Рішення

від 05.11.2024 по справі 927/616/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/616/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви За позовом: Комунального підприємства АТП-2528 Чернігівської міської ради, проспект Михайла Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління №14, код ЄДРПОУ 30731879, вул. Любецька, буд.35, м. Чернігів, 14021, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, код ЄДР 40919597, вул. Бєлінського, 11, м.Чернігів, 14000 про стягнення 890 917,63 грн

Представники сторін:

від позивача: Мороз М.М.,

від відповідача: Сало О.П.,

від третьої особи Мойсієнко Н.О.

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024, через систему Електронний суд, позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління №14 890 917,63 грн в якості компенсації понесених збитків внаслідок безпідставного врахування заготівельно-складських витрат здійснених Замовником в особі КП АТП-2528 Чернігівської міської ради на оплату реалізованої вартості будівництва по окремим об`єктам за договорами субпідряду, укладеними між сторонами№ 7461_4/1 від 26.05.2022, № 160522/1 від 16.05.2022, № 746/143-1 від 22.12.2021, № 92/24 ТД-1 від 04.10.2021, № 300421/Т-АП-1 від 04.10.2021, № 7461/18-2 від 30.04.2021.

Зазначені порушення були встановлені за результатами проведеної Управлінням Північного офісу Дераудитслужби в Чернігівській області ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2021 по 30.06.2023.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.07.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору; постановлено залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40919597).

11.07.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи.

В установлений строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову та зазначає, що виконані відповідачем ремонтні роботи були прийняті без зауважень щодо об`єму, якості та вартості і оплачені в повному обсязі. З Акта ревізії від 08.12.2023 № 15-30/06 не вбачається яким чином визначено перелік та об`єм завищення робіт, як розрахована їх вартість.

Відповідачем зазначено, що виявлені Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договору та додаткових угод до нього і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором. Акт ревізії складався з приводу наявності відповідних порушень позивача та містить лише думку органу, який його склав, він не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у акті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто Акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Сама лише вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 23.01.2024 N° 262515-14/317-2024 складеної на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради від 08.12.2023 N° 15-30/06 за період з 01.04.2021 по 30.06.3023 не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному акті сум.

23.07.2024 відповідачем заявлено до суду про долучення доказів до матеріалів справи.

16.09.2024 позивачем заявлені клопотання про долучення доказів.

03.10.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 890 917,63 грн.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує встановлення Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області включення до поточної вартості врахованих матеріалів у складі реалізованої вартості будівництва по окремим об`єктам за договорами субпідряду, укладеними з TOB «ШБУ-14» від 26.05.2022 року № 7461_4/1, від 16.05.2022 року N° 160522/1, від 22.12.2021 року № 746/143-1, від 04.10.2021- року № 92/24 ТД-1, від 04.10.2021 року № 300421/Т-АП-1, від 30.04.2021 № 7461/18-2 були враховані заготівельно-складські витрати, що пов`язані з обсягами матеріальних ресурсів, які не зберігаються на складах у розмірі 890 917,63 грн.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору підряду, вартість робіт, визначена сторонами у договорі, виконання робіт відповідачем у зобов`язанні та виконання позивачем зобов`язання з оплати отриманих робіт, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивача звернувся до суду.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

Як не заперечується сторонами між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів субпідряду, а саме:

Договір від 26.05.2022 №7461_4/1; Договір від 16.05.2022 №160522/1; Договір від 22.12.2021 №746/143-1; Договір від 04.10.2021 №92/24 ТД-1; Договір від 04.10.2021 №300421Я-АП-1; Договір від 30.04.2021 № 7461/18-2.

Відповідно до п. 1.1 укладених договорів субпідрядник зобов`язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк надати послуги (виконати роботи) з ремонту (відновлення) асфальтобетонного дорожнього покриття, а генпідрядник зобов`язується прийняти ці послуги (виконані роботи) та оплатити їх вартість відповідно до умов договорів.

Сторони погодили істотні умови договорів і, зокрема, домовилися, що ціна договору (вартість послуг) є динамічною і визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (може змінюватись за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод).

Після надання послуг на окремому об`єкті, субпідрядник готує Акт приймання наданих послуг (форму КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Після подання замовнику довідок КБ-2в, КБ-З, останній має право відмовитись від прийняття результатів надання послуг , якщо надані послуги не відповідають умовам Договору.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт, які підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. (т.І а.с.206, 211, 218, 222, 231, 239, 247, т.ІІ а.с.2, 14, 20, 28, 46, 53, 59, 73, 79, 91, 97, 111, 120) підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до них.

Позивач оплатив виконані роботи у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (т.І а.с.90-111).

На виконання пункту 5.2.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «АТП-2528» за період з 01.04.2021 по 30.06.2023, якою встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 08.12.2023 № 15-30/06, що підписаний із запереченнями 13.12.2023.

Заперечення не прийняті, висновки на заперечення направлені Підприємству листом від 10.01.2024 № 262515-14/103-2024.

Ревізією законності формування поточних цін на матеріальні ресурси, обгрунтування їх включення до кошторисної вартості об`єктів будівництва (ремонту) встановлено, що у поточній вартості врахованих матеріалів у складі реалізованої вартості будівництва по окремим об`єктам за Договорами субпідряду, укладеним з TOB «ШБУ-14» від 26.05.2022 №7461 _4/1, від 16.05.2022 № 160522/1, від 22.12.2021 № 746/143-1, від 04.10.2021 № 92/24 ТД-1, від 04.10.2021 № 300421/Т-АП-1, від 30.04.2021 № 7461/18-2 враховані заготівельно-складські витрати, що пов`язані з обсягами матеріальних ресурсів. які не зберігаються на складах, а саме в даному випадку суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромний), що застосовується у верхніх (нижніх) шарах покриттів, дрібнозернисті, тип Б (тип А), марка 1.

З метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, проведених з Підприємством, в тому числі досліджено питання щодо відповідності врахованих матеріально-технічних ресурсів у договірній ціні та актах приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) вимогам чинних законодавчих та нормативних актів в будівництві, в TOB «ШБУ-14» проведено зустрічну звірку.

Так, в ході зустрічної звірки було встановлено, що підрядна організація TOB «ШБУ-14» не має власного заводу по виготовленню асфальтобетонних сумішей.

Проте, по окремим об`єктам за Договорами субпідряду, укладеним з TOB «ШБУ-14» від 26.05.2022 №7461_4/1, від 16.05.2022 № 160522/1, від 22.12.2021 № 746/143-1, від 04.10.2021 № 92/24 ТД-1, від 04.10.2021 № 300421/Т-АП-1, від 30.04.2021 № 7461/18-2 враховані заготівельно-складські витрати, що пов`язані з обсягами матеріальних ресурсів, які не зберігаються на складах, а саме в даному випадку суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромний), що застосовується у верхніх (нижніх) шарах покриттів, дрібнозернисті, тип Б (тип А), марка 1.

Загальна сума заготівельно-складських витрат у складі реалізованої вартості будівництва об`єктів будівництва, яка врахована в актах ф. №КБ-2в складає 890917,63 грн., в тому числі в розрізі договорів:

-Договір від 26.05.2022 №7461_4/1 в сумі 585324,65 грн;

-Договір від 16.05.2022 №160522/1 в сумі 4581,95 грн;

-Договір від 22.12.2021 №746/143-1 в сумі 263231,58 грн;

-Договір від 04.10.2021 №92/24 ТД-1 в сумі 1701,45 грн;

-Договір від 04.10.2021 №300421/Т-АП-1 в сумі 6873,36 грн;

-Договір від 30.04.2021 № 7461/18-2 в сумі 29204,64 гривень.

Таким чином, на думку органу фінансового контролю, вказаним порушенням було завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету на загальну суму 890 917,63 гривень.

У зв`язку з тим, що під час проведення ревізії виявлені порушення не усунуті відповідно до пункту 7 статті 10 Закону, Підприємству направлено вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 23.01.2024 № 262515-14/317-2024.

Позивачем заявлено позов до відповідача про стягнення понесених збитків.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Змістом укладених сторонами договорів є виконання робіт з ремонту асфальтобетонного дорожнього покриття. Незважаючи на використання сторонами у договорах терміну «послуги», зобов`язання, що виникли між сторонами, за характером виконуваної роботи та за своїм правовим змістом опосередковують відносини підряду.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні договори недійсними не визнавались, у передбачений законодавством або умовами договору спосіб не розривались. Уклавши договори субпідряду сторони взяли на себе обов`язок виконання певних зобов`язань.

Умовами договорів передбачено, здача - приймання робіт за договором здійснюється шляхом підписання сторонами акта виконаних підрядних робіт та довідки про вартість робіт. Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі їх приймання, що виникли з вини підрядника, повинні бути усунені ним протягом визначених строків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було виконано умови договору у повному обсязі, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. (т.І а.с.206, 211, 218, 222, 231, 239, 247, т.ІІ а.с.2, 14, 20, 28, 46, 53, 59, 73, 79, 91, 97, 111, 120), які підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

При цьому, матеріали справи не містять доказів в підтвердження пред`явлення позивачем відповідачу зауважень щодо наявності будь-яких відступів від умов договору, у тому числі щодо вартості та обсягу виконаних робіт.

Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договорів підряду.

Причиною виникнення спору є встановлення аудиторською службою включення до заготівельно-складських витрат на матеріали, які не зберігаються на складах, зокрема суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромний), що застосовується у верхніх (нижніх) шарах покриттів, дрібнозернисті, тип Б (тип А), марка 1, після їх виконання підрядником та прийняття замовником.

Звертаючись з позовом позивач прагне повернути зайво сплачені кошти, які включені відповідачем до заготівельно-складських витрат на матеріали, які не зберігаються на складах, зокрема суміші асфальтобетонні гарячі і теплі.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що не порушував зобов`язання та виконав роботи в обсязі та за вартістю, погодженою сторонами.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору. Змістом укладених сторонами договорів є виконання робіт з ремонту асфальтобетонного дорожнього покриття.

Позивач стверджує, що відповідач незаконно включив заготівельно-складські витрати до договірної ціни та актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

В спірних договорах сторони погодили, що ціна (вартість) договору є динамічною і визначається відповідно до ДСТУ Б Д,1.1-1:2013 або може змінюватись за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частини 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (частини 3 статті 853 Цивільного кодексу України).

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. (частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України).

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторонами договорів погоджено предмет договору, ціну та строк виконання робіт з ремонту асфальтобетонного дорожнього покриття.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами договору не передбачено порядку нарахування та відшкодування позивачем відповідачу заготівельно-складських витрат на матеріали, які не зберігаються на складах, зокрема суміші асфальтобетонні гарячі і теплі.

Відповідач виконав роботи в обсязі та за вартістю, погодженими сторонами у Локальних кошторисах, Підсумкових відомостях, Договірній ціні, Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, що є невід`ємними додатками до спірних договорів. Позивач прийняв та оплатив виконані відповідачем роботи без зауважень до якості, обсягу та вартості.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Спір щодо якості виконаної робити між сторонами відсутній.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач виконав своє зобов`язання відповідно до умов спірних договорів, не порушуючи права позивача.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Позивач у позові просить стягнути кошти у розмірі 890 917,63 грн в якості компенсації понесених збитків внаслідок безпідставно здійснених витрат на оплату вартості ремонтно-будівельних робіт внаслідок безпідставного врахування заготівельно-складських витрат, зокрема суміші асфальтобетонні гарячі і теплі, встановлених на підставі акту ревізії, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.

Акт ревізії не є беззаперечною підставою для стягнення коштів, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 20.06.2019 у справі № 916/1906/18.

Судом враховано, що відповідно до п.3.2.5.2 ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва, заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на будові, потужності організації та обсягів робіт по цій будові, або за домовленістю сторін за усередненим відсотковим показником, передбаченим в інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється контрактом. При складанні договірної ціни заготівельно-складські витрати можуть визначатися або на підставі калькулювання зазначених витрат виходячи з їх структури, обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах і застосовуються на будівництві, потужності організації та обсягів робіт на цьому будівництві, або за домовленістю сторін за усередненими показниками, передбаченими в інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється договором.

Відповідно до п. 3.1.10.13 Правила визначення вартості будівництва, у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (контори і відділи постачання, управління виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних організацій) та матеріальних базових складів, а також витрат, зв`язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Ці витрати розраховуються за відсотком, рекомендованим Держбудом, до кошторисної вартості матеріалів франко - приоб`єктний склад і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підрядника: для будівельних, санітарно-технічних і електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій: 2 відсотка; для металевих конструкцій: 0,75 відсотка.

Маса заготівельно-складських витрат, визначена за наведеними показниками, у середньому забезпечує покриття зазначених витрат.

Згідно Листа Держбуду України від 02.12.2004 № 7/8- 1555 "Про заготівельно-складські витрати" що при складанні інвесторської кошторисної документації вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені на утримання заготівельних служб (контори і відділи постачання, управління виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних організацій) та матеріальних базових складів, а також витрати, пов`язані з важко усуненими втратами і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Кошти на покриття цих витрат визначаються у відсотках, рекомендованих Держбудом (п.3.1.10.13 ДБН Д. 1.1-1-2000), до кошторисної вартості передбачених у кошторисах матеріальних ресурсів.

Згідно пункту 4.4.2.4 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 (наказ Мінрегіону України від 27.08.2013 № 405) та пункту 4.13 Настанови з визначення вартості будівництва (затверджено наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві») у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (відділи постачання, підрозділи виробничо-технологічної комплектації будівельних організацій тощо) та матеріальних базових складів, а також витрат, пов`язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах.

Таким чином, позивачем не доведено, що відповідачем заготівельно-складські витрати включено до вартості виконаних підрядних робіт у розмірі, який не передбачено чинними нормативно-правовими актами.

Разом з тим, статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч.1 ст.22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Тому кредитор ( позивач у справі) має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, але й сам факт порушення боржником його обов`язку та причинний зв`язок між цим порушенням і шкодою.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об`єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов`язання; причинний зв`язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об`єктивної сторони правопорушення є причинний зв`язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Так, обов`язок по відшкодуванню збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України), або такий обов`язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Згідно ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями частини 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

При цьому, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов`язань наступає об`єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов`язань.

Заготівельно-складські витрати не є додатковими витратами понад суму вартості робіт, обумовлених договорами, розмір грошових коштів, зазначених у формі КБ-2в не перевищує погодженого розміру сторонами під час укладання договорів, що вказує на відсутність заподіяння збитків позивачу.

Також позивачем не надано й доказів на підтвердження неодержання ним прибутку (упущеної вигоди), на який він розраховував.

Оскільки між сторонами у справі, було укладено договори підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договорами робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі статті 224 Господарського кодексу України, як про це зазначено у позові.

Доводи позивача викладені у позовній заяві не підтверджені документально та спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що докази понесених позивачем збитків, понесених в наслідок безпідставно здійснених витрат на оплату вартості ремонтно-будівельних робіт внаслідок безпідставного врахування заготівельно-складських витрат у сумі 890 917,63 грн в матеріалах справи відсутні.

Докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, докази вини відповідача (як підстави для настання відповідальності) - в матеріалах справи відсутні.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі заготівельно-складських витрат, розмір яких погоджений сторонами при укладенні договору. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 890 917,63 грн суд визнає необґрунтованою, та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 10691,01 грн ( сума судового збору розрахована із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір") на підставі платіжної інструкції № 4 від 02.07.2024. Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Оскільки у позові позивачу відмовлено, сплачений ним судовий збір у розмірі 10691,01 грн не підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складений та підписаний 05.11.2024.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Белов С.В.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.