Рішення

від 04.11.2024 по справі 924/527/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа № 924/527/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Мельницької Н.О., розглянувши клопотання про стягнення судових витрат у справі

за позовом комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до товариства з додатковою відповідальністю "Адамс", с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про визнання права власності за набувальною давністю на каналізаційно-насосну станцію загальною площею 129,3 кв.м. за адресою: Кам`янець-Подільського район, с. Жовтневе, вул. Гастелло, буд. 53 "а",

та за зустрічним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Адамс", с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до комунального підприємства "Міськтепловоденергія" Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,

представники сторін: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2024 року у справі №924/527/24 в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Усунуто товариству з додатковою відповідальністю Адамс (32319, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Матросова, буд. 1, код 21332108) перешкоди у користуванні майном шляхом виселення комунального підприємства Міськтепловоденергія (32307, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, 123, код 36588183) з нежитлової будівлі, каналізаційно-насосної станції, розташованої за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Жовтневе, вул. Гастелло, буд. 53а, загальною площею 129,3 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 10206288.

Представником відповідача за первісним позовом у відзиві на позов та у судовому засіданні 18.10.2024 року заявлено про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення.

23.10.2024 року від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про стягнення судових витрат, у якій ТДВ «Адамс» просить стягнути з КП «Міськтепловоденергія» 80000,00 грн. понесених витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року призначено судове засідання для розгляду заяви ТДВ «Адамс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 04.11.2024 року.

КП «Міськтепловоденергія» не скористалось правом участі свого представника в судовому засіданні. У заяві від 03.11.2024 року просить суд зменшити понесені витрати до 12 000,00 грн. В обґрунтування зменшення розміру витрат зазначає, що згідно Звіту про надану правничу допомогу, в нього включено правничу допомогу, не охоплену умовами додаткової угоди. Так, в пункті 1 Звіту зазначено про підготовку та надання на підпис ТДВ «Адамс» зустрічної позовної заяви до первісного позивача про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення первісного позивача (18 годин), а в пункті 4 з-поміж представництва в справі за первісним позовом, окремо зазначено про представництво інтересів Клієнта у справі за зустрічним позовом (8 годин). Також зі змісту пунктів 1 та 2 Звіту вбачається, що має місце дублювання однієї і тієї ж правничої допомоги, в частині вивчення матеріалів, наданих клієнтом, на яку витрачено в загальному 30 годин.

Зауважує, що підготовка відзиву на первісну позовну заяву протягом 12 год., про що зазначено у п. 2 Звіту, є явно збільшеним та невиправданим темпоральним періодом на вчинення відповідних дій, зважаючи на незначну складність спору, типовість доказів для відповідної категорії справ та обсягу позову, поданому в зазначеній справі. Аналогічні аргументи наводить щодо завдання, вказаного в п. 3 Звіту.

Підсумовує, що згідно Звіту загальна кількість часу, витраченого для надання правової допомоги, склала 46 годин, з них 22 години не охоплені умовами додаткової угоди (18 годин згідно пункту 1 Звіту та 4 години як половина витраченого часу згідно пункту 4 Звіту). Відтак 48% від загальної кількості заявлених годин є необґрунтованими ((46:22)*100%=48%). Відповідно 38400 грн. є необґрунтованими витратами на правничу допомогу, та обґрунтованими, однак неспівмірними, є витрати на суму 41 600 грн.

Вказана сума в розмірі 41 600,00 грн., на переконання КП «Міськтепловоденергія», є неспівмірною з огляду на складність справи, обсяг виконаних робіт та час, витрачений адвокатом, позаяк справа не відзначалася підвищеною складністю, не містила нових чи прецедентних правових питань, а обсяг процесуальних документів та доказів був стандартним для такої категорії справ. Крім того, частина робіт була дубльована, а час, витрачений на підготовку окремих документів, явно завищений.

ТДВ «Адамс» також не направило представника в судове засідання 04.11.2024 року; належним чином повідомлене про час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідкою про доставки ухвали суду від 25.10.2024 року в електронний кабінет ТДВ "Адамс" в ЄСІТС.

Розглянувши заяву ТДВ «Адамс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних мотивів.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем за первісним позовом надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 26.06.2024 року (далі договір), укладений між адвокатським об`єднанням «Юрколегія» (адвокат) та ТДВ «Адамс» (клієнт), відповідно до п. 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу у виді: підготовці та наданні на підпис клієнту відзиву на позовну заяву Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» до Клієнта про визнання права власності за набувальною давністю по справі № 924/527/24 та здійснення представництва інтересів Клієнта в Господарському суді Хмельницької області під час судового розгляду справи № 924/527/24 за позовом Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» до Клієнта про визнання права власності за набувальною давністю.

Згідно п. 1.2. договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 червня 2024 року, Адвокат зобов`язується, у зв`язку із наданням правової допомоги за цим договором: - підготувати та надати на підпис клієнту відзив на позовну заяву Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» до Клієнта про визнання права власності за набувальною давністю по справі № 924/527/24; - здійснити представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Хмельницької області під час судового розгляду справи № 924/527/24 за позовом Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» до Клієнта про визнання права власності за набувальною давністю, зобов`язання укласти договір, як відповідача з усіма правами, передбаченими для відповідача, у тому числі ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України. У випаду необхідності, для ефективного захисту прав клієнта правова допомога може бути надана у вигляді підготовки та надання на підпис клієнту зустрічної позовної заяви Клієнта із вимогами до Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» щодо захисту права користування нерухомим майном по справі № 924/527/24.

Тоді ж між АО «Юрколегія» та ТДВ «Адамс» укладено додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 червня 2024 року, відповідно до п. 1 якої Сторони визначили, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за надання правової (правничої) допомоги, а саме: - вартість правничої допомоги щодо підготовки та надання на підпис клієнту відзиву на позовну заяву Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» до Клієнта про визнання права власності за набувальною давністю по справі № 924/527/24 становить 40 000 грн.; - вартість правничої допомоги щодо здійснення представництва інтересів Клієнта у Клієнта у Господарському суді Хмельницької області під час судового розгляду справи № 924/527/24 за позовом Комунального підприємства «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ» до Клієнта про визнання права власності за набувальною давністю, як відповідача становить 40 000 грн.

Згідно звіту про надану правничу допомогу згідно договору від 26.06.2024 року, АО «Юрколегія» надано ТДВ «Адамс» наступну правничу допомогу: підготовка та надання для підпису зустрічної позовної заяви, що включає також вивчення матеріалів, наданих клієнтом, вивчення судової практики, визначення правової позиції та тактики захисту (18 годин); підготовка та надання відзиву на позовну заяву, що включає також вивчення матеріалів, наданих клієнтом, вивчення судової практики, визначення правової позиції та тактики захисту (12 годин); підготовка та надання для підпису письмових пояснень (8 годин); представництво інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області (8 годин). Загальною тривалістю 46 годин.

02 липня 2024 року АО «Юрколегія» надано ТДВ «Адамс» рахунок про оплату 80 000,00 грн. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 червня 2024 року. Вказаний рахунок оплачено згідно платіжної інструкції № 1274 від 03 липня 2024 року.

У матеріалах справи наявні копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000091 від 09.08.2017 р., виданого адвокату Куцу І.О., та ордер від 02.08.2024 року, виданий АО "Юрколегія" на надання адвокатом Куцом І.О. правничої (правової) допомоги відповідачу за первісним позовом.

Судом враховується, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 р. у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 р. у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони. Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Як встановлено вище, за умовами додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 26.06.2024 року, сторонами договору погоджено фіксований розмір гонорару в сумі 80 000,00 грн., з яких 40 000,00 грн. за підготовку відзиву на позов та 40 000,00 грн. за участь адвоката в судових засіданнях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 р. у справі №922/1964/21 відзначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 р. у справі №927/237/20). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 р. у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 р. у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

КП «Міськтепловоденергія» у заяві про зменшення витрат на професійну правову допомогу вказує на необґрунтованість відшкодування витрат в частині зустрічного позову, зауважуючи, що такі дії не охоплюються додатковою угодою від 26.06.2024 року. Також вважає понесені витрати неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом.

Судом враховується, що відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідачем за первісним позовом у відзиві на позов від 02.07.2024 року зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат у вигляді витрат на понесену правничу допомогу становить 80 000,00 грн.

В свою чергу, у зустрічній позовній заяві ТДВ «Адамс» не вказано про понесення витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, заявлені ТДВ «Адамс» 80 000,00 грн. витрат є витратами за надання професійної правничої допомоги в частині первісного позову, що також стверджується із додаткової угоди від 26.06.2024 року.

Здійснюючи оцінку витрат позивача на професійну правничу допомогу, з врахуванням заявленого КП «Міськтепловоденергія» клопотання про зменшення витрат, судом зауважується, що заперечення ТДВ «Адамс» проти первісного позову в значній частині зводились до обставин, встановлених у межах господарської справи №924/314/23, та, відповідно, не підлягали повторному доказуванню та оцінці, з чого суд погоджується із доводами позивача за первісним позовом щодо того, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу є неспівмірною з огляду на складність справи, обсяг виконаних робіт та час, витрачений адвокатом. Так, враховуючи преюдиційність справи №924/314/23, справа №924/527/24 в частині первісного позову не потребувала збору значної кількості доказів та доказування обставин неправомірності набуття позивачем за первісним позовом права на спірне майно.

Окрім того, суд приймає до уваги, що у даній справі було проведено 4 судові засідання, за які відповідачем за зустрічним позовом сплачено адвокату 40 000,00 грн. (з розрахунку 10 000,00 грн. за одне засідання), що також не може вважатись обґрунтованим розміром.

Отже, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу витрат відповідача за зустрічним позовом на надання професійної правничої допомоги, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність та розумність їхнього розміру з урахуванням предмету та підстав позову, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів, кількості засідань та тривалості розгляду справи, складності справи та значення її для сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТДВ "Адамс" та стягнення на його користь з позивача за первісним позовом витрат на правову допомогу в сумі 40 000,00 грн.

Зменшення витрат до 12 000,00 грн., як просить позивач за первісним позовом, на переконання суду, нівелюватиме принцип відшкодування судових витрат сторони та мету його впровадження, яка полягає у забезпеченні особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також у стимулюванні сторін до досудового вирішення спору.

Таким чином, заява ТДВ «Адамс» від 23.10.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 40 000,00 грн. В покладенні на позивача за первісним позовом 40 000,00 грн. понесених ТДВ «Адамс» витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву ТДВ «Адамс» від 23.10.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Міськтепловоденергія (32307, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, 123, код 36588183) на користь товариства з додатковою відповідальністю Адамс (32319, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Матросова, буд. 1, код 21332108) 40 000,00 грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового судового рішення складено 05.11.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети