Рішення

від 05.09.2024 по справі 911/1579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1579/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс», Рівненська обл., м. Рівне,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт», Київська обл., м. Васильків,

про стягнення 45350,00 грн

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

позивач: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» про стягнення вартості непоставленого товару у сумі 45350,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви на виконання ухвали суду, яка надійшла до суду 03.07.2024 р.) позивач посилається на те, що він на виконання умов Договору № 2811/3 від 28.11.2022 р., укладеного між позивачем та відповідачем, перерахував відповідачу кошти за товар у повному обсязі, проте відповідач поставив позивачу товар у меншій кількості, ніж передбачено умовами договору, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 670 ЦК України, просить стягнути з відповідача 45350,00 грн сплаченої вартості непоставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 30.07.2024 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2024 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів, яке заявлено в позовній заяві; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» договір № 2811/3 від 28.11.2022 року про поставку пелети з макухи соняшника, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт»; відкладено судове засідання на 05.09.2024 р.

Представник позивача у судові засідання 30.07.2024 р., 13.08.2024 р. та 05.09.2024 р. не з`явився, а у судовому засіданні 22.08.2024 р. позовні вимоги підтримав. Позивач про причини неявки представника у судові засідання 13.08.2024 р. та 05.09.2024 р. суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується довідками про доставки електронних листів та звукозаписом судового засідання від 22.08.2024 р.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився. Відповідач про причини неявки представника у судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується довідками про доставки електронних листів.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається те, що 28.11.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» було укладено договір № 2811/3 про поставку пелети з макухи соняшника (загальною кількістю 140 т, загальною вартістю 350000,00 грн).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. про поставку пелети з макухи соняшника він перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» кошти у повному обсязі у сумі 350000,00 грн, однак відповідач свої зобов`язання з поставки пелети з макухи соняшника виконав лише частково, поставивши 121 т 860 кг, а непоставленими залишились 18 т 140 кг, загальною вартістю 45350,00 грн.

В матеріалах справи відсутня копія договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. про поставку пелети з макухи соняшника.

Позивач посилається на те, що після підписання ним договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. договір у двох примірниках було передано відповідачу, який не повернув примірник після підписання позивачу, а тому примірник договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. не був поданий позивачем до суду. Водночас, позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання, в якому він просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» договір № 2811/3 від 28.11.2022 р.

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2024 р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» договір № 2811/3 від 28.11.2022 року про поставку пелети з макухи соняшника, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт».

Вказана ухвала отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» 26.08.2024 р. відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Проте, відповідач вимоги ухвали суду від 22.08.2024 р. не виконав, договір № 2811/3 від 28.11.2022 року про поставку пелети з макухи соняшника суду не надав.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» рахунок на оплату № 188 від 29.11.2022 р. на підставі договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. на оплату макухи соняшникової у кількості 40 т, вартістю 100000,00 грн.

Отже відповідач, отримавши ухвалу суду від 22.08.2024 р., якою витребувано договір № 2811/3 від 28.11.2022 року про поставку пелети з макухи соняшника, витребуваний договір не надав, про причини неподання витребуваних доказів суд не повідомив, факт укладення договору не заперечив, натомість ще 29.11.2022 р. виставив позивачу рахунок з посиланням на договір № 2811/3 від 28.11.2022 року.

Вказаний рахунок оплачений позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 581 від 30.11.2022 р. на суму 50000,00 грн та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 584 від 02.12.2022 р. на суму 50000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «оплата згідно рахунку № 188 від 29.11.2022 р.».

Відповідно до ч. 10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Отже оскільки відповідач ухилився від подання договору № 2811/3 від 28.11.2022 року, не заперечив факт його укладення, та вчинив дії на його виконання, то суд визнає обставину укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» договору № 2811/3 про поставку пелети з макухи соняшника.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» було укладено договір № 2811/3 про поставку пелети з макухи соняшника.

На підставі вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» рахунок на оплату № 188 від 29.11.2022 р. макухи соняшникової у кількості 40 т, вартістю 100000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» оплачений вказаний рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 581 від 30.11.2022 р. на суму 50000,00 грн та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 584 від 02.12.2022 р. на суму 50000,00 грн.

Як вже зазначалось, позивач посилається на те, що повністю виконав умови договору в частині здійснення оплати, сплативши 350000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 581 від 30.11.2022 р. на суму 50000,00 грн, № 584 від 02.12.2022 р. на суму 50000,00 грн, № 590 від 05.12.2022 р. на суму 100000,00 грн та № 593 від 07.12.2022 р. на суму 150000,00 грн.

Рахунок на оплату № 188 від 29.11.2022 р. на суму 100000,00 грн оплачений позивачем 30.11.2022 р. у сумі 50000,00 грн та 02.12.2022 р. у сумі 50000,00 грн.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» ще 250000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 590 від 05.12.2022 р. на суму 100000,00 грн та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 593 від 07.12.2022 р. на суму 150000,00 грн із зазначенням призначення платежу: «оплата згідно рахунку № 193 від 05.12.2022 р.».

Проте, вказаний рахунок № 193 від 05.12.2022 р. позивачем до матеріалів справи не доданий, що унеможливлює встановлення того, на якій підставі він був виставлений, та за що позивачем була здійснена оплата у сумі 250000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підставі договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. сплачено відповідачу 100000,00 грн за макуху соняшникову у кількості 40 т.

Доказів того, що 250000,00 грн, які сплачені позивачем відповідачу згідно з платіжними інструкціями № 590 від 05.12.2022 р. та № 593 від 07.12.2022 р., сплачені на виконання договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» прийнято 101,42 т макухи соняшникової загальною вартістю 253623,20 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ВК000003542 від 06.12.2022 р. у кількості 21,240 т вартістю 53100,00 грн, товарно-транспортною накладною № ВК000003555 від 07.12.2022 р. у кількості 21,780 т вартістю 54450,00 грн., товарно-транспортною накладною № ВК000003671 від 15.12.2022 р. у кількості 21,800 т вартістю 54500,00 грн, товарно-транспортною накладною № ВК000003740 від 21.12.2022 р. у кількості 17,940 т вартістю 44885,88 грн, товарно-транспортною накладною № ВК000003793 від 24.12.2022 р. у кількості 18,660 т вартістю 46687,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України).

З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що товар поставлявся разом із супроводжуючими документами, такими як видаткові накладні, які не долучені позивачем до матеріалів справи, та посвідченням про якість борошна та манної крупи, які наявні в матеріалах справи.

Проте, із наданих товарно-транспортних накладних та посвідчень про якість борошна та манної крупи (вид борошна: макуха, сорт: соняшник) не вбачається, що вказаний товар був поставлений відповідачем позивачу саме на підставі договору № 2811/3 від 28.11.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено, що 250000,00 грн, які сплачені позивачем відповідачу згідно з платіжними інструкціями № 590 від 05.12.2022 р. та № 593 від 07.12.2022 р., сплачені на виконання договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. Також, позивачем не доведено, що товар, який поставлений на підставі товарно-транспортних накладних, долучених до матеріалів справи, поставлений позивачу на підставі договору № 2811/3 від 28.11.2022 р. Крім того, позивачем взагалі не надано видаткових накладних на підтвердження поставки товару за договором № 2811/3 від 28.11.2022 р., та на які міститься посилання в товарно-транспортних накладних.

Позивач, звертаючись з вимогою про стягнення з відповідача 45350,00 грн сплаченої вартості непоставленого товару, посилається на ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже вказаною статтею передбачено право покупця вимагати передання товару, якщо продавцем передано йому меншу кількості товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, або ж право покупця відмовитися від переданого товару, та у разі відмови від переданого товару не оплачувати товар, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Проте, матеріали справи не місять доказів того, що позивач просив здійснити поставку недопоставленого товару, як то передбачено ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, а просив терміново повернути кошти у сумі 45350,00 грн за непоставлений товар, що не передбачено ст. 670 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві (з урахуванням заяви на виконання ухвали суду).

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання «попередньої оплати» товару, з якої вбачається, що «попередньою оплатою» визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній текст договору № 2811/3 від 28.11.2022 р., що унеможливлює встановлення строку виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію № 005/2024 від 01.02.2024 р., в якій зазначив, що загальна кількість недопоставленої продукції становить 18,14 т на суму перерахованих відповідачу коштів 45350,00 грн, що є порушенням ст. 610 Цивільного кодексу України, а тому, посилаючись, зокрема на ч.ч. 1, 6 ст. 222 Господарського кодексу України, просив терміново повернути кошти у сумі 45350,00 грн не пізніше 15.02.2024 р. на розрахунковий рахунок, вказаний у претензії. Направлення вказаної претензії відповідачу підтверджується чеком № 3301805446615 від 06.02.2024 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3301805446615 від 06.02.2024 р.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, звертаючись з претензією № 005/2024 від 01.02.2024 р., позивач навіть не просив здійснити поставку 18,14 т макухи соняшникової, як то передбачено ст. 663, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а просив терміново повернути кошти у сумі 45350,00 грн.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 663, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки товару.

Отже, оскільки позивачем не доведено того, що кошти у сумі 250000,00 грн, які перераховані на підставі платіжних інструкцій № 590 від 05.12.2022 р. та № 593 від 07.12.2022 р. із зазначенням призначення платежу: «оплата згідно рахунку № 193 від 05.12.2022 р.», були перераховані ним на виконання договору № 2811/3 від 28.11.2022 р., а навіть у разі зазначення в рахунку № 193 від 05.12.2022 р., який позивачем не наданий до суду, посилання на договір № 2811/3 від 28.11.2022 р., відповідач в будь-якому випадку не є таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки товару, з огляду на що у нього не виникло зобов`язання з повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Радема-Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківхлібпродукт» про стягнення вартості непоставленого товару у сумі 45350,00 грн відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.11.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева