Рішення

від 04.11.2024 по справі 925/1030/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Черкаси справа № 925/1030/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул.І.Федорова, 32-А, м.Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)

до Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» (вул.Різдвяна 290, м.Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 30344330)

про стягнення 34876,03 грн,

15.08.2024 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО», у якому просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 34876,03 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. У позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки «Nissan Leaf» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу відповідача, водій якого самовільно залишив місце пригоди, що було встановлено постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.01.2023 у справі №711/6920/22. Враховуючи те, що водій, який керував автомобілем відповідача, після дорожньо-транспортної угоди самовільно залишив місце пригоди, а транспортний засіб відповідача був забезпечений у позивача за відповідним полісом страхування, позивач має право на подання відповідного регресного позову, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу виплачене останнім страхове відшкодування. Відповідач у добровільному порядку не сплатив суму страхового відшкодування, тому посилаючись на статті 993, 1191 Цивільного кодексу України та статтю 108 Закону України «Про страхування», позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 34876,03 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.08.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 20.08.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 21.08.2024 о 18 год 11 хв, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Днем отримання відповідачем ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.08.2024 про відкриття провадження у справі є наступний робочий день за датою доставлення копії ухвали суду до електронного кабінету позивача - 22.08.2024.

Відповідач, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211500102 від 12.10.2022, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ», як страховиком, застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу марки «Богдан А-09202» д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Страхувальником транспортного засобу виступило Дочірнє підприємство «ЧАРЗ-АВТО».

Згідно із зазначеними у полісі відомостями договір діє з 27.10.2022 до 26.04.2023; страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000,00 грн; розмір франшизи - 0,00 грн.

18.11.2022 о 17 год 40 хв на вул.Добровольського, 30/1 в м.Черкаси, ОСОБА_1 , керуючи автобусом марки «Богдан А09202», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги пункту 2.3 б та пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, не впевнився в безпечності, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Nissan Leaf» д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Постановами Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03.01.2023 у справах №711/6920/22 та №711/6924/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з відомостями Національної поліції України учасниками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталоася 18.11.2022 о 17 год 47 хв за адресою вул.Добровольського, м.Черкаси, були: транспортний засіб марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 (водій ОСОБА_3 ), страховик - Акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» та транспортний засіб марки «Богдан А-09202» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є Дочірнє підприємство «ЧАРЗ-АВТО» (водій ОСОБА_1 ), страховик - Приватне акціонерне товариство «Страховаа компанія «УСГ». Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобіля марки «Богдан А-09202» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яким порушено пункти 13.1, 2.10 а Правил дорожнього руху України.

05.12.2022 позивачем складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зафіксовано характер пошкоджень транспортного засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно з ремонтною калькуляцією №ДКЦВ-0000 від 20.12.2022 вартість ремонту автомобіля марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зношення запчастин (60,00%) становить 34876,03 грн.

ОСОБА_2 , як власник автомобіля марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування від 26.12.2022, у якій просив позивача здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.11.2022, внаслідок якої було завдано шкоду транспортному засобу марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки цивільно-правова відповідальність особи, яка причетна до настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «УСГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211500102 від 12.10.2022.

Позивачем проведений розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт №ДКЦВ-27218 від 04.01.2023, згідно з яким розмір страхового відшкодування становить 34876,03 грн.

Відповідно до зазначеного страхового акту позивач, на виконання умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211500102 від 12.10.2022, здійснив виплату відшкодування ОСОБА_2 - власнику автомобіля марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 у сумі 34876,03 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від №410 від 04.01.2023.

Враховуючи те, що автомобіль марки «Богдан А-09202» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211500102 від 12.10.2022, позивач після виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 , надіслав на адресу відповідача претензію №47197 від 10.01.2023, у якій просив відповідача сплатити суму у розмірі 34876,03 у добровільному порядку.

Ця претензія була отримана представником відповідача 16.01.2023, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення. Сума страхового відшкодування у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача, як страховика, про відшкодування виплаченого ним страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку, у відповідності до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у порядку регресу.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали зі страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та статті 18 Закону України «Про страхування» договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування, зокрема можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

З матеріалів справи слідує, що з метою страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між позивачем та відповідачем був складений поліс обов`язкового страхування №ЕР-211500102 від 12.10.2022 транспортного засобу марки «Богдан А-09202» д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску. У полісі узгоджено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн, розмір франшизи - 0,00 грн.

Відповідно до частини 8 Закону України «Про страхування» страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки «Богдан А09202», д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Nissan Leaf» д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. У порушення пункту 2.10а Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу марки «Богдан А09202», д.н.з. НОМЕР_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначені обставини встановлені постановами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.01.2023 у справах №711/6920/22 та №711/6924/22, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. Ці обставини також відображені у відповіді Національної поліції України, яка надана позивачем у матеріали справи.

Частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі статтею 988 Цивільного кодексу України (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» до обов`язків страховика, зокрема належить виплата страхового відшкодування при настанні страхового випадку у передбачений договором строк.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до частин 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).

При цьому пункт 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За заявою власника транспортного засобу «Nissan Leaf» д.н.з НОМЕР_2 позивачем було складено розрахунок суми страхового відшкодування від 04.01.2023 та страховий акт №ДКЦВ-27218 щодо виплати власнику пошкодженого автомобіля 34876,03 грн.

При визначенні розміру заподіяної шкоди, що підлягала виплаті позивачем як страховиком особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, суд виходить із досягнення між позивачем та власником пошкодженого автомобіля згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування у сумі 34876,03 грн, яка відповідає ремонтній калькуляції №ДКЦ--0000 від 20.12.2022на суму 34876,03 грн, коефіцієнту фізичного зносу (розрахунку коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ (Ез)).

Отже, враховуючи те, що виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика такої особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку із настанням страхового випадку - пошкодженням водієм транспортного засобу марки «Богдан А09202», д.н.з. НОМЕР_1 , страхувальником якого є відповідач, іншого транспортного засобу - «Nissan Leaf» д.н.з НОМЕР_2 , у позивача як страховика виник обов`язок відшкодувати власнику пошкодженого транспортного засобу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспорту.

На підставі страхового акту №ДКЦВ-27218 від 04.01.2023, позивач здійснив виплату власнику автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з НОМЕР_2 , страхове відшкодування в сумі 34876,03 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №410 від 04.01.2023.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Разом з тим, за змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Так, згідно з підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів марки «Богдан А09202», д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Nissan Leaf» д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди водієм автомобіля марки «Богдан А09202», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснення позивачем виплати за наслідками дорожньо-транспортної пригоди страхового відшкодування у розмірі 34876,03 грн.

Отже, оскільки водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, в силу підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув право регресної вимоги до відповідача, як страхувальника, за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211500102 від 12.10.2022.

Також судом враховано, що з огляду на положення підпункту 38.1.1в) пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які надають право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, подання цього позову саме до відповідача як страхувальника за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідає вищенаведеним положенням законодавства і не вимагає необхідності доведення перебування водія забезпеченого транспортного засобу у трудових відносинах із відповідачем.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, проте своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористувався, будь-яких заперечень щодо позовних вимог позивача суду не надав.

Враховуючи викладені вище обставини справи, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування в порядку регресу у розмірі 34876,03 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «ЧАРЗ-АВТО» (вул.Різдвяна 290, м.Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 30344330) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул.І.Федорова, 32-А, м.Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 34876,03 грн та 3028,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко