Рішення

від 24.10.2024 по справі 911/1796/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 911/1796/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 300 978,40 грн,

за участю представників:

позивача: Мінченка Я.В.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області з вказаним позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Центр з будівництва та ремонту колії" (далі - Залізниця) 300 978,40 грн, з яких: 291 549,00 грн - основна заборгованість, 9 429,40 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором про закупівлю від 7 жовтня 2022 року № ЦБРК-22-130 у частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16 червня 2023 року вищевказану заяву разом з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 липня 2023 року вказану заяву було передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 липня 2023 року вказану позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 911/1796/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 3 серпня 2023 року.

25 липня 2023 року на електронну адресу суду від Товариства надійшла заява від 24 липня 2023 року № 24-07/7/23 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/15839/23 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу від 18 травня 2023 року № 8839393.

28 липня 2023 року на адресу суду від Залізниці надійшов відзив на позовну заяву від 24 липня 2023 року № ЦБРК-08/726, у якому відповідач вказав, що оскільки позивач у передбаченому пунктом 7.2. договору порядку не зареєстрував податкову накладну, оформлену за наслідками відповідної господарської операції, строк виконання Залізницею зобов`язання з оплати фактично отриманого товару на час розгляду судом даного спору не настав. При цьому, саме внаслідок неналежного виконання позивачем його зобов`язань за договором Залізниця позбавлена права включити суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту.

3 серпня 2023 року на електронну адресу суду від Товариства надійшла заява від цієї ж дати № 03-08/7/23, у якій останнє просило суд проводити розгляд справи за відсутності його представника.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 21 вересня 2023 року.

20 вересня 2023 року на адресу суду від Залізниці надійшло клопотання від 14 вересня 2023 року № ЦБРК 08/920 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 вересня 2023 року заяву Товариства від 24 липня 2023 року № 24-07/7/23 задоволено, зупинено провадження у справі № 911/1796/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/15839/23 за позовом Товариства до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

30 липня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати, у якій позивач повідомив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року в справі № 380/15839/23, яке набрало законної сили 16 липня 2024 року, позов Товариства до ГУ ДПС у Львівській області та ДПС України задоволено, визнано протиправними та скасовані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ГУ ДПС у Львівській області: від 18 травня 2023 року № 8839363/42513220 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23 грудня 2022 року № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та від 9 травня 2023 року № 8776917/42513220 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2022 року № 14 в ЄРПН. Також зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН складені Товариством вищевказані податкові накладні.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 серпня 2024 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 15 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті на 12 вересня 2024 року.

5 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшла заява від цієї ж дати про його участь у призначеному на 12 вересня 2024 року судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 вересня 2024 року вказану заяву Товариства задоволено.

12 вересня 2024 року (до початку судового засідання) через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання від 11 вересня 2024 року про надання додаткових доказів. У вказаному клопотанні позивач зазначив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року в справі № 380/15839/23 у добровільному порядку ДПС України не виконано, спірна податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована.

У судовому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 3 жовтня 2024 року.

Оскільки сторони явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, ухвалою суду від 3 жовтня 2024 року судове засідання було відкладено на 24 жовтня 2024 року.

18 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшла заява від цієї ж дати про його участь у призначеному судовому засіданні, а також в усіх наступних засіданнях по справі, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року задоволено.

Залізниця про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене засідання не забезпечила. Водночас 23 жовтня 2024 року - через систему "Електронний суд", та 24 жовтня 2024 року (до початку судового засідання) - на електронну пошту суду, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з його зайнятістю в іншій справі.

У судовому засіданні 24 жовтня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У цьому ж судовому засіданні представник Товариства підтримав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та просив закрити провадження у справі в частині нарахованих інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

7 жовтня 2022 року між Залізницею та Товариством було укладено договір про закупівлю № ЦБРК-22-130, за умовами якого останнє зобов`язалося у 2022 році поставити товар: костюм "Зима" утеплений (код товару відповідно до ДК 021:2015 - 18130000-9 Спеціальний робочий одяг), у власність структурним підрозділам відповідача, де кінцевий отримувач товару приймає його та оформлює відповідні документи, а Залізниця - здійснює оплату такого товару в строки та на умовах, визначених цим правочином.

Дана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками наведених юридичних осіб

Відповідно до пункту 1.6. договору кількість, асортимент, марка, виробник товару визначаються у специфікації № 1 (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього правочину.

Товариство здійснює поставку товару на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" правил Інкотермс у редакції 2020 року. Кожна партія товару має бути поставлена протягом 20-ти календарних днів з дати отримання рознарядки Товариства, якщо інше не передбачено в останній (пункти 4.1. та 4.3. договору).

За умовами пунктів 5.11. та 5.15. вказаного правочину датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками покупця видаткової накладної або акта приймання-передачі на відповідну партію товару. Право власності на товар переходить до покупця з дати підписання останнім видаткової накладної або акта приймання-передачі відповідної партії товару.

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. договору Залізниця оплачує поставлений товар за ціною, вказаною в специфікації. Загальна ціна договору становить 291 549,00 грн з ПДВ.

Оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування Залізницею грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства. Оплата за кожну партію поставленого товару за договором здійснюється Залізницею на 10-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України в ЄРПН, відповідно до рахунка-фактури на поставлену партію товару, обумовлену пунктом 4.2. договору, та за наявності документів, зазначених у пункті 5.4. цього правочину. Тільки після отримання звіту про доставку та квитанції про підтвердження реєстрації (прийняття) податкової накладної в ЄРПН Товариство відправляє таку податкову накладну разом із квитанцією про реєстрацію Залізниці в електронному вигляді за допомогою спеціального електронного забезпечення "M.E.Doc. IS" (пункти 7.1.- 7.3. договору).

За приписами пункту 7.6. вказаного правочину остаточні фінансові розрахунки сторони здійснюють після підписання акта звірки, який складається і підписується сторонами за умови наявності передбачених пунктом 5.4. договору документів, а саме: документів, що підтверджують якість товару (згідно пункту 2.2. вказаного правочину); рахунка-фактури; акта приймання-передачі товару та або видаткової накладної, підписаної постачальником; товарно-транспортної накладної або залізничної накладної, або відповідний документ, виданий оператором поштового зв`язку; пакувальних аркушів (за наявності).

У пункті 7.8. договору сторони визначили, що відповідні податкові накладні реєструються Товариством в ЄРПН за реквізитами, зазначеними в цій угоді.

Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення воєнного стану або до 31 грудня 2022 року, залежно від того, яка дата настане раніше, а в частині оплати та гарантійних строків - до повного їх виконання сторонами (пункт 15.1. договору).

У специфікації № 1 до договору сторони погодили кількість, асортимент, технічні характеристики та вартість товару, зокрема: костюми "Зима" утеплені, у кількості 157 штук, загальною вартістю 291 549,00 грн з ПДВ.

Судом встановлено, що позивач на виконання укладеного правочину 23 грудня 2022 року поставив відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 291 549,00 грн, що підтверджуються наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної від 23 грудня 2022 року № 90 на вказану суму, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

Також на виконання умов договору та вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариство склало та подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23 грудня 2022 року № 5 на загальну суму 291 549,00 грн. Копія вказаної податкової накладної наявна в матеріалах даної справи.

Однак, як вбачається з квитанції від 13 січня 2023 року № 1 (реєстраційний номер документа 9297531602), реєстрація податкової накладної контролюючим органом була зупинена. У подальшому, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Комісія) від 18 травня 2023 року № 8839363/42513220 у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН відмовлено з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, відвантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, Товариство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПС України та ГУ ДПС у Львівській область про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Комісії, а також про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН датою її подання.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року № 380/15839/23, яке набрало законної сили в установленому законом порядку, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 18 травня 2023 року № 8839363/42513220 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23 грудня 2022 року № 5 в ЄРПН та зобов`язано ДПС України зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання на реєстрацію.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії листа ДПС України від 21 серпня 2024 року № 25555/6/99-00-05-03-03-06 та як зазначалося представником позивача в судовому засіданні, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року № 380/15839/23 на час розгляду судом даної справи не виконано, а спірна податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу від 22 травня 2023 року № 22-05/1/23 про сплату останнім наявної у нього заборгованості за поставлений товар на загальну суму 291 549,00 грн. Належні докази направлення Залізниці вказаної вимоги наявні в матеріалах даної справи. Однак, остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина 3 статті 6 ЦК України)

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30 серпня 2024 року в справі № 911/1766/22.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже зазначалося судом, сторони в пункті 7.2. договору прямо передбачили обов`язок Залізниці оплатити обумовлений договором товар виключно після реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН.

За частиною 1 статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Докази припинення дії укладеного між сторонами договору в частині вказаного пункту правочину (або визнання його недійсним) у матеріалах даної справи відсутні.

Відтак, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, вказана умова договору є обов`язковою для виконання сторонами.

При цьому, як встановлено судом, на час розгляду даного спору складена позивачем у рамках вказаного правочину податкова накладна зареєстрована в ЄРПН у передбаченому законом порядку не була. Докази реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН у матеріалах даної справи відсутні і сторонами до суду надані не були.

Крім того, ні договором, ні чинним законодавством не передбачена можливість оплати вартості поставленого Товариством товару без урахування відповідної суми ПДВ.

Враховуючи імперативні положення пункту 7.2. укладеного між сторонами договору, а також те, що на момент розгляду даної справи судом податкова накладна від 23 грудня 2022 року № 90 на суму 291 549,00 грн не була зареєстрована в ЄРПН, і Товариство не надало суду документів, які підтверджують протилежне, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем свого обов`язку з оплати поставленого позивачем товару за умовами договору не настав.

Аналогічна правова позиція щодо порядку застосування подібних умов правочинів з обов`язком покупця оплатити товар після реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 16 січня 2019 року в справі № 915/206/18, від 18 серпня 2020 року в справі № 916/3089/19, від 3 вересня 2024 року в справі № 910/6004/23.

Разом із цим, суд звертає увагу позивача на те, що після реєстрації вказаної податкової накладної, у випадку не проведення відповідачем оплати спірного товару, Товариство не позбавлене права та можливості звернутися до суду з вимогами про стягнення спірної заборгованості.

При цьому, судом також враховано, що у випадку сплати відповідачем заявленої Товариством до стягнення суми без реєстрації відповідної податкової накладної, Залізниця буде позбавлена права включити таку суму до податкового кредиту, як, зокрема, і звернутися до органів ДПС України про стягнення понесених нею у такому випадку збитків.

Суд відхиляє посилання позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 5 червня 2019 року в справі № 908/1568/18, та Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 3 жовтня 2018 року в справі № 910/8875/17, оскільки спір у даній справі не є тотожним до правовідносин у вищевказаних справах, у яких Верховний Суд розглядав питання про зобов`язання особи в судовому порядку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні за наслідками відповідних господарських операцій та про порядок застосування притримання як форми оперативно-господарської санкції.

Крім того, судом також враховано, що за умовами пункту 7.6. договору остаточні розрахунки між сторонами проводяться виключно після підписання уповноваженими представниками сторін акта звірки та за умови наявності документів, визначених пунктом 5.4. цього правочину.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами відповідного акта, а також відсутні документи, які є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами, зокрема: документи, що підтверджують якість товару (згідно пункту 2.2. вказаного правочину); рахунок-фактура; товарно-транспортна накладна, залізнична накладна, або документ, виданий оператором поштового зв`язку.

Докази передачі Товариством Залізниці усіх передбачених пунктом 5.4. договору документів у матеріалах справи також відсутні й позивачем надані не були.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Залізниці на користь Товариства 291 549,00 грн основного боргу, у зв`язку з чим така вимога позивача є необґрунтованою та передчасною, а відтак задоволенню не підлягає.

Оскільки вимога позивача про стягнення 9 429,40 грн інфляційних втрат є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, у задоволенні якої судом відмовлено, позов у цій частині також задоволенню не підлягає в зв`язку з безпідставністю.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Товариства слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 4 листопада 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко