02.2020).

Рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 встановлено, що при оренді нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя застосовуються ставки орендної плати, які затверджуються Кабінетом Міністрів України для об`єктів права державної власності, за винятком випадків, передбачених п.п. 2-4 даного рішення.

Крім того, рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна», затверджено додатковий перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню, які мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону (додаток 3 до рішення).

Разом з тим, указаному рішенні жодним чином не вирішується питання орендної плати, а рішення Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203 прийнято вже після того, як вирішено передати спірний об`єкт в оренду.

Отже, вищезазначені рішення жодним чином не підтверджують правомірність прийняття міською радою оспорюваного рішення в частині визначення розміру орендної плати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» в розмірі 1 гривні, оскільки по перше рішення від 06.04.2011 № 47 прийнято до введення в дію Закону (01.02.2020); по друге, указані рішення в розумінні ст. 17 Закону не є ані Методикою розрахунку орендної плати за комунальне майно Запорізької міської територіальної громади, ані затверджують її, не визначають розмір орендної плати за використання комунального майна Запорізької міської територіальної громади громадськими організаціями, отже, взагалі не регулюють ці правовідносини.

Суд вважає, що прокурором доведено порушення вимог законодавства в процесі укладення договору оренди оренди нерухомого майна, а також порушення інтересів позивача, що в силу положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна.

Прокурором також заявлено вимогу про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2024, вже після відкриття Господарським судом Запорізької області провадження у справі № 908/2040/24 закінчився строк договору оренди № 5/11 від 15.08.2023.

Обласною прокуратурою встановлено, що 14.08.2024 між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, КП «Градпроект», КП «Виробниче ремонтно експлуатаційне житлове об`єднання № 7» та ОСББ «Приват-10» було укладено Додаткову угоду до Договору оренди № 5/11, відповідно до умов якої, сторони вважають припиненим указаний договір оренди за закінченням терміну його дії.

14.08.2024 Департаментом управління активами Запорізької міської ради, КП «Градпроект» та ОСББ «Приват-10» підписано Акт прийому-передачі, згідно якого ОСББ «Приват-10» передало, а Департамент ЗМР, КП «Градпроект» прийняли оспорюване комунальне майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж).

Враховуючи викладені вище обставини 27.08.2024 за допомогою підсистеми Електронний суд заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення сплаченої суми судового збору, у якому останній просить суд:

- закрити провадження у справі № 908/2040/24 в частині позовних вимог, а саме: за вимогою про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10;

- задовольнити позов в іншій частині позовних вимог та визнати недійсним договір оренди нерухомого майна на вул. Олімпійська, 10, в м. Запоріжжі, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону № 5/11 від 15.08.2023, укладеного між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, КП Виробниче ремонтно-експлуатаційного житлове об`єднання №7 (правонаступником якого є КП Градпроект) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Приват-10;

- повернути Запорізькій обласній прокуратурі (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Зазначені та підтверджені прокурором у клопотання про закриття провадження у справі обставини свідчать про відсутність предмета спору в частині позовних вимог про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Приват-10» повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідачі у справі не спростували доводи прокурора та позивача, заперечення відповідачів-1,-3 спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів-1,-2,-3.

Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене та клопотання прокурора про повернення Запорізькій обласній прокуратурі судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., Господарський суд Запорізької області ухвалою повертає Запорізькій обласній прокуратурі суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. за подання прокурором позову за вимогою про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Департаменту управління активами Запорізької міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 та Комунального підприємства Градпроект задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна на вул. Олімпійська, 10, м. Запоріжжя, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону № 5/11 від 15.08.2023, укладеного між Департаментом управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 45013287), Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 (вул. Олімпійська, 10, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний номер юридичної особи 40510275), Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (пр. Металургів 11, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний номер юридичної особи 05478717, правонаступником якого є Комунальне підприємство Градпроект (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 20504731).

Стягнути з Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 45013287) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 807 (вісімсот сім) грн 46 коп.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 (вул. Олімпійська, 10, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний номер юридичної особи 40510275) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Градпроект (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 20504731) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі № 908/2040/24 в частині позовних вимог, а саме: за вимогою про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Приват-10 повернути Запорізькій міській територіальній громаді в особі Запорізької міської ради нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-5ж), а саме приміщення № 1 площею 29,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 10.

Повернути Запорізькій обласній прокуратурі (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., слачений згідно платіжної інструкції № 1740 від 16.07.2024.

Видати відповідну ухвалу.

Рішення оформлено та підписано 05.11.2024 (після виходу судді із щорічної відпустки).

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.