Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/10367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/10367/24

За позовом Фізичної особи-підприємця Маланки Ольги Іванівни (АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" (м. Київ)

про стягнення 58 216,11 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Маланка Ольга Іванівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" про стягнення 103 216,11 грн, з яких: 90 000,00 грн заборгованості за транспортно-експедиторські послуги за договором-заявкою №2024/02-07-03, 9 419,17 грн пені, 2 716,94 грн інфляційних втрат та 1 080,00 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач копію цієї ухвали Господарського суду міста Києва отримав 28.08.2024 в електронному кабінеті, про що судом отримано відповідне повідомлення, тож про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

04.09.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомив про сплату відповідачем 45 000,00 грн заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 45 000,00 грн заборгованості за транспортно-експедиторські послуги за договором-заявкою №2024/02-07-03, 9 419,17 грн пені, 2 716,94 грн інфляційних втрат та 1 080,00 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Маланки Ольги Іванівни про зменшення позовних вимог, відповідно, ціна позову складає 58 216,11 грн.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" (Замовник) звернулось до Фізичної особи-підприємця Маланки О.І. (Експедитор) з пропозицією виконати перевезення вантажу (цитрусові) автомобільним транспортом зі Словенії (Копер) до України (Хмельницький).

Замовник направив Експедитору бланк договору-заявки № 2024/02-07-03, в якому було вказано вимоги до транспортного засобу (86 куб. м, до 22 т, фургон-рефрижератор).

Сума фрахту складала 140000 грн., оплата безготівкова.

Вантажоодержувачем був Замовник.

Згідно умов заявки Експедитор через 3 дні після розвантаження має виписати рахунок за надані послуги.

Експедитором підписано транспортне замовлення, скріплено його печаткою та передано Замовнику засобами електронного зв`язку.

Вантаж було завантажено у транспортний засіб, вказаний у транспортному замовленні.

Перевезення було виконано належним чином транспортом, зафрахтованим Експедитором у перевізника "Marian-Trans" s.r.o., згідно міжнародної вантажної накладної №SLD 0902-02 та передано Замовнику, що підтверджується відміткою в графі 24 накладної та печаткою одержувача.

Як вказує позивач, незважаючи на те, що транспортно-експедиторські послуги було фактично прийнято, Замовник не надіслав Експедитору засвідчений печаткою та підписаний екземпляр заявки.

Експедитор оформила рахунок №1 від 14.02.2024 на суму 140 000,00 грн та надіслала його Замовнику. Заперечень щодо суми фрахту чи здійсненого перевезення відповідачем заявлено не було.

Крім того, відповідні зобов`язання позивачем було відображено в податковій накладній.

21.03.2024 відповідачем було перераховано позивачу 50 000,00 грн по рахунку №1 від 14.02.2024.

22.05.2024 позивачем на адресу Замовника цінним листом з описом вкладення було направлено вимогу про сплату заборгованості за перевезення та 2 екземпляри транспортного замовлення, оригінал рахунку, 2 екземпляри акту виконаних робіт та копію міжнародної вантажної накладної. Даний лист відповідачем було отримано 14.06.2024, проте залишено без відповіді та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

29.08.2024 відповідачем було перераховано позивачу 45 000,00 грн, тож на час розгляду справи сума основного боргу відповідача за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги складає 45 000,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Заявку як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за наявними доказами розмір заборгованості відповідача за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги складає 45 000,00 грн. Доказів сплати означеної суми чи відсутності у відповідача обов`язку з її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.

Крім суми основного боргу, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 9 419,17 грн пені, 2 716,94 грн інфляційних втрат та 1 080,00 грн 3% річних.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 3.1. договору-заявки №2024/02-07-03 від 07.02.2024, на підставі якого позивачем надавались послуги, передбачено відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 45 000,00 грн заборгованості, 9 419,17 грн пені, 2 716,94 грн інфляційних втрат та 1 080,00 грн 3% річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" (02125, м. Київ, бульвар Перова, буд. 32, офіс 5; ідентифікаційний код 41379601) на користь Фізичної особи-підприємця Маланки Ольги Іванівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 9 419 (дев`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 17 коп. пені, 2 716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн 94 коп. інфляційних втрат, 1 080 (одну тисячу вісімдесят) грн 00 коп. 3% річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко