Рішення

від 02.10.2024 по справі 753/5196/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5196/24

провадження № 2/753/4801/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарями судового засідання Пічкур А.О., Долею М.А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нек-Сус Інжинірінг» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, третя особа ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_3 , в особі представника, звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди, в якій, з урахуванням зміненого предмету позову, просив суд стягнути з ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» на свою користь матеріальні збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 62 424,90 грн та понесені судові витрати.

Позовна заява обґрунтована наступним. 04.12.2023 приблизно між 13-30 год. та 17-30 год. в м. Києві на вул. Зарічній, 6-Б водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишив місце події. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26. 12.2023 у справі № 753/22847/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «УСГ», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-212777207, з лімітом відповідальності за майнову шкоду 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн. В результаті ДТП автомобіль «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до Звіту № 26/24.01.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 03.01.2024, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 69 087,38 грн, вартість відновлювального ремонту - 123 724,65 грн, ринкова вартість автомобіля - 531 133,59 грн. За проведення та виготовлення вищевказаного Звіту позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 3 750 грн. ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно виписки з банківського рахунку позивача від 02.02.2024 на його рахунок надійшли грошові кошти від страхової компанії у розмірі 61 299,75 грн. Автомобіль «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ТОВ «Інта Логістік» та перебував у володінні та користуванні ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» на підставі договору оренди від 01.07.2022. ОСОБА_4 у момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг». Як працівнику товариства, автомобіль «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , було закріплено за ОСОБА_4 та дозволено йому керування вказаним транспортним засобом. Саме тому ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» зобов`язане відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП його працівником у розмірі 62 424,90 грн, що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту та сплаченою сумою страхового відшкодування.

Разом із позовною заявою позивачем було подане клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 25.03.2024 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання. Витребувано у ТОВ «Інта Логістік» копії документів щодо майнових прав на автомобіль «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , копії документів щодо наявності трудових відносин з ОСОБА_4 та здійсненням ним трудових обов`язків на момент дорожньо-транспортної пригоди 04.12.2023 в період часу з 13.30 год. до 17.30 год.; у ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» копії документів щодо майнових прав на автомобіль «Mitsubishi L200», д.н.з. НОМЕР_1 , копії документів щодо наявності трудових відносин з ОСОБА_4 та здійсненням ним трудових обов`язків на момент дорожньо-транспортної пригоди 04.12.2023 в період часу з 13.30 год. до 17.30 год.

Ухвалою від 30.04.2024 замінено відповідача ОСОБА_4 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нек-Сус Інжинірінг».

20.05.2024 представник позивача подав до суду позовну заяву в новій редакції.

31.05.2024 ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг», в особі представника Червоної Т.М., через систему «Електронний суд» подало відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що товариство не являється належним відповідачем у справі, оскільки згідно внутрішніх документів товариства, а саме Інструкції використання транспортних засобів № 01-23-ОП, у випадку аварії, яка спричинено неналежним використанням засобу, у випадку вини водія, видатки, які виникають з припини ДТП, а також компенсації особам, якщо такі є, покладається на водія. Таким чином ОСОБА_4 прийняв на себе обов`язки з компенсації шкоди, завданої в наслідок ДТП. Вважає, що надана позивачем оцінка шкоди завданої ДТП не є належним доказом по справі, оскільки страховою компанією було здійснено оцінку та виплату відповідної компенсації, що є достатнім для покриття завданої шкоди. Просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.06.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив, що ТОВ «Нек-Сус Інжинірігн» не зазначало, що водій ОСОБА_4 неправомірно заволодів наданим йому транспортним засобом, що відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України поклало б на нього відповідальність за заподіяну шкоду. Таким чином, оскільки ОСОБА_4 керував транспортним засобом під час виконання трудових обов`язків, а саме обслуговував підстанції за розпорядженням керівництва, ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» зобов`язане відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду. Посилання на Інструкцію з використання транспортних засобів є локальним нормативним актом та регулює відносини між роботодавцем та працівником і не зменшує обсяг відповідальності товариства перед третіми особами, яким завдана шкода їхнім працівником. Вважає, що твердження відповідача про те, що між позивачем та страховою компанією було досягнуто згоди в частині розміру страхового відшкодування, не впливає на обов`язок відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2024 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову та просив суд відмовити позивачеві.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

04.12.2023 приблизно між 13-30 год. та 17-30 год. в м. Києві на вул. Зарічній, 6-Б водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26. 12.2023 у справі № 753/22847/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої прийнято постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «СК «УСГ», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-212777207, з лімітом відповідальності за майнову шкоду 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.

Автомобіль «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ТОВ «Інта Логістік».

Володіння автомобілем «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП здійснювалося ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» на підставі Договору оренди транспортних засобів № 01-0722 від 01.07.2022, що укладений між власником автомобіля - ТОВ «Інта Логістик», як Орендодавцем, та ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг», як Орендарем.

Судом також встановлено, що з 09.02.2023 по теперішній час ОСОБА_4 перебуває із ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» у трудових відносинах, працює на посаді керівника групи, що підтверджується копією контракту від 08.02.2023 та додаткової угоди від 01.09.2023.

Керування автомобілем «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 на момент ДТП він здійснював у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, що підтверджується копією наказу № 08/12 від 07.12.2023 про використання службового автотранспорту.

Згідно виписки з банківського рахунку ОСОБА_3 від 02.02.2024 на його рахунок надійшли грошові кошти від страхової компанії ПАТ «СК «УСГ» у розмірі 61 299,75 грн.

Відповідно до Звіту № 26/24.01.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 03.01.2024, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 69 087,38 грн, вартість відновлювального ремонту - 123 724,65 грн, ринкова вартість автомобіля - 531 133,59 грн. Вартість проведеної оцінки становить 3 750 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Наведені витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, розглядаючи цю справу, враховує висновок, який викладено у подібних правовідносинах у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, згідно з яким - аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. До такого правового висновку також дійшов Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 462/970/18; від 25.11.2020 у справі № 760/28302/18; № 133/1238/17 від 02.11.2020 року; № 213/994/16-ц від 16.04.2020 року.

За встановлених судом обставин, з урахуванням сталої практики щодо застосування судами норм статей 1187 та 1172 ЦК України, суд зазначає, що саме ТОВ «Нек-Сус Інжинірінг» є належним відповідачем у цій справі за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Твердження сторони відповідача на наявність підстав для відмови у задоволенні позову, а саме Інструкції з використання транспортних засобів, якою передбачена що у випадку аварії, яка спричинено неналежним використанням засобу, у випадку вини водія, видатки, які виникають з припини ДТП, а також компенсації особам, якщо такі є, покладається на водія, суд не приймає, оскільки вказана інструкція являється локальним нормативним актом, який регулює відносини між працівником та роботодавцем. У даному випадку відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до робітника про відшкодування завданих збитків в порядку регресу.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦГЖ України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Системний аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. Особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

У цій справі суд враховує і застосовує висновок про застосування норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, у подібних правовідносинах, у якому вона зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) володілець цього джерела підвищеної небезпеки не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком.

Поліс передбачав ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну - 160 000 грн з франшизою - 0,00 грн.

Позивачеві від страхової компанії було виплачено - 61 299,75 грн.

Отже, розмір матеріального збитку, який підлягає стягненню з роботодавця, у якого працює винуватець ДТП, вираховується наступним чином: 123 724,65 грн (вартість відновлювального ремонту) - 61 299,75 грн (які позивач вже отримав від страхової компанії на відшкодування матеріального збитку) = 62 424,90 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідач на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до Договору № 266/23 про надання правової дороги від 06.12.2023 (далі - Договір), витрати позивача на правничу допомогу складають 30 000 грн, які позивач сплатив 07.12.2023 у повному обсязі, що підтверджується квитанцією.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, якщо стороною документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Комплексний аналіз наданих стороною позивача доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу надає суду можливість зробити висновок, що позивачем документально доведено, що він поніс витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Сторона відповідача не скористалась своїм правом на доведення не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, той факт, що позовні вимоги повністю задоволені, що свідчить про якість наданих послуг, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн є реальними та розумними, а відтак підлягають відшкодуванню.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Суд звертає окрему увагу відповідача, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (ч. 2 ст. 16 ЦПК України).

Також підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на проведення оцінки вартості заподіяної матеріальної шкоди.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нек-Сус Інжинірінг» на користь ОСОБА_3 62 424,90 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 3 750 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн, а всього 97 386,10 грн.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_4 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нек-Сус Інжинірінг», код ЄДРПОУ 39467845, місце знаходження 49005, м. Дніпро, вул. Фурманова, буд. 15 офіс 305, мобільний телефон НОМЕР_7, електронна адреса nexus.ingeen@gmail.com

Третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , адреса проживання (відповідно до позову) АДРЕСА_3 , мобільний телефон НОМЕР_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.11.2024.

Суддя М.О. Заставенко