Ухвала

від 05.11.2024 по справі 911/2925/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2925/24

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 28.10.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) звернулася ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявниця) із заявою (вх. № 3918) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.

2.1. Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Так, хоча перелічені документи долучено ОСОБА_1 до своєї заяви, проте останні не можуть братися судом до уваги з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 звернулася до суду через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

У свою чергу, п.п. 26, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (за змінами, далі Положення) визначено, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Разом із цим, Інструкцією з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що:

- електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;

- електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Проте, подані заявницею документи, що є додатками до заяви у форматі pdf не містить власне самого підпису заявниці.

Таким чином, накладення ОСОБА_1 електронного цифрового підпису 28.10.2024 під час формування самої заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність в підсистемі «Електронний суд» не свідчить ані про надання юридичної сили оригіналу таким електронним документам (адже вони не сформовані у підсистемі «Електронний суд»), ані про надання їм статусу копій оригіналам документів у паперовій формі/електронній формі (з огляду на відсутність власноручного підпису/доказів підписання за допомогою електронного цифрового підпису).

З огляду на викладене, вважати що заявницею виконані п.п. 3-4, 6, 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ у суду підстав немає.

2.2. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Водночас поданий заявницею проєкт плану реструктуризації не може братися судом до уваги з підстав, викладених у п. 2.1. даної ухвали.

2.3. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», зокрема, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2024 у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявницею, становить 45 420,00грн (3 028,00*5*3= 45 420,00).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.

2.3.1. Так, до матеріалів заяви долучено скан-копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 01.08.2024 (далі Договір), укладений із арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною (свідоцтво № 190 від 12.02.2013), проаналізувавши який суд зазначає наступне.

Із змісту п.п. 1.1. та 1.2. наданого Договору, зокрема, вбачається, що останній визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до КУзПБ та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника. Арбітражний керуючий зобов`язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені КУзПБ, а Данько Л.Г. зобов`язується оплатити ці послуги та відшкодувати витрати, пов`язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи ч.ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв`язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.

Разом із цим, п.п. 3.3 та 3.4. Договору передбачено, що заявник вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Розрахунки проводяться шляхом оплати заявницею грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3 даного Договору, за умови надсилання арбітражним керуючим поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника.

Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.

Проте з огляду абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.

Крім того, п. 7.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено законом.

Однак, за змістом ст. 123 КУзПБ у справі про неплатоспроможність ті чи інші рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів, та до повноважень яких не належить встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією.

За таких обставин, долучений до заяви ОСОБА_1 договір із арбітражним керуючим Белінською Н.О. не може братися судом до уваги.

2.3.2. Водночас, як зазначає ОСОБА_1 , нею внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти з метою авансування винагороди арбітражному керуючому у загальному розмірі 9 084,00 грн (квитанції про оплату № 286204107 від 02.08.2024 та № 295119815 від 29.09.2024).

Ураховуючи зазначене, наявність доказів часткового авансування грошової винагороди керуючому реструктуризацією, та те, що наданий договір у відповідній редакції не може братися судом до уваги, у заявниці наявний обов`язок здійснити відповідне авансування у встановленому КУзПБ розмірі.

Таким чином, заявниця повинна надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 36 336,00 грн (45 420,00 - 9 084,00).

2.4. Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст.115 цього Кодексу.

Так, до своєї заяви ОСОБА_1 долучено документи, складені Республікою Польща (лише польською мовою) без нотаріального перекладу. Щодо належності таких документів суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Згідно з положеннями ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Отже, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів.

Таким чином, подані заявником документи, складені польською мовою без офіційного перекладу, засвідченого нотаріусом судом не можуть бути взяти до уваги (зокрема, powidomienie o powierzeniu wykonywania pracy obywatelowi Ukrainy).

3. Додатково, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Оскільки, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо. (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 28.10.2024 (вх. № 3918) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність - залишити без руху.

2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 КУзПБ та надати:

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

проєкт плану реструктуризації;

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 36 336,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ);

документи, які складенні іноземною мовою, із офіційним перекладом на українську мову.

3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 05.11.2024 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 05.11.2024.