Рішення

від 16.10.2024 по справі 914/1372/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024 Справа № 914/1372/24

м. Львів

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт», м.Київ

про стягнення 337117,61 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Кравця В.П.

Представники сторін:

від позивача: Кухар Н.В. - представник

від відповідача: Михновецький Ю.О. - представник

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» про стягнення 337117,61 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.06.2024.

Ухвалою суду від 26.06.2024 продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 14.08.2024.

Ухвалою від 14.08.2024 судом повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи на 30.08.2024.

15.08.2024,за вх.№20307/24, через систему «Електронний суд» відпредставника відповідача надійшла заява, в якій просить надати можливість для ознайомлення із матеріалами справи. Суд надав можливість ознайомитися представнику відповідачу.

30.08.2024,за вх.№21311/24, від відповідача поступив відзив, а також зустрічний позов.

В підготовчому засіданні 30.08.2024 судом оголошено перерву до 03.09.2024.

Ухвалою суду від 03.09.2024 (яка набрала законної сили) відмовлено в поновленні пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» від 29.08.2024 (вх.№ 21311/24 від 30.08.2024), відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» від 29.08.2024 (вх.№ 21311/24 від 30.08.2024) залишено без розгляду, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» про поновлення пропущеного процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову від 29.08.2024 відмовлено, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», затверджене протоколом № 037255-а від 26.01.2024, повернуто заявнику, закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.10.2024.

Ухвала мотивована, зокрема, наступним.

Ухвалою суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 03.06.2024 о 19:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

В силу п.2 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Згідно з частиною шостою статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки, відповідна ухвала доставлена після 17:00 год., а тому вважається врученою стороні -04.06.2024.

Стаття 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Строк на подання відзиву закінчився-19.06.2024, отже, відзив подано до суду з пропуском встановленого судом строку більш ніж на 2 місяці.

Заяву про поновлення строку на подання відзиву відповідач обґрунтовував тим, що не отримував позовну заяву разом із долученими до неї документами, а також відсутністю як матеріалів цієї справи так і самої позовної заяви у підсистемі «Електронний суд», представник відповідача 15.08.2024 звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та цього ж дня ознайомився. Відповідно, що неможливо було вчасно сформувати, надіслати та подати обгрунтований відзив на позов, а відтак вважав, що процесуальний 15-ти денний строк для подання відзиву на позов розпочав обчислюватися з 16.08.2024.

Щодо тверджень відповідача про те, що неотримання ним позовної заяви з додатками є тією обставиною яка унеможливила виконати відповідачем процесуальну дію - подання відзиву на позовну заяву у встановлені строки (п.5 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження від 03.06.2024), суд зазначав наступне.

На виконання вимог ст.162, 164, 172 ГПК України позивачем, зокрема, долучено до позовної заяви докази надіслання за місцезнаходження відповідача ( АДРЕСА_1 ) позовну заяву з додатками про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 337 117,61 грн. та всіх долучених до неї додатків, що підтверджується наявним у справі описом вкладення до цінного листа та накладною трек код 7905202580422.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлено обов`язок суду на стадії відкриття провадження у справі перевіряти та встановлювати факт отримання, зокрема відповідачем, позовної заяви з доданими до неї документами, а лише додержання особою, яка звернулась з позовом до суду , вимог , викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України.

Отже, на дату відкриття судом провадження у даній справі, позивачем було надано до матеріалів належні докази відправлення відповідачу копії позовної заяви та копій долучених до неї документів, тобто, дотримано вимоги наведених вище норм процесуального закону.

З моменту постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі №914/1372/24 (тобто з 03.06.2024) ТзОВ «Тепло Буд Експерт» набуло статусу учасника справи, зокрема - відповідача.

Як вже зазначено вище ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 04.06.2024 в електронному кабінеті.

Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності, покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції (позовної заяви з додатками) за належною адресою, не може вважатися поважною причиною для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Ухвала суду від 03.06.2024р. у справі № 914/1372/24 оприлюднена в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконано всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про розгляд справи.

Правова позиція щодо того, що заінтересована особа, знаючи про строки розгляду справи та відповідних клопотань, має самостійно цікавитися ходом розгляду справи викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

При цьому, відповідач як сторона судового процесу фактично будучи обізнаною з 04.06.2024р. про відкриття провадження у даній справі, а відтак і про строки для подання відзиву не вжила у встановлений п`ятнадцятиденний строк, зокрема починаючи із цієї дати (04.06.2024р.) заходів, щодо своєчасного ознайомлення із матеріалами справи, щодо подання відзиву та не заявила клопотання про продовження строку для подання відзиву.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004) (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19).

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У постанові ВС від 29.09.2022 у справі №500/1912/2 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила виконати ту чи іншу процесуальну дію.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поновлення та продовження пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ч.7 та 8 ст.119 ГПК України про відмову у продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відтак, обставини поважності причини пропуску строку подання відзиву у даній справі не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо подання такого відзиву у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, відповідно, у цій частині у задоволенні клопотання суд відмовив.

Оскільки, відзив на позовну заяву подано з порушенням процесуального строку, то такий відзив суд залишив без розгляду.

Крім того, з підстав наведених в ухвалі від 03.09.2024 суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, та, відповідно, про її повернення ТзОВ «Тепло Буд Експерт».

15.10.2024, за вх.№24949/24, через систему «Електронний суд» від відповідача поступило пояснення.

Позивач та відповідач явку повноважних представників в судове засідання 16.10.2024 забезпечили.

Судом в судовому засіданні 16.10.2024 долучено до матеріалів справи пояснення відповідача, із зазначенням про надання їм правової оцінки при розгляді справи по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 16.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що при перевірці на об`єкті ТзОВ «Тепло Буд Експерт» , представниками ПрАТ «Львівобленерго» було виявлено порушення передбачені п.п.8.4.2, 2.3.4, 8.2.4, 8.2.5, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

На місці складено акт про порушення №037255 від 01.11.2023 р. Цим Актом зафіксоване порушення: дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки: несанкціоноване втручання у параметри багатофункціональних приладів обліку, а саме: РКД не світиться, імпульси не відображає.

Акт з Додатком «Схема підключення електроустановки споживача» складено та підписано без зауважень представником споживача - ОСОБА_1 .

Копію акту про порушення №037255 від 01.11.2023 вручену представнику споживачу наручно та повідомлено про виклик представника ТзОВ «Тепло Буд Експерт» на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 15.12.2023 р.

15.12.2023 року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, на якому комісією прийнято протокольне рішення №037255-а про перенесення засідання комісії на 26.01.2024 р. о 10:00 год., у зв`язку з відсутністю кворуму.

Листом №203-07-6092 від 18.12.2023 р. позивачем було надіслано відповідачу копію протоколу №037255-4 від 15.12.2023 р.

26.01.2024 року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акта про порушення №037255 від 01.11.2023р., комісією прийнято протокольне рішення №037255-а, відповідно до якого відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період 06 місяців по дату складання акту про порушення, виходячи з дозволеної потужності, режиму роботи електрообладнання згідно договору, на суму - 337 117,61 грн. На засіданні комісії представник споживача був відсутній.

Відповідачу листом №203-07-555 від 20.01.2024 року було надіслано копію протоколу №037255-а від 26.01.2024 р. та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки №734932 від 26.01.2024 р. на суму 337 117,61 грн.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову заборгованість відповідачем не сплачена.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Відповідач в судове засідання 16.10.2024 забезпечив явку повноважного представника, який в усній формі позовні вимоги заперечив та заявив усне клопотання про зменшення витрат на правову допомогу на 85 відсотків.

Крім того, від відповідача поступили пояснення, сформовані в системі «Електронний суд» 15.10.2024 (вх.№24949/24). Співставивши зміст пояснень і відзив на позовну заяву, який судом залишено без розгляду (ухвала від 03.09.2024), суд приходить до висновку, що подані пояснення фактично є заявою по суті з боку відповідача - відзивом на позов

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 118 ГПК України).

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом (частина перша статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята цієї статті).

Відповідач не просив у суду дозволу подати додаткові пояснення щодо окремих питань, а суд, відповідно, за межами строку для подання відзиву не визнавав їх подання необхідним. Тому ці додаткові пояснення суд залишає без розгляду.

Обставини справи

Між ПрАТ «Львівобленерго» (далі-Постачальник) та ТзОВ «Тепло Буд Експерт» (далі -Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №54862.

Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 09.11.2017, що є додатком до Договору №54862, зазначено, що об`єкт споживача, де постачається електроенергія - багатоквартирні житлові будинки, що знаходяться за адресою: м.Винники, вул. Винна Гора,26.

15.09.2020 між Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" та Приватним підприємством ТзОВ «Тепло Буд Експерт» укладено додаткову угоду до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №54862 від 01.01.2019 року.

ПрАТ "Львівобленерго", відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії та на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 23.11.2018 р. № 1479, з 01.01.2019 ПрАТ "Львівобленерго" виконує функцію оператора системи розподілу (ОСР) на території Львівської області. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження ПРРЕЕ" передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно з договором про надання послуг з розподілу, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та Кодексом системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Відповідно до пункту 8.6. договору, у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.

Пунктом 8.9. договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

01.11.2023 при перевірці на об`єкті ТзОВ «Тепло Буд Експерт» за адресою: місто Винники, вулиця Винна Гора, 26 представниками позивача було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №037255 від 01.01.2023.

Вказаним актом зафіксовано порушення: дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки: несанкціоноване втручання у параметри багатофункціональних приладів обліку, а саме: РКД не світиться, імпульси не відображає п.8.4.2, п.2.3.4, п.8.2.4, п.5.5.5 ПРРЕЕ.

Акт про порушення №037255 від 01.11.2023 р. складений за участю представника споживача- ОСОБА_1 , який підписав акт та додаток до акту «Схема підключення електроустановки споживача» без зауваження.

Копію акту про порушення №037255 від 01.11.2023 р. представнику споживача вручено наручно та повідомлено про виклик представника ТзОВ «Тепло Буд Експерт» на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 15.12.2023 р. за адресою:.мЛьвів, вул. Героїв УПА, 23, каб.№6 о 10:00 гол.

15.12.2023 року відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення, на якому комісією прийнято протокольне рішення №037255-а про перенесення засідання комісії на 26.01.2024 р. о 10:00 год. у зв`язку з відсутністю кворуму.

Листом №203-07-6092 від 18.12.2023р. позивач надіслав відповідачу копію протоколу №037366-а від 15.12.2023 р.

26.01.2024 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №037255 від 01.11.2023 комісією прийнято протокольне рішення №037255-а, відповідно до якого відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати 01.05.2023 по 01.11.2023, виходячи з дозволеної потужності (Рдоз = 19,3 кВт), режиму роботи електрообладнання згідно договору на суму 337 117,61 грн. На засіданні комісії споживач присутній не був.

30.01.2024 на адресу ТзОВ «Тепло Буд Експерт» було надіслано листом №203-07-555 копію протоколу №037255-4 від 26.01.2024 р. та рахунок до сплати за необліковану електричну енергую №734932 від 26.01.2024 на суму 337 117,61 грн. Рахунок повинен був бути оплачений до 25.02.2024 року.

Станом на день подання позовної заяви та розгляду справи по суті заборгованість відповідачем не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача 337 117,61 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Оцінка суду.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. (далі-ПРРЕЕ), договором про постачання електричної енергії № 900100 від 29.09.2006 р., публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до положень постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 (далі - постанова) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання шляхом подання заяви-приєднання (п.2 постанови).

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п.4 постанови).

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (п.6 постанови).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1.1.1. Правил, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно пункту 1.1.2. Правил, необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Зазначений пункт Правил визначає, що споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Цим же пунктом встановлено визначення самовільного підключення з порушенням схеми обліку, що являє собою несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

Відповідно до ч. 3 п. 1.2.15 Правил на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 2.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії зазначає, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії , самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (пункт 8.2.4 ПРРЕЕ).

Абзацами 1-3, 8 та 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що: - у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил; - акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень; - в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення; - акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві; - акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки

За змістом абзаців 1, 2, 9, 10, 12 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ: - акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи; - споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення; - рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу; - у протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності); - у разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до абз. 1 п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушень у вигляді самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Підпунктом 8.2.7 ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Згідно із частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно пункту 14 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведене, оскільки, електроенергія споживачу фактично поставлена, і спожита останнім, але внаслідок порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії мав місце недооблік електричної енергії, то вартість недооблікованої електричної енергії повинна бути відшкодована споживачем.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження в судовому порядку Протоколу засідання комісії від 26.01.2024 року №037255-а по розгляду акту про порушення №037255 від 01.11.2023 р, отже вказане рішення комісії підлягає виконанню.

Доказів оплати заявленої у позовній заяві суми боргу відповідач суду не надав.

Суд також встановив, що при здійсненні розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, позивач керувався вірними нормами законодавства та їх нарахування арифметично вірним.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або .заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Львівобленерго» сплатило судовий збір у розмірі 5056,76 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9335 від 16.05.2024.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі 5056,76 грн.

У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, серед яких, окрім судового збору також зазначено про стягнення з відповідача на користь позивача 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розділом 4 договору сторони встановили вартість і порядок розрахунків, зокрема вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 20000 грн. Авансова оплата здійснюється протягом 30 днів з часу підписання цього договору.

До позову долучено копію договору №24/5-9 про надання правової допомоги від 10.05.2024р, укладеного між АО «Юріс Консультус» та ПрАТ «Львівобленерго», копію рахунку на оплату №24/049 від 20.05.2024 року на суму 20000 грн., копію платіжної інструкції № 9896 від 22.05.2024 р. на суму 20000 грн., якою підтверджується оплата ПрАТ «Львівобленерго» 20000 грн. на користь Адвокатського об`єднання «Юріс Консультус», з призначенням платежу «Рах. № 24/049 від 20.05.2024 року Оплата згідно з п.4.1. договору без ПДВ ((9896))», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Кухар Н.В. серії ЛВ № 000461 від 29.09.2016 року та ордер на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ «Львівобленерго» адвокатом Кухар Н.В. серії ВС № 1245371 від 10.05.2024р.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідач в судовому засідання заявив усне клопотання про зменшення витрат на правову допомогу на 85 відсотків.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, відповідач жодних доводів на обгрунтування клопотання про зменшення витрат на правову допомогу не навів, неспівмірності витрат не довів, суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог поданими доказами; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку, що на відповідача слід покласти 20000,000 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу (ч. ч. 4 та 5 ст. 126 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» (01422, м.Київ, вул.Маккейна Джона, буд.26, кв.66, код ЄДРПОУ 39012254) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька, буд.3, код ЄДРПОУ 00131587) 337117,61 грн заборгованості, 5056,76 грн судового збору, 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення підписано 01.11.2024.

Суддя Кітаєва С.Б.