Рішення

від 31.10.2024 по справі 160/19101/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуСправа №160/19101/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН ДНІПРО" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000007/2 від 08.02.2024, №UA204020/2024/000010/2 від 22.02.2024р., карток відмови №UA204020/2024/000092; №UA204020/2024/000119, -

УСТАНОВИВ:

16.07.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН ДНІПРО" звернулося з адміністративним позовом до Рівненської митниці та просить:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000092, №UA204020/2024/000119;

- визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UA204020/2024/000007/2 від 08.02.2024, № UA204020/2024/000010/2 від 22.02.2024.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товарів (вантажні шини, що були у вжитку, придатні для подальшого використання чи відновлення) були подані ЕМД №24UA204020004043U8 від 08.02.2024, №24UA204020005262U6 від 22.02.2024 за ціною договору відповідно до умов поставки, до яких додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорювані картки відмови в прийнятті митної декларації №UA204020/2024/000092, №UA204020/2024/000119 та рішення №UA204020/2024/000007/2 від 08.02.2024, № UA204020/2024/000010/2 від 22.02.2024 про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення. Позивач вважає наведені оспорювані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як: 1) відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 2) до митного оформлення були надані Довідки про транспортні витрати №13 від 06.02.2024 та №14 від 16.02.2024, що містять данні про вартість перевезення з пункту відправлення до кордону Spelle (Німеччина) п/п Ягодин (Україна), містять номер автотранспортного засобу яким було здійснено перевезення, що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати дані документи, як такі, що підтверджують складову митної вартості даних поставок, а отже вартість перевезення є підтвердженою; 3) до митного оформлення були надані прайс-листи б/н від 06.02.2024 та від 16.02.2024, що видані компанією «Dikabo GMBH» який є продавцем за зовнішньоекономічним договором, укладеного із позивачем, та який містить комерційну пропозицію постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців. При цьому, відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості товарів, що оцінюється. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви; 4) до митного оформлення були подані копії експортних МД країни Німеччина, які містять всю необхідну інформацію та дає можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, що оцінюється, при цьому, відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність/відсутність «відміток митного органу» впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості зазначення цих даних в копії декларації країни відправлення; 5) як вбачається з гр.33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, відповідачем не проведено корегування та комерційні рівні, обсяг партії, тощо, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України; 6) посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 14.09.2024р. позивач посилається на ті ж самі обставини, що і позові (а.с.1-17, 155-166).

Ухвалою суду від 02.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.131).

13.09.2024р через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача повністю посилаючись на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, посадовою особою Рівненської митниці встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, містяться неточності відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: 1) по МД №24UA204020004043U8 від 08.02.2024: - до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 06.02.2024 № 13, але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599; - наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 06.02.2024 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 06.02.2024 № 32962, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 06.02.2024 №24DE535626275723B5 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 2) по МД №24UA204020005262U6 від 22.02.2024р.: - до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 16.02.2024 №14, однак, даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599; - наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 16.02.2024 №б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 16.02.2024 №33025, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 16.02.2024 №24DE535627164695B7 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. З огляду на неведені вище розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення із зазначенням вартісних характеристик та з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ (а.с.136-145).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 17.09.2024р. у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено (а.с.169-170).

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 31.10.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН ДНІПРО" з 27.02.2017 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 49015, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Журналістів, будинок 10Д, що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ, наявною у справі (а.с.21-22).

23.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «100 ШИН ДНІПРО» як покупцем та «Dikabo GMBH», (Німеччина) як продавцем було укладено зовнішньоекономічний контракт №DP-DC-2023, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар шини для вантажних автомобілів, що були у використанні, придатні для подальшого використання чи відновлення (а.с.29-31).

Згідно п.1.4, 4.1 Контракту визначено, що товар поставляється партіями. Асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість партії товару в Інвойсі.

Базовими умовами поставки за цим контактом є умови, зазначені в Інвойсі (а.с.29-31).

На підставі вищенаведеного контракту №DP-DC-2023 від 23.03.2023р., на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар, а саме:

1) згідно Інвойсу № 32962 від 06.02.2024: - товар №1 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 215/75R17.5 - 10шт; 235/75R17.5 - 7шт; 245/70R17.5 - 14шт; 265/70R17.5 - 2шт; 265/70R19.5 - 16шт; 275/70R22.5 - 7шт; 285/70R19.5 - 14шт; 295/60R22.5 - 6шт; 295/80R22.5 - 20шт; 315/60R22.5 - 2шт; 315/70R22.5 - 56шт; 315/80R22.5 - 38шт; 355/50R22.5 - 1шт; 385/55R22.5 - 15шт; 385/65R22.5 - 117шт; 445/45R19.5 - 2шт. Країна виробника: EU ТМ: GOODYEAR, MICHELIN, BARUM, MATADOR, BRIDGESTONE, CONTINENTAL, FULDA, DUNLOP, SAVA, FIRESTONE, SEMPERIT, FALKEN, LAURENT, TRUCKSTAR.», за рівнем митної вартості 0,6878 USD/кг; товар №2 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/70R22.5 - 1шт; 385/65R22.5 - 4шт. Країна виробника: CN; ТМ: HANKOOK», за рівнем митної вартості 0,6098 USD/кг; товар №3 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 385/65R22.5 - 2шт. Країна виробника: EG; ТМ: PIRELLI», за рівнем митної вартості 0,5957 USD/кг; товар №4 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання, розміри: 295/80R22.5 - 4шт; 315/70R22.5 - 1шт; 385/65R22.5 - 2шт. Країна виробника: KR; ТМ: HANKOOK», за рівнем митної вартості 0,6566 USD/кг; товар №5 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 10R22.5 - 6шт; 265/70R19.5 - 2шт. Країна виробника: TH; ТМ: BRIDGESTONE.» за рівнем митної вартості 0,8738USD/кг; товар №6 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/70R22.5 - 1шт; 385/65R22.5 - 15шт. Країна виробника: TR; ТМ: BRIDGESTONE, PIRELLI, DEBICA, FULDA», за рівнем митної вартості 0,6007 USD/кг. Товари заявлено на комерційних умовах поставки FCA DE Spelle, що підтверджується змістом копій відповідних інвойсу та митної декларації (а.с.32-37);

2) згідно Інвойсу №33025 від 16.02.2024: товар №1 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 215/75R17.5 - 1шт; 225/75R17.5 - 4шт; 235/75R17.5 - 6шт; 245/70R17.5 - 3шт; 245/70R19.5 - 4шт; 265/70R19.5 - 16шт; 285/70R19.5 - 17шт; 295/60R22.5 - 8шт; 295/80R22.5 - 7шт; 315/60R22.5 - 10шт; 315/70R22.5 - 45шт; 315/80R22.5 - 42шт; 385/55R22.5 - 4шт; 385/65R22.5 - 118шт; 435/50R19.5 - 4шт; 445/45R19.5 - 8шт; 455/40R22.5 - 2шт. Країна виробника: EU ТМ: SEMPERIT, GOODYEAR, BF GOODRICH, BRIDGESTONE, CONTINENTAL, MICHELIN, DUNLOP, FIRESTONE, SEMPERIT, BARUM, FULDA, TRUCKSTAR», за рівнем митної вартості 0,6597 USD/кг; товар №2 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 235/75R17.5 - 1шт; 285/70R19.5 - 4шт; 315/70R22.5 - 2шт; 385/65R22.5 - 4шт. Країна виробника: CN; ТМ: HANKOOK, AEOLUS», за рівнем митної вартості 0,7346 USD/кг; товар №3 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 385/65R22.5 - 1шт. Країна виробника: VN; ТМ: ATHOS», за рівнем митної вартості 0,5863 USD/кг; товар №4 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 235/75R17.5 - 1шт; 295/80R22.5 - 1шт; 315/60R22.5 - 1шт; 315/80R22.5 - 4шт; 385/65R22.5 - 2шт; 435/50R19.5 - 2шт. Країна виробника: KR; ТМ: HANKOOK, KUMHO», за рівнем митної вартості 0,6574 USD/кг; товар №5 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/80R22.5 - 4шт. Країна виробника: TH; ТМ: BRIDGESTONE» за рівнем митної вартості 0,6094USD/кг; товар №6 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 215/75R17.5 - 1шт; 315/80R22.5 - 4шт; 385/65R22.5 - 11шт. Країна виробника: TR; ТМ: PIRELLI», за рівнем митної вартості 0,6104 USD/кг; товар №7 «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/80R22.5 - 1шт; 385/65R22.5 - 10шт. Країна виробника: JP; ТМ: BRIDGESTONE, FALKEN», за рівнем митної вартості 0,5850 USD/кг. Товари заявлено на комерційних умовах поставки FCA DE Spelle, що підтверджується змістом копій відповідних інвойсу та митної декларації (а.с.59-60,67-70).

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митними деклараціями ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезених товарів, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №24UA204020004043U8 від 08.02.2024, №24UA204020005262U6 від 22.02.2024 (а.с.32-35,67-70).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Митницею було встановлено наступне:

1) по МД №24UA204020004043U8 від 08.02.2024: - до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 06.02.2024 № 13, але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599; - наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 06.02.2024 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 06.02.2024 № 32962, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 06.02.2024 №24DE535626275723B5 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт;

2) по МД №24UA204020005262U6 від 22.02.2024р.: - до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 16.02.2024 №14, однак, даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599; - наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 16.02.2024 №б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 16.02.2024 №33025, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 16.02.2024 №24DE535627164695B7 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів (а.с.56-58,73-75).

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення із зазначенням вартісних характеристик та з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування, що не заперечується учасниками справи.

Листами б/н від 08.02.2024р. та від 22.02.2024р. декларант додатково надав митниці цінову інформацію про митну вартість аналогічного (подібного) товару та повідомив, що інші документи надаватися не будуть (а.с.27-28,71-72).

Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею були прийняті оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000007/2 від 08.02.2024, № UA204020/2024/000010/2 від 22.02.2024, за яким митна вартість ввезених товарів скоригована митницею згідно ст.64 МК України та визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товарів, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.56-58,73-75).

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000092, №UA204020/2024/000119 (а.с.50-51, 61-62).

Позивач не погоджується із вищевказаними оспорюваними рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів видно, що вони не містять будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с.56-58,73-75).

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації та додатково наданих документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копій зовнішньоекономічного контракту DP-DC-2023 від 23.03.2023, додатку до контракту від 23.03.2023; Інвойсів №32962 від 06.02.2024, №33025 16.02.2024; пакувальних листів №32962 від 06.02.2024, №33025 16.02.2024; прайс-листів виробника товару Б/Н від 06.02.2024, від 16.02.2024; декларацiй про походження товару №32962 від 06.02.2024, №33025 16.02.2024; митних декларацій країни відправлення 24DE535626275723B5 від 06.02.2024, 24DE535627164695B7 від 16.02.2024; разових договорів-заяв про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні №26 від 31.01.2024, №39 від 06.02.2024; автотранспортних накладних №007653 від 06.02.2024, №007696 від 16.02.2024; довідок щодо вартості транспортних витрат №13 від 06.02.2024, №14 від 16.02.2024 вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.29-32,36-37,59-60,79-80,82-83,85-89,91-94,111-127).

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорювані картки відмови та рішення про коригування митної вартості ввезених товарів є протиправними, так як наведені оспорювані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорювані рішення не містять причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у них також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Так, відповідачем, у оспорюваних рішеннях, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) по МД №24UA204020004043U8 від 08.02.2024: - до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 06.02.2024 № 13, але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599; - наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 06.02.2024 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 06.02.2024 № 32962, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 06.02.2024 №24DE535626275723B5 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт;

2) по МД №24UA204020005262U6 від 22.02.2024р.: - до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 16.02.2024 №14, однак, даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599; - наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 16.02.2024 №б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 16.02.2024 №33025, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; - не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 16.02.2024 №24DE535627164695B7 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів (а.с.56-58,73-75).

Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД №24UA204020004043U8 від 08.02.2024, №24UA204020005262U6 від 22.02.2024 (а.с.32-35,67-70), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

Зазначення ж відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваних рішеннях обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідки про транспортні витрати, однак, дані документи не можуть бути взяті до уваги, так як відсутні у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599, оскільки наявні в матеріалах справи, подані митному органу довідки про транспортні витрати містять всю необхідну інформацію щодо визначення вартості перевезення вантажу до кордону з Україною та після перетину кордону по території України, та не містять розбіжностей.

При цьому, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Судом відхиляються і доводи відповідача про те, що надані документи, що заявлені як «Прайс-лист» не можуть розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки вони містять інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсах, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом, оскільки вказані недоліки не впливають саме на числові значення формування митної вартості товару.

Також, судом відхиляються посилання відповідача на те, що не можуть бути взято до уваги копії митних декларацій країни відправлення як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містять всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, так як декларація країни відправлення не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Окрім того, судом враховується і те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведених оспорюваних рішення та картки відмови, суд приходить до висновку, що оскаржувані картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних карток відмови та рішень про коригування митної вартості відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 8404 грн. 58 коп. понесені позивачем згідно платіжних інструкцій №10863, №10864, №10865 від 04.07.2024р. (а.с.18-20,102-104).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН ДНІПРО" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000007/2 від 08.02.2024, №UA204020/2024/000010/2 від 22.02.2024р., карток відмови №UA204020/2024/000092; №UA204020/2024/000119 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000092, №UA204020/2024/000119.

Визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UA204020/2024/000007/2 від 08.02.2024, № UA204020/2024/000010/2 від 22.02.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (33028 м. Рівне, вул. Соборна, буд.104; код ЄДРПОУ 43958370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН ДНІПРО" (49015, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Журналістів, будинок 10Д; код ЄДРПОУ 41177050) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8404 грн. 58 коп. (вісім тисяч чотириста чотири грн. 58 коп.)

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва