Рішення

від 23.10.2024 по справі 908/1700/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 Справа № 908/1700/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (електрона пошта: reception.prego7@zp.gov.ua; uro.prego7@gmail.com; пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (електрона пошта: office@mdl.zp.ua; вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 41279924)

про стягнення 87 348,87 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Ямаєва Ю.С., довіреність від 14.11.2023;

Від відповідача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

13.06.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про стягнення 87 348,87 грн.

13.06.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1700/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1700/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/117/24 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 11.07.2024, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 вирішено розгляд справи 908/1700/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.09.2024 о/об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 03.09.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.09.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 23.09.2024 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.10.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

23.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.10.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №316/2 від 14.12.2017 зі сплати орендних платежів за період з 01.12.2023 по 31.05.2024 на користь Балансоутримувача. Також зазначив, що у позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача за вказаний період суму в розмірі 82 829,68 грн. Разом з тим, відповідач після відкриття провадження у справі частково сплатив заборгованість з орендної плати на загальну суму 60 655,88 грн., а отже заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.10.2024 становить 22 173,80 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 3.6. договору нараховано 3% штрафу в сумі 3 052,73 грн. Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 595,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 870,83 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суд Запорізької області Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, всі ухвали суду по справі №908/1700/24 надіслані до електронного кабінету підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та доставлені відповідачу, що підтверджується відповідними Довідками про доставку електронного листа.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/1700/24 в суді.

Однак, станом на 23.10.2024 відповідач запропонований ухвалами суду письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2017 р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі - Орендодавець), КП «Наше місто» Запорізької міської ради (далі - Балансоутримувач) та ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №316/2.

Згідно п.1.1. Договору Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - майстерню, гаражі, склади (літ.А, Б, Е, Ж, В, Г, Д) загальною площею 262,83 кв.м. за адресою вул. Поштова, 47.

Згідно п. 2.1. Договору Орендар вступає у користування приміщення з моменту підписання Договору та Акту приймання-передачі, який був підписаний 14.12.2017 р.

Згідно п. 11.1. Договір діє до 14.11.2020 року.

У Додатковій угоді від 01.10.2018 до вказаного договору, яка укладена між Департаментом комунальної власностi та приватизацiї Запорiзькоi міської ради, Комунальним пiдприємством «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7», Комунальним пiдприємством "Наше місто" Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" сторонами погоджено змінити в договорі оренди сторону Балансоутримувача з Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на Комунальне пiдприємство «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7».

19.08.2021 між Департаментом комунальної власностi та приватизацiї Запорiзькоi міської ради (далі - Орендодавець), Комунальним пiдприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" (далі - Балансоутрмувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (далі - Орендар) на підставі протоколу про результати електронного аукціону від 01.08.2021 №LLE001-UA-20210630-36034, з метою приведення договору до вимог Примірного договору оренди комунального майна, затвердженого наказом Орендодавця від 20.11.2020 №305р, укладено Додаткову угоду до договору оренди від 14.12.2017 №316/2 нежитлового приміщення по вул. Поштовій, 47 про наступне:

Термін дії договору оренди від 14.12.2017 №316/2 майстерні, гаражів, складів (літ. А, Б, Е, Ж, В, Г, Д) загальною площею 262,83 кв.м. по вул. Поштовій, 47, вважати продовженим на 5 років по 18 серпня 2026 включно (п. 1) Викласти договір оренди від 14.12.2017 №316/2 в наступній редакції. (п. 2)

Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець і Балансоутримувач на пiдставi наказу Департаменту комунальної власності та приватизацiї Запорiзької міської ради вiд 25.10.2017 №246р, протоколу про результати електронного аукціону від 01.08.2021 №LLE001-UA-20210630-36034 передають, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - майстерню, гаражі, склади (літ.А, Б, Е, Ж, В, Г, Д) загальною площею 262,83 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 47, яке перебуває в господарському віданні комунального пiдприємства «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7», вартість якого визначена у звiтi про незалежну оцiнку i становить за висновком про його вартість 832 475,00 грн. без ПДВ станом на 31.10.2020.

Згідно з п. 1.3. договору майно використовується Орендарем на правах оренди для розташування управителя багатоквартирних будинків.

У пункті 2.1. договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту пiдписання сторонами договору та акту прийому-передачi майна.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону (протоколу про результати електронного аукціону від 01.08.2021 №LLE001-UA-20210630-36034), у розмірі 11 701,00 грн. без ПДВ та, яка сплачується з моменту укладання цієї додаткової угоди.

Згідно з п.3.3. договору орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітнім на відповідні рахунки:

- 70 відсотків від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць - до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок (ІВАN) №UА528999980334159850000008479 ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача Казначейство Украйни (ЕАП)»;

- 30 відсотків розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717.

Оплата орендної плати підтверджується Орендарем шляхом надання Балансоутримувачу інформації про перерахування орендної плати (копії документів про сплату орендної плати).

Згідно з п.3.6. договору у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов`язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати.

Обов`язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на Орендаря. В разі нездійснення Орендарем сплати платежів, нарахування та стягнення штрафу виконує Балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Умовами п. 6.2 договору встановлений обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Додатковою угодою від 01.05.2022 року до договору оренди від 14.12.2017 №316/2 п.3.3. договору викладено у новій редакції, а саме: «Орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем: 100% розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (ІВАN) НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717.

Розрахунок орендної плати, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється Орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітнім.»

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення №316/2 від 14.12.2017, який за своєю природою є договором оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 6.2. договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у справі орендував комунальне майно - майстерню, гаражі, склади (літ.А, Б, Е, Ж, В, Г, Д) загальною площею 262,83 кв.м. за адресою: вул. Поштова, 47, м. Запоріжжя, яке перебуває в господарському віданні Комунального пiдприємства «Виробниче ремонтно-експлуатацiйне житлове об`єднання №7» згідно з договором оренди нежитлового приміщення №316/2 від 14.12.2017.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 14.12.2017 Департамент комунальної власностi та приватизацiї Запорiзькоi міської ради, Комунальне пiдприємство "Наше місто" Запорізької міської ради передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" прийняло в оренду комунальне майно - майстерню, гаражі, склади (літ.А, Б, Е, Ж, В, Г, Д) загальною площею 262,83 кв.м. за адресою: вул. Поштова, 47, м. Запоріжжя.

Вказаний Акт прийому - передачі підписаний та скріплений печатками всіх сторін за договором оренди №316/2 від 14.12.2017.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 19.08.2021 до договору оренди №316/2 від 14.12.2017, термін дії договору продовжено на 5 років по 18.08.2026 включно.

Судом встановлено, що з розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позову вбачається, що за період з грудня 2023 року по травень 2024 року у відповідачу нараховано суму орендних платежів в розмірі 101 757,96 грн., відповідачем частково сплачено борг з орендних платежів в сумі 132 322,80 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

Отже, за даними бухгалтерського обліку, станом на 01.06.2024 року, заборгованість зі сплати орендної плати перед Балансоутримувачем за вказаним договором, за період з грудня 2023 року по травень 2024 року з урахуванням часткової оплати склала: 82 829,68 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після відкриття провадження у цій справі частково сплатив суму заборгованості з орендних платежів в розмірі 60 655,88 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1267926016 від 09.07.2024 на суму 19 553,80 грн., №1267926252 від 30.07.2024 на суму 20 551,04 грн. та №1267926745 від 26.09.2024 на суму 20 551,04 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне провадження у справі №908/1700/24 в частині стягнення з відповідача суми орендних платежів в розмірі 60 655,88 грн. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 22 173,80 грн., отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати за вказаним договором у розмірі 22 173,80 грн. на користь Балансоутримувача підлягають задоволенню.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за період з 01.02.2024 по 11.06.2024 в сумі 595,63 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2024 по травень 2024 в сумі 870,83 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що вони є вірними, відповідають вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 595,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 870,83 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 3.6. договору нараховано 3% штрафу в сумі 3 052,73 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з п.3.6. договору у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов`язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні витрати.

Представник позивача пояснив, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі п. 3.6. договору 3% штрафу в сумі 3 052,73 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що розмір штрафу не залежить від розміру відсотків річних та повинен встановлюватись сторонами у твердій формі, тобто у вигляді розміру відсотків від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 Господарського Кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Крім того, у вказаному пункті договору сторони взагалі не визначили розмір пені та не вказано, що вона розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у п. 3.6. договору неустойка не відповідає правовій природі ні пені, ні штрафу, а отже суд в цій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 052,73 грн. відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 41279924) на користь Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 05478717) заборгованість з оплати орендної плати з грудня 2023 по травень 2024 в сумі 22 173 (двадцять дві тисячі сто сімдесят три) грн. 80 коп., 3% річних в сумі 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 63 коп., інфляційні втрати в сумі 870 (вісімсот сімдесят) грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн. 74 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Закрити провадження у справі №908/1700/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (вул. Перемоги, буд. 131-В, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 41279924) суми орендних платежів в розмірі 60 655 (шістдесят тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 88 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.