Ухвала

від 04.11.2024 по справі 927/1027/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1027/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» про забезпечення позову

у справі №927/1027/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (код ЄДРПОУ 41564379), вул. Івана Федорова, буд.32. літ.А, 3-й поверх, м. Київ, 03038

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» (код ЄДРПОУ 39180622), вул. Перемоги, 64, с. Займище, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15209

про стягнення 383078,24 грн

без виклику представників сторін;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області 31.10.2024 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» про стягнення 383078,24 грн заборгованості за договором транспортного експедирування № 090824-01 від 09.08.2024 з яких: 369 000,00 грн - сума основної заборгованості, 12 621,87 грн - пеня, 1 456,37 грн - 3 % річних.

01.11.2024 позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 39180622), у межах суми позову у розмірі 383 078,24 грн, зокрема, але не виключно:

- НОМЕР_1 в ПАТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК»;

- НОМЕР_2 в ПАТ «МТБ БАНК»;

- НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк»;

- НОМЕР_4 в ПАТ АБ «Південний».

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на таке.

Позивачу з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що Господарським судом Чернігівської області ухвалою від 23.09.2024 відкрито провадження у справі № 927/803/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» заборгованості у сумі 49 589,27 грн. Також ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2024 відкрито провадження у справі № 927/949/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» заборгованості у сумі 3 343 255,68 грн.

Вказане, на думку заявника, свідчить про недобросовісну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексагроенерджи» в господарських відносинах.

Як зазначає позивач, вжиття судом заходів забезпечення позову сприятиме гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконанню ухваленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Оскільки предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» у справі № 927/1027/24 є вимога майнового характеру про стягнення 383078,24 грн заборгованості, отже виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

04.11.2024 на підставі статей 233, 240 ГПК України судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

З огляду на наведені заявником підстави для забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення на цій стадії судового процесу, виходячи з такого.

Заходи забезпечення позову передбачені частиною 1 статті 137 ГПК України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Предметом позову в даній справі позивачем визначено стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, тобто вимоги майнового характеру, а відтак в даному випадку підлягає дослідженню така умова застосування заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а саме, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, на момент виконання рішення може зникнути чи зменшитись за кількістю, що буде недостатньо для виконання судового рішення (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено наявність двох судових проваджень про стягнення коштів з відповідача, які перебувають на стадії судового розгляду в Господарському суді Чернігівської області.

Водночас, сама наявність двох судових проваджень не може свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки судові рішення про стягнення грошових коштів з відповідача наразі не ухвалені, і обґрунтованість заявлених позовних вимог до відповідача вирішуватиметься судом з урахуванням конкретних обставин кожної зі справ.

Також сама лише наявність указаних судових проваджень за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення не може бути підставою для забезпечення позову, а самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову. Окрім того, недобросовісність та протиправність дій відповідача, на які посилається позивач, буде встановлюватись судом під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем наразі не доведено суду об`єктивного існування ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, зокрема, заявником не доведено вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження/приховування/витрачання належного йому майна (грошових коштів) чи вчинення інших дій щодо належного йому майна, не обґрунтовано належними доказами обставин того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення в майбутньому.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не обґрунтована належними доказами та базується лише на припущеннях заявника.

За таких обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 138, 139, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 01.11.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 04.11.2024.

Відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 05.11.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяТ.О.Кузьменко