Рішення

від 05.11.2024 по справі 240/3605/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/3605/24

категорія 108080100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління Державної податкого служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.01.2024 за №84/33000703 в розмірі 93447,45 грн штрафної санкції, прийнятого на підставі акту перевірки Головного управління ДПС у Київській області від 27.12.2023 №28746/10/36/07/32285225.

Аргументуючи підстави звернення до суду з даними позовними вимогами позивач зазначає, що 26.12.2023 відповідачем проведено фактичну перевірку ПП Укрпалетсистем господарської одиниці АЗК №90. за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, Софіївсько-Борщагівська с/рада, а/д Т 10-27 Київське півкільце, 12+363-12+552 км (праворуч).

За результатами перевірки складено акт №28746/10/36/07/32285225 (далі - акт перевірки) відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено, що у період з 01.01.2022 по 01.10.2023 по РРО з фіскальним номером №3001017950, №3001017379, №3000174377, №3000174370, №3000174377, №3000174375 здійснювалася реалізація алкогольних напоїв на загальну суму 62298,30 грн згідно з даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СДО РРО) без зазначення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), передбаченого пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.20216 №13.

Прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 17.01.2024 №84/33000703 вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Вказує, що відповідачем під час перевірки не встановлено фактів не проведення розрахункових операцій через РРО, та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, до акту перевірки не надано жодного з розрахункових документів на підтвердження доводів контролюючого органу, а тому накладення штрафних санкцій є неправомірним.

Саме тому вважає, що вчинення порушень у вигляді проведення розрахункової операції через РРО розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) не доведено належними та достовірними доказами.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

13.03.2024 Західне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків через систему "Електронний суд" надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.№15138/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що в ході перевірки встановлено порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР).

Також вказує, що позивач не скористався своїм правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, жодних зауважень чи заперечень до Наказу про проведення перевірки, направлень на проведення перевірки позивач не здійснював, заперечень на акт фактичної перевірки - не надсилав.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області на виконання наказу від 26.12.2023 №2559-П, на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, ст. 81, п. 82.3 ст. 82, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), проведено фактичну перевірку ПП Укрпалетсистем, за місцем здійснення діяльності за адресою: а/д Т 10-27 Київське півкільце, 12+363-12+552 км (праворуч), Софіївсько-Борщагівська с/рада, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська область.

За наслідками проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт фактичної перевірки від 27.12.2023 №28746/10/36/07/32285225 у якому встановлено наступні порушення: п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме: в період з 01.01.2022 по 01.10.2023 при здійсненні розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках РРО не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 62298,30 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 17.01.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №84/33000703 (форма "С"), яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 93447,45 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України підпунктами 19.1.14, 19.1.19, 19.1.20 пункту 19.1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав.

Відповідно до п.81.1.1 ст.81 ПК України у наказі про проведення зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

На переконання позивача, відповідачем порушено вимоги щодо призначення та проведення перевірки, що у свою чергу робить таку перевірку незаконною, а її результати у вигляді прийняття акту індивідуальної дії протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, позивач зазначає, що у наказі про проведення перевірки №2559-П від 26.12.2023 відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки та не відображена, яка саме інформація стала підставою для призначення такої перевірки, що на його думку, свідчить про протиправність дій відповідача.

Судом встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки ПП «Укрпалетсистем» був лист Державної податкової служби України №31216/7/99-00-07-04-02-07 від 12.12.2023, відповідно до якого повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (а. с. 36).

Таким чином, податковим органом, у наказі про призначення перевірки, викладена належна підстава проведення перевірки - п.п. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тобто, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд зазначає, що не зазначення в наказі на проведення перевірки підстави не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №460/1239/19 від 21.01.2021.

Також, в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а (п.п.37-38) зазначено, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

З огляду на викладене, доводи позивача щодо протиправності здійснення фактичної перевірки платника податків на підстав наказу №2559-П від 26.12.2024, є безпідставними.

Щодо порушення позивачем п. 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме невідображення у фіскальних чеках РРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 62298,30 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з ст. 8 Закону №265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) або програмних РРО (далі ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та №97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01.05.2020 запроваджено марку акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв. Одними із обов`язкових реквізитів марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за №832/36454 внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 у фіскальних касових чеках (які формуються всіма без виключення РРО/ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Відповідно до абзацу першого п.3 розд.І Положення №13, установлені в Положенні №13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.02.2024 його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Як свідчать матеріали справи, актом фактичної перевірки №28746/10/36/07/32285225 від 27.12.2023 встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме порушення порядку проведення розрахунків на загальну суму 62298,30 грн (а. с. 10-13).

За порушення вимог Закону №265/95-ВР відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 93447,45 грн (а. с. 14-16).

Відповідно до пояснень позивача, викладених у клопотаннях про долучення доказів, що надійшли через систему "Електронний суд" 17 травня 2024 (за вх. №27931/24 та №27933/24), позивач безпосередньо ознайомився з переліком фіскальних чеків після долучення їх відповідачем до відзиву.

Зазначає, що акт перевірки підтверджує відсутність відображення у фіскальних чеках з реалізації слабоалкогольних напоїв інформації про цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), хоча у відповідності до чинного законодавства даний вид товару із вмістом спирту етилового до 8,5 відс. об. од. не підлягає маркуванню, що і не передбачає зазначення в розрахунковому документі (фіскальному чеку) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Саме тому, позивач вважає, що контролюючим органом невірно розраховано суму проведених розрахункових операцій через РРО з видачею фіскальних чеків невстановленої форми та змісту на загальну суму 62298,30 грн, а тому це є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відс. об. од. не здійснюється.

Згідно з витягом з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, який є додатком до Акта перевірки, до переліку фіскальних чеків, оформлених із порушенням вимог Закону України №265/95-ВР та Положення №13 включено чеки, за якими проведено реалізацію напою Captain Morgan 0,25 л (а. с. 42-44).

Як свідчать матеріали справи, а саме видаткові накладні та специфікації, додані позивачем до клопотання про долучення доказів, напій Captain Morgan Spiced Gold RUM COLA містить 5% об`ємних одиниць спирту етилового. Таким чином, напій Captain Morgan Spiced Gold RUM COLA відповідає приписам пункту 226.6 статті 226 ПК України, та не підлягає маркуванню марками акцизного податку (а. с. 59-66).

З огляду на викладене, до складу вартості товарів, проданих із порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, безпідставно включено суми: 196,5 грн; 182,5 грн; 365,5 грн; 250 грн; 1976 грн; 101,5 грн; 594,5 грн; 271 грн, що загалом становить 3937,5 грн ( а.с. 42-44)

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем до позивача протиправно застосовано штрафну санкцію на суму 5906,25 грн (3937,5 грн вартості проданих без порушеннями товарів х 150%), а тому спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню лише в частині застосування штрафної санкції в сумі 5906,25 грн.

В іншій частині оскаржуване рішення є законним, зважаючи на наступне.

Закон України №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання щодо надання розрахункового документа і порядок його виконання, а Положення №13 форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Таким чином, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документа з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2024 №280/6832/23 дійшов висновку про те, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв неможливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов`язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з позицією відповідача про те, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв, не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов`язковий реквізит: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства. Згідно з ч. 3 цієї статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат у зв`язку з розглядом справи позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн (а. с. 6).

Саме тому, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 191,37 грн = (3028 грн х 6,32 % / 100%) пропорційно частині задоволених позовних вимог - 6,32 % від загальної ціни позову (5906,25 грн х 100% / 93447,45 грн)

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (вул. Березюка, 15, Ушомир, Коростенський район, Житомирська область,11571, код ЄДРПОУ 32285225) до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35,м. Львів,79026, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 17 січня 2024 року №84/33000703 в частині застосування до Приватного підприємства "Укрпалетсистем" штрафних (фінансових) санкцій в сумі розміром 5906 (п"ять тисяч дев"ятсот шість) грн 25 (двадцять п"ять) коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" судовий збір у розмірі 191 (сто дев"яносто одна) грн 37 (тридцять сім) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 05 листопада 2024 року.

Суддя А.В. Горовенко