Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/11136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/11136/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Фізичної особи - підприємця Сенченка Юрія Володимировича

до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

про стягнення 124 110, 14 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Сенченко Юрій Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення 124 110, 14 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі Договору від 03.08.2022 № 03/08-2022/33, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла основна заборгованість у розмірі 112 110, 14 грн, 3 % річних у розмірі 4839, 75 грн та інфляційні втрати у розмірі 7111, 01 грн.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.

24.09.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволені позову відмовити.

01.10.2024 від позивача до суду надійшли пояснення, в яких позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

03.08.2022 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір № 03/08-2022/33, за яким підрядник зобов`язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства проектно-вишукувальні роботи з виготовлення 16 технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 485, 3362 га, що перебувають у постійному користуванні ДП «МАКАРІВСЬКИЙ ЛІСГОСП» на підставі Державних актів І-КВ 002953, І-КВ 002954 на території Макарівської селищної ради Бучанського району (колишньої Юрівської с/р Макарівського р-ну) та отримання Витягів з державного земельного кадастру земельних ділянок площею: 4, 5836 га, 4, 1084 га, 8, 4774 га, 9, 6851 га, 11, 1257 га, 26, 9426 га, 12, 2116 га, 92, 6941 га, 15, 7135 га, 8, 9674 га, 9, 5787 га, 49, 4154 га, 182, 9463 га, 10,9293 га, 17, 4197 га, 20, 5374 га (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт за договором становить 167 441, 00 грн без ПДВ.

Вартість робіт по Договору змінюється по узгодженню сторін у випадках зміни об`єму або складу робіт (п. 2.2. Договору).

Між сторонами також підписаний протокол погодження договірної ціни на виконання робіт в розмір 167 441, 00 грн, що є Додатком № 1 до Договору.

Згідно п. 2.3. Договору, замовник зобов`язується здійснити авансовий платіж підряднику у розмірі 30 % від вартості робіт, що становить 50 232, 30 грн без ПДВ. Авансовий платіж замовник здійснює у 5-ти денний термін після підписання договору (п. 2.3. Договору).

У зв`язку із неможливістю виконання п. 7 «Внесення відомостей про земельну ділянку в ДЗК у форматі XML та отримання витягів з ДЗК» розрахунку вартості (Додаток 2 до договору) у повному обсязі в зв`язку із відмовою у реєстрації в ДЗК земельної ділянки 182, 9463 га, між сторонами 31.03.2023 укладено Додаткову угоду № 3, якою внесли зміни до протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт та до п. 2.1. Договору і визначили вартість робіт у розмірі 162 391, 68 грн.

Приймання виконаних робіт відповідно до п. 4.1. Договору оформляється Актом приймання - передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем складені та підписані без зауважень Акти виконаних робіт: № 1 від 01.12.2022 на суму 137 301, 62 грн, № 2 від 16.12.2022 на суму 18 393, 53 грн та № 3 від 31.03.2023 на суму 6696, 53 грн, всього на загальну суму 162 391, 68 грн, що і була узгоджена сторонами у Додатковій угоді № 3 до договору.

Остаточний розрахунок здійснюється у 5-ти денний термін після підписання позивачем та відповідачем Акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.4. Договору).

Позивач вказує, що за Актом виконаних робіт № 1 від 01.12.2022 з урахуванням п. 2.4. Договору останнім днем оплати за виконані роботи є 06.12.2022, за Актом № 2 від 16.12.2022 останнім днем оплати є 21.12.2022 та за Актом виконаних робіт № 3 від 31.03.2023 останнім днем оплати є 05.04.2023.

Крім того, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати за виконані роботи виконав частково, а саме у розмірі 50 232, 30 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.11.2022 № 1754, від 16.11.2022 № 1829 та від 02.12.2022 № 1893.

З урахуванням викладено позивач вказує, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 112 159, 38 грн (162 391, 68 грн - 50 232, 30 грн).

На підтвердження вказаної заборгованості відповідача перед позивачем, останнім також надано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 09.08.2023, який підписаний сторонами без зауважень.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов договору було проведено відповідні роботи, однак відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати за виконані позивачем роботи. Доказів щодо протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо сплати боргу, враховуючи, що строк оплати настав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконанні роботи у розмірі 112 159, 38 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 4839, 75 грн 3 % річних та 7111, 01 грн інфляційних втрат.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов`язань за Договором, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 7111, 01 грн.

Щодо заявленого позивачем періоду про стягнення 3 % річних з 05.04.2023 по 10.09.2024 у сумі 4839, 75 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки, за умовами п. 2.4. Договору останнім днем розрахунку є 5-й день після підписання сторонами Акта приймання-передачі, який між сторонами підписаний 31.03.2023, враховуючи приписи ст. 253 ЦК України, прострочення відповідача з проведення оплати розпочинається з 06.04.2023, тому в межах періоду визначеного позивачем, господарський суд здійснює перерахунок 3 % річних з 06.04.2023 по 10.09.2024.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 4824, 14 грн.

Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії «МАКАРІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (08001, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Макарів(з), вул. Ярослава Мудрого, будинок 17/1, ідентифікаційний код 45125514) на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ СЕНЧЕНКО ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 112 159 (сто дванадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн 38 коп., 3 % річних у розмір 4824 (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 7111 (сім тисяч сто одинадцять) грн 01 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3027 (три тисячі двадцять сім) грн 62 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва