Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/7810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/7810/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву Заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Хмельницький в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ

2. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокмед», м. Київ

про визнання недійсним договору в частині та стягнення 274 766,31 грн,

Представники:

від прокуратури: Манзелевський Ю.В.;

від позивача-1: Цицюра В.І.;

від позивача-2: Циц С.В.;

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони/позивач-1) та Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 /позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокмед» (далі - ТОВ «Рокмед»/відповідач) про:

- визнання недійсним пункту 3.2 договору №25/03 від 29.03.2023, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рокмед» в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 274 766,31 грн;

- стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокмед» на користь Військової частини НОМЕР_1 сплаченого податку на додану вартість у розмірі 274 766,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при укладенні договору №25/03 від 29.03.2023 про постачання медичного обладнання ВЧ 2339 та ТОВ «Рокмед» всупереч вимогам пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до п. 3.2. договору включили суму ПДВ.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.08.2024.

03.07.2024 через систему «Електронний суд» від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких позивач-1 просить суд задовольнити позовні вимоги заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

31.07.2024 через систему "Електронний суд" прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та ВЧ НОМЕР_1 подали клопотання про участь у судових засіданнях у справі №910/7810/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.08.2024 задовольнив клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Військової частини НОМЕР_1 про участь у судових засіданнях у справі №910/7810/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

05.08.2024 у зв`язку із неявкою у підготовче засідання ТОВ «Рокмед», суд відклав підготовче засідання на 16.09.2024.

16.09.2024 у підготовче засідання відповідач вдруге не з`явився.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.10.2024.

28.10.2024 у судове засідання з`явилися прокурор Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, представники Міністерства оборони України і Військової частини НОМЕР_1 та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

ТОВ «Рокмед» у судове засідання втретє не з`явилося, відзиву на позовну заяву також не надало.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рокмед» (далі - постачальник) укладено договір №25/03, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у встановлений строк у власність замовнику товар: Код ДК 021:2015:33160000-9 - Устаткування для операційних блоків; Код НК 024:2019:32043 Лапароскопічний набір для хірургічних процедур, не медикаментозний багаторазовий, в кількості та за ціною, визначеними у додатку 1 до договору (специфікація), а замовник зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість та ціна товару, визначені у додатку 1 до договору (специфікація), що є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Згідно із п. 3.2. договору загальна ціна договору визначена згідно з додатком 1 до договору (специфікація) та становить 4 199 999,31 грн, у тому числі ПДВ 274 766,31 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.11.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань (п. 9.1. договору).

Крім того, між позивачем-2 та відповідачем підписано специфікацію до цього договору, в якій сторонами погоджено поставку товару, а саме: лапароскопічний набір для хірургічних процедур, не медикаментозний, багаторазовий у кількості 1 шт. на загальну суму 4 199 999,31 грн, у тому числі ПДВ 274 766,31 грн.

28.06.2023 згідно із видатковою накладною №7 ТОВ «Рокмед» поставило, а ВЧ НОМЕР_2 прийняла товар: лапароскопічний набір для хірургічних процедур, не медикаментозний багаторазовий у кількості 1 шт. на загальну суму 4 199 999,31 грн, у тому числі ПДВ 274 766,31 грн.

28.06.2023 платіжною інструкцією №559 ВЧ НОМЕР_1 оплатила поставлений товар у повному обсязі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону зазначає, що п. 3.2. договору №25/03 від 29.03.2023 в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 274 766,31 грн суперечить положенням пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки придбаний товар за цим договором відноситься до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ.

07.02.2024 та 14.03.2024 ВЧ НОМЕР_1 зверталася до ТОВ «Рокмед» із листами за вих. №418 та №701, в яких просила повернути грошові кошти у розмірі 274 766,31 грн.

Ці вимоги ВЧ НОМЕР_2 залишені ТОВ «Рокмед» без задоволення та відповіді.

Отже, заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до суду із цим позовом, в якому просить суд визнати недійсним п. 3.2 договору №25/03 від 29.03.2023, укладений між ВЧ НОМЕР_1 та ТОВ «Рокмед» в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 274 766,31 грн, а також на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України стягнути із відповідача на користь позивача-2 сплачений податок на додану вартість у сумі 274 766,31 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

У відповідності до положень п. 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пунктів 30.1. - 30.2. статті 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Згідно із підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, втому числі: лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров`я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров`я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Судом вище встановлено, що між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Рокмед» укладено договір №25/03, відповідно до якого відповідач зобов`язався передати позивачу-2 товар: Код ДК 021:2015:33160000-9 - Устаткування для операційних блоків; Код НК 024:2019:32043 Лапароскопічний набір для хірургічних процедур, не медикаментозний, багаторазовий вартістю 4 199 999,31 грн, у тому числі ПДВ 274 766,31 грн.

Отже, предметом цього договору є закупівля для Військової частини НОМЕР_1 Лапароскопічного набору для хірургічних процедур, який віднесено до Класифікатора медичних виробів НК 024:2019 за порядковим номером 32043, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 №159, який діяв на момент укладення договору №25/03 від 29.03.2023.

Класифікатор медичних виробів розроблено з метою впровадження системи найменувань, яку застосовують для обміну інформацією щодо медичних виробів. Об`єктами класифікації є медичні вироби, які використовуються для діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення захворювань та травм людини. Класифікатор медичних виробів гармонізовано з міжнародною номенклатурою медичних виробів Global Medical Device Nomenclature.

Класифікатор медичних виробів застосовується для: впорядкування інформації щодо всіх видів медичних виробів; обміну даними між операторами ринку медичних виробів, регулюючими органами та закладами охорони здоров`я; ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів; обміну інформацією стосовно медичних виробів розміщених на ринку; придбання медичних виробів, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету; управління ланцюгами поставок медичних виробів.

Відповідно до п. 2.1. Класифікатора медичних виробів НК 024:2019, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Згідно НК 024:2019 - 32043 до характеристик лапароскопічного набору для хірургічних процедур, не медикаментозний, багаторазовий віднесено: набір різних лапароскопічних та хірургічних інструментів (напр., канюлі доступу, зрошувальна / аспіраційна канюла, щипці), перев`язувальні матеріали та додаткові матеріали, призначені для використання спеціально для проведення лапароскопічної хірургічної процедури. Вона не містить фармацевтичних препаратів. Це пристрій багаторазового застосування.

При цьому, лапароскопічна стійка - це поняття, яке об??єднала у собі набір обладнання для проведення лапароскопічних (ендоскопічних) операцій під візуальним контролем, що забезпечується відеосистемою, яка входить у склад лапароскопічної стійки.

Отже, Кабінетом Міністрів України постановою №1447 від 27.12.2022 затверджено Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, зокрема, лапароскопічна стійка увійшла до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Разом із тим, як встановлено судом вище, пункт 3.2. договору №25/03 від 29.03.2023 містить положення про те, що сума договору становить 4 199 999,31 грн, у тому числі ПДВ 274 766,31 грн.

Судом також встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 платіжною інструкцією № 559 від 28.06.2023 здійснила оплату за поставлений товар у сумі 4 199 999,31 грн.

Отже, з наведеного вище вбачається, що лапароскопічний набір для хірургічних процедур, не медикаментозний, багаторазовий входить до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відтак, ураховуючи положення підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, операція щодо постачання на митній території України товарів згідно із договором 25/03 від 29.03.2023, зокрема: лапароскопічного набору для хірургічних процедур, не медикаментозного, багаторазового, відноситься до операції, що звільнена від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, оскільки предметом договору №25/03 від 29.03.2023 є закупівля для Військової частини НОМЕР_1 лапароскопічного набору для хірургічних процедур, який включено до переліку медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 2 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про безпідставне включення до ціни договору суми податку на додану вартість.

При цьому, судом прийнято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Відтак, Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справи №922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору), та зазначив про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 08.08.2019 у справі № 911/1626/18.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним пункту 3.2 договору № 25/03 від 29.03.2023 в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 274 766,31 грн, що має наслідком задоволення цієї позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 274 766,31 грн, суд зазначає таке.

За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 274 766,31 грн отримана за товар, який не підлягав оподаткуванню податком на додану вартість, така сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача-2 поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про стягнення із ТОВ «Рокмед» на користь ВЧ НОМЕР_2 отриманої суми податку на додану вартість у розмірі 274 766,31 грн за договором № 25/03 від 29.03.2023, як безпідставно набуті грошові кошти.

Разом із тим, суд звертає увагу ТОВ «Рокмед», що статтею 43 Податкового кодексу України встановлені умови повернення платнику помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 145, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.2 договору №25/03 від 29.03.2023, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рокмед» в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 274 766,31 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокмед» (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 14; ідентифікаційний код 41488340) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошові кошти у розмірі 274 766 (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн 31 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокмед» (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 14; ідентифікаційний код 41488340) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (ідентифікаційний код 38326057, розрахунковий рахунок IBAN UA238201720343120001000082783, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 5 719 (п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн 60 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено 05.11.2024.

Суддя Віта БОНДАРЧУК