Рішення

від 04.11.2024 по справі 914/2067/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 Справа № 914/2067/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін

справу № 914/2067/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Поган Івана Миколайовича, м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод", м. Львів

про стягнення 24 131, 50 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ФОП Поган Івана Миколайовича до Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" про стягнення 24 131, 50 грн за несвоєчасне виконання договору поставки № ВМТП-062/23 від 14.07.2023.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 02.09.2024 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Сторони повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали в їхні електронні кабінети та отримали таку 03.09.2024.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем строків оплати за поставлений товар згідно з договором поставки № ВМТП-062/23 від 14.07.2023. Тому позивач заявив до стягнення 15 435, 61 грн пені, 3 116, 09 грн 3% річних та 5 579, 80 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

14 липня 2023 року Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» (далі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Поган Іваном Миколайовичем (далі - Постачальник) укладено договір поставки №ВМТП-062/23 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Замовника, а Замовник прийняти та оплатити Товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому Договорі.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за поставлений Постачальником Товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару, на підставі отриманого від Постачальника рахунку та наданої податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, при умові надання постачальником належно оформлених документів, що підтверджують передачу Товару та його якість.

Згідно з пунктом 5.1 договору Поставка Товарів здійснюється партіями, не пізніше 10 календарних днів з дня отримання Постачальником письмової заявки Замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти, тощо). Кількість та асортимент партії Товару визначається в заявці Замовником, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника прийняти Товар.

У разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 7.3 договору).

Додатком № 1 до договору є специфікація.

На виконання умов договору позивач 22.08.2023 на підставі отриманої заявки №2518 від 16.08.2023 направив на адресу відповідача вантаж на суму 46 000, 00 грн.

Відповідальна особа замовника на підставі довіреності №204 від 21.08.2023 прийняла вантаж та підписала видаткову накладну № 2208/1.

За фактом поставленої продукції складено рахунок-фактуру № 2208/1 від 22.08.2023 на суму 46 000, 00 грн без ПДВ.

09.11.2023 відповідач здійснив часткове погашення боргу, сплативши на рахунок позивача 26 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5704 від 09.11.2023.

16.02.2024 відповідач здійснив остаточне погашення боргу, сплативши залишок боргу на суму 20 000, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 781 від 16.02.2024.

25.09.2023 на підставі отриманої заявки №2795 від 12.09.2023 позивач направив на адресу відповідача вантаж на суму 132 850, 00 грн без ПДВ.

Відповідач прийняв вантаж та підписав видаткову накладну № 2509/1 від 25.09.2023.

За фактом поставленої продукції складено рахунок-фактуру № 2509/1 від 25.09.2023 на суму 132 850,00 грн без ПДВ.

28.05.2024 відповідач здійснив погашення боргу, сплативши на рахунок позивача 132 850, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №2765 від 28.05.2024.

25.09.2023 позивач направив на адресу відповідача вантаж на суму 8 000, 00 грн. без ПДВ.

Відповідач прийняв вантаж та підписав видаткову накладну № 2509/2 від 25.09.2023.

За фактом поставленої продукції складено рахунок-фактуру № 2509/2 від 25.09.2023 на суму 8 000, 00 грн без ПДВ.

30.11.2023 відповідач здійснив часткове погашення боргу, сплативши на рахунок позивача частину боргу на суму 2 000, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №775 від 16.02.2024.

28.05.2023 відповідач оплатив решту заборгованості на суму 6 000, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №2766 від 28.05.2024.

11.10.2023 на підставі отриманої заявки №3052 від 09.10.2023 позивач направив на адресу відповідача вантаж на суму 35 250, 00 грн без ПДВ.

Відповідач прийняв вантаж та підписав видаткову накладну № 1110/1 від 11.10.2023 року.

За фактом поставленої продукції складено рахунок-фактуру № 1110/1 від 11.10.2023 на суму 35 250, 00 грн без ПДВ.

Відповідач здійснив погашення боргу, сплативши позивачу 35 250, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №2767 від 28.05.2024.

31.10.2023 на підставі отриманих заявок №3208 від 23.10.2023 та №3236 від 25.10.2023 позивач направив на адресу відповідача вантаж на суму 24 000, 00 грн без ПДВ.

Відповідач прийняв вантаж та підписав видаткову накладну № 3110/1 від 31.10.2023.

За фактом поставленої продукції складено рахунок-фактуру № 3110/1 від 31.10.2024 на суму 24 000, 00 грн без ПДВ.

Відповідач здійснив погашення боргу, сплативши позивачу 24 000, 00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №2768 від 28.05.2024.

Усі платіжні документи містять посилання на відповідні рахунки.

Оскільки оплата поставленого товару здійснена із порушення строку, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення 15 435, 61 грн пені, 3 116, 09 грн 3% річних та 5 579, 80 грн інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторонами у справі укладено договір поставки № ВМТП-062/23 від 14.07.2023.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 246 100, 00 грн (без ПДВ), а відповідач прийняв та оплатив цей товар, однак з порушенням встановленого договором строку на оплату - 60 календарних днів.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що такі є правильними, оскільки позивач при нарахуванні пені застосував облікову ставку НБУ, правильно визначив початки, закінчення прострочення зобов`язання та врахував часткові проплати відповідача.

Тому позовні вимоги про стягнення 15 435, 61 грн пені, 3 116, 09 грн 3% річних та 5 579, 80 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві визначив розрахунок судових витрат на суму 10 000, 00 грн, та долучив докази на підтвердження понесення зазначених витрат, а саме: ордер на надання правничої допомоги № 1311436 від 21.08.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4250 від 22.04.2019, посвідчення адвоката України, акт № 1 про надання правової допомоги на суму 10 000, 00 грн та лист керуючого партнера Адвокатського об`єднання.

В акті надання правової допомоги зазначено, що Адвокатське об`єднання (далі - АО) «Легал Партнерс Юкрейн» та Фізична особа-підприємець Поган Іван Миколайович відповідно до договору про надання правової допомоги № 79/2024 від 23.04.2024 склали даний акт про те, що АО надає, а клієнт приймає правову допомогу, зокрема, підготовка позовної заяви щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" (ЄДРПОУ 00740599) пені, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 24 131, 50 грн за договором № ВМТП-062/23 від 14.07.2023. Вартість наданих послуг - 10 000, 00 грн. У пункті 2 зазначено, жодних претензій по якості, повності, строках та обсягу в цілому наданих послуг клієнт до АО немає.

Акт підписано АО та клієнтом.

Також до позову долучено лист керуючого партнера Адвокатського об`єднання, в якому підтверджено, що дійсно « 23» квітня 2024 року до АО «ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН» звернувся ФОП Поган Іван Миколайович щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (ЄДРПОУ 00740599) пені, 3% річних та інфляційних втрат, за договором № ВМТП-062/23 від 14.07.2023.

У листі також зазначено, що Клієнту була надана усна консультація із зазначеного питання, підготовлена позовна заява про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (ЄДРПОУ 00740599) пені, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 24 131,50 грн. за договором № ВМТП-062/23 від 14.07.2023; за надану правову допомогу отримана винагорода у загальному розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Суд встановив, що представник позивача Кобеляцький Д.М. підписав позовну заяву та заяву про усунення недоліків.

Однак суд вважає, що заявлена до стягнення сума не відповідає критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності, співмірності ні з ціною позову, ні з обсягом наданих послуг та складністю справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оскільки вартість заявлених витрат на професійну правничу допомогу становить понад 40% від ціни позову, справа по суті є незначної складності, її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, предмет спору стосується лише нарахувань санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання по 5 поставках, суд вважає за необхідне не відшкодовувати усю суму, а присудити до стягнення 6 000, 00 грн. Решта витрат покладається на позивача.

Також на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" (місцезнаходження: 79018, місто Львів, вул. Залізнична, будинок 1А, ідент. код: 00740599) на користь Фізичної особи-підприємця Поган Івана Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідент. код (номер): НОМЕР_1 ) 15 435, 61 грн пені, 3 116, 09 грн 3% річних, 5 579, 80 грн інфляційних втрат, 6 000, 00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу та 2 422, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Никон О.З.