Ухвала

від 04.11.2024 по справі 920/24/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 920/24/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 (в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн та витрат в частині 15 000,00 грн)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024

у справі № 920/24/23

за заявою Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області

до Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/24/23 клопотання розпорядника майна про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном ДП "Шосткинський завод "Зірка" задоволено частково; затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди в сумі 300570,97 грн, здійснення та відшкодування витрат у сумі 89237,50 грн; в іншій частині клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, арбітражний керуючий Чупрун Євген Вікторович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ухвалу Господарського суд Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/24/23 скасувати в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн та витрат в частині 15 000,00 грн. У цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання арбітражного керуючого Чупруна Є.В. від 01.05.2024 №02-01/920/24/23/488 про затвердження звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн, здійснення та відшкодування витрат в сумі 15 000,00 грн за підсумками процедури розпорядження майном ДП "Шосткинський завод "Зірка"; виплату додаткової грошової винагороди здійснити за рахунок коштів, одержаних боржником ДП "ШЗ "Зірка" у результаті господарської діяльності. У решті частині судове рішення залишити без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 залишено без змін ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/24/23 в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн та витрат в частині 15 000,00 грн.

До Верховного Суду від арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн та витрат в частині 15 000,00 грн та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 920/24/23, а справу в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. В іншій частині судові рішення залишити без змін. Також скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/24/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.10.2024.

Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2024 № 32.2-01/2757, у зв`язку відпусткою судді Васьковського О.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/24/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №920/24/23 між суддями від 04.11.2024 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").

У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Суд звертає увагу, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З дня введення в дію КУзПБ визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 прийнята за результатом апеляційного перегляду Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 (в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди та витрат, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 07.12.2023 у справі №918/171/21, від 06.02.2024 у справі №916/1261/16, від 23.01.2024 у справі №903/1524/13, від 23.01.2024 у справі №910/3070/21, від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн та витрат в частині 15 000,00 грн та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 920/24/23 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича, Верховний Суд не здійснює розгляд клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

З урахуванням викладеного та керуючись, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №920/24/23 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 (в частині відмови у затвердженні звіту про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди в сумі 9 150 084,26 грн та витрат в частині 15 000,00 грн) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік