Ухвала

від 04.11.2024 по справі 910/13223/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.11.2024Справа № 910/13223/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Міністерства юстиції України (м. Київ)

про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про визнання незаконним та протиправним наказу Міністерства юстиції України № 1915/5 від 10.06.2020, зобов`язання скасувати цей наказ та анулювати записи в Єдиному державному реєстрі, які були внесені на виконання спірного наказу.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Так, згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Проте у порушення вказаних вимог позивач не надав належного правового обгрунтування заявлених позовних вимог до відповідача, не зазначив правових норм закону, якими регулюються спірні відносини сторін, не вказав статтей діючого законодавства, на підставі яких заявник просить визнати незаконним наказ Міністерства юстиції України № 1915/5 від 10.06.2020, а також просить зобов`язати відповідача скасувати свій наказ та анулювати записи в Єдиному державному реєстрі.

Також згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, у порушення зазначеної норми, позов не містить конкретних доказів, що підтверджують обставини, на які посилається позивач у обгрунтування свого позову, зокрема: - договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Орієнт Плюс" від 05.08.2019; - рішення про звільнення директора товариства ОСОБА_2 від 07.08.2019; - скарг ОСОБА_2 від 12.03.2020; - скарг позивача від 11.09.2019 та від 30.10.2019; - наказу Мін`юста № 343/5 від 03.02.2020; - ухвал Дніпровського окружного адміністративного суду по справві № 160/12368/19 від 10.12.2019 та Третього апеляційного адмністративного суду по цій справі; - доказів того, що директор ТОВ "ФСД-Груп" ОСОБА_3 продала корпоративні права товариства; - інформації про те, що відсутній зворотній зв`язок із ОСОБА_2.

Натомість позивач заявив клопотання про витребування у відповідача матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_1 (за результатами розгляду якої було прийнято наказ № 1915/5 від 10.06.2020), а також про витребування у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради матеріалів реєстраційної справи ТОВ "ФСД-Груп" (після зміни назви: ТОВ "Бубєнчікі").

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У той же час матеріали позову не містять доказів вжиття позивачем самостійних заходів для отримання зазначених доказів від відповідача або Департаменту., а також причин неможливості отримання вказаних доказів.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 як у необгрунтованому та безпідставному.

Крім того згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позову додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.

При цьому ч. 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі, для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином позивач за дві немайнові вимоги про визнання незаконним наказу та зобов`язання Мін`юсту вчинити певні дії, заявлених у позові, що поданий до суду через підсистему "Електронний суд", повинен був сплатити судовий збір у розмір 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з урахуванням коефіцієнту 0,8, що становить 4 844,80 грн (3 028*2) х 0,8).

Проте судом встановлено, що в матеріалах заяви відсутні докази, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим слід зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України у них існує обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) та можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезечує обмін документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головіна К. І.