Рішення

від 31.10.2024 по справі 260/4910/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4910/24 16:40 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Тегза Антоніна Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 31 жовтня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 05 листопада 2024 року.

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області на загальну суму 22 194,66 грн., а саме: за №3160/07-16-24-07-03 від 11.04.2024р.; за №3159/07-16-24-07-03 від 11.04.2024р.; за №3158/07-16-24-07-03 від 11.04.2024р..

09 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що сума реально фактично прощеного (анульованого) кредитного боргу 101 886,51 грн. не є доходом, отриманим як додаткове благо, бо розмір законодавчо передбаченої суми прощення (анульована) кредитного боргу, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу становить 221 101,03грн., що на 119 214,52грн. (більш ніж удвічі) прощеного (анульованого), а отже повідомлення-рішення №3159/07-16-24-07-03 є неправомірним. Такої ж позиції дотримується і Державна податкова служба України у роз`ясненні розміщеному на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (консультація 103.02). Що стосується ППР №3160/07-16-24-07-03, то воно є неправомірним, оскільки винесено у зв`язку з неправомірним визначенням загального оподатковуваного доходу за 2017 рік. Що стосується ППР №3158/07-16-24-07-03, то воно є неправомірним, оскільки відповідно до п.179.2 ст.179 Податкового Кодексу України податкова декларація не подається, якщо платник податків отримував доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Інша норма п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України зазначає, що у випадках визначених цим розділом платник податків звільняється від обов`язку подання декларації про майновий стан і доходи.

26 серпня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Відповідно до відповіді з банку ПАТ «ВіЕс Банк» від 30.04.2020 р. №9733/29 вбачається, що сторонами було досягнуто домовленості про списання заборгованості по кредиту в розмірі 101886,51 грн. (тіло кредиту), яка складається із основної заборгованості по кредиту. Таким чином, у позивача відповідно до податкового законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, виник обов`язок відобразити у річній податковій декларації анульовану суму боргу та самостійно сплатити з отриманого доходу податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір. Разом з тим, такий обов`язок позивач не виконав, в результаті чого йому правомірно донараховано відповідачем податок з доходів фізичних осіб. Таким чином, у зв`язку з тим, що кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, то сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Перевіркою донараховано за 2017 рік податку на доходи фізичних осіб в сумі 18339,57 грн та військового збору в сумі 1528,30 гривень. При цьому, між позивачем та ПАТ «ВіЕс Банк» не було надано жодних доказів про зміну валюти зобов`язання за кредитним договором, а тому пункт 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не врегульовує виниклі між сторонами спірні правовідносини.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак 31 жовтня 2024 року до суду подано заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 14 березня 2017 року ПАТ «ВіЕс Банк» листом № 09-3/4056 повідомив ОСОБА_1 , що 10 березня 2017 року Банком було анульовано борг за кредитним договором №KF52956 від 09 жовтня 2008 року в сумі 101 886,52 грн, в тому числі: 101 886,51 грн тіла кредиту, та 0,01 грн - відсотків. У зв`язку з цим, на підставі пункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, необхідно самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації. Додатково повідомили, що відповідно до чинного законодавства термін подання річної податкової декларації за звітний рік до 01 травня року наступного за звітним, (а.с. 50, зворот).

14 квітня 2020 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до АТ «ТАСКОБАНК» з листом № 5623/10/07-16-33-05-11 «Про надання інформації», в якому просять повідомити наступну інформацію: номер та дату Договору або повідомлення про анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) платнику податку ОСОБА_2 прощеного (анульованого) у 2017 році кредитором ПАТ «ВІЕС БАНК» (ЄДРПОУ 19358632) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства; суму основного боргу (кредиту), яка підлягає оподаткуванню, анульованого (прощеного) ПАТ «ВІЕС БАНК» за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства згідно вказаного Договору за ознакою « 126»; відомості про повідомлення боржника про прощення боргу, включаючи спосіб повідомлення та реквізити відповідного документа (рекомендованого листа з повідомленням про вручення, відповідного договору, повідомлення під підпис), (а.с. 52).

30 квітня 2020 року АТ «ТАСКОБАНК» на запит Головного управлінню ДПС у Закарпатській області надало листом № 9733/29 відповідь, в якому зазначають, що у податковій звітності за формою 1-ДФ ПАТ «ВіЕс Банк» було відображено інформацію щодо суми прощеного (анульованого) боргу за 1 кв. 2017 року громадянину ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) у зв`язку із анулюванням боргу за кредитним договором № KF52956 від 09.10.2008 в сумі 101 886,51 грн. (тіло кредиту). ПАТ «ВіЕс Банк» відповідно до вимог підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового кодексу України повідомив вказану фізичну особу про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Суми анульованого основного боргу (кредит) відображені ПАТ «ВіЕс Банк» у податковій звітності за формою 1-ДФ за 1 кв. 2017 року з ознакою доходу « 126 - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо», (а.с. 50).

До листа надано копії листа від 14 березня 2017 року № 09-3/4056 та рекомендованого поштового відправлення, (а.с. 50-51).

02 лютого 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області наказом № 95-П «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з 12 березня 2024 року тривалістю 3 робочі дні, (а.с. 53).

18 березня 2024 року Головним управління ДПС у Закарпатській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військовому збору з отриманого у 2017 році від ПАТ «ВіЕс» (код ЄДРПОУ 19358632) доходу (додаткове благо).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 18 березня 2024 № 3461/07-16-24-07-03/2832818072 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення фізичною особою - платником податків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с. 43-46):

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.«в» п. 176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме - неподання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;

- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано 18339,57 грн податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо;

- пп. 1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано 1528,30 грн військового збору за 2017 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2024 року:

- № 3158/07-16-24-07-03, яким відносно фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) контролюючим органом застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн., (а.с. 54).

- № 3159/07-16-24-07-03, яким відносно фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування» на суму 20 173,53 грн., в тому числі сума нарахованої штрафної санкції 1 833,96 грн., (а.с. 56);

- № 3160/07-16-24-07-03, яким відносно фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 1681,13 грн., в тому числі сума нарахованої штрафної санкції 152,83 грн., (а.с. 58).

Не погодившись із вказаними повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, аналіз наведених норм дає підстави резюмувати, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

7 травня 2015 набув чинності Закон України від 9 квітня 2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» (далі - Закон №321-VIII), згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України доповнено пунктом 8 у наступній редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

Із системного аналізу правових норм суд дійшов висновку, що у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Отже ключовою умовою застосування зазначеної норми є факт зміни сторонами кредитного договору валюти зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 березня 2021 року у справі №826/954/17, аналізуючи судову практику у спорах, які виникли в цьому сегменті правовідносин, із посиланням на постанову КАС ВС від 18 січня 2021 року (справа №120/935/19-а) наголосила, що «датою зміни валюти зобов`язання за кредитом, отриманим позивачем за кредитним договором, є дата підписання між кредитором та позивачем додаткового до кредитного договору, відповідно до якого сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні, із застосуванням для розрахунку платежу офіційного курсу долара США до української гривні, встановленого НБУ на день сплати».

Таким чином, за результатами судового розгляду з`ясуванню підлягали три такі ключові обставини, як: факт укладення угоди між сторонами грошового зобов`язання щодо зміни валюти зобов`язання; склад анульованої (прощеної) суми боргу, як-от: тіло кредиту, відсотки чи курсова різниця; наявність підстав до поширення на спірні правовідносини преференцій, передбачених пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України.

За результатами судового розгляду судом встановлено, що 14 березня 2017 року ПАТ «ВіЕс Банк» листом № 09-3/4056 повідомив ОСОБА_1 , що 10 березня 2017 року Банком було анульовано борг за кредитним договором №KF52956 від 09 жовтня 2008 року в сумі 101 886,52 грн, в тому числі: 101 886,51 грн тіла кредиту, та 0,01 грн - відсотків. У зв`язку з цим, на підставі пункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, необхідно самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації. Додатково повідомили, що відповідно до чинного законодавства термін подання річної податкової декларації за звітний рік до 01 травня року наступного за звітним, (а.с. 50, зворот).

14 квітня 2020 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до АТ «ТАСКОБАНК» з листом № 5623/10/07-16-33-05-11 «Про надання інформації», в якому просять повідомити наступну інформацію: номер та дату Договору або повідомлення про анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) платнику податку ОСОБА_2 прощеного (анульованого) у 2017 році кредитором ПАТ «ВІЕС БАНК» (ЄДРПОУ 19358632) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства; суму основного боргу (кредиту), яка підлягає оподаткуванню, анульованого (прощеного) ПАТ «ВІЕС БАНК» за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства згідно вказаного Договору за ознакою « 126»; відомості про повідомлення боржника про прощення боргу, включаючи спосіб повідомлення та реквізити відповідного документа (рекомендованого листа з повідомленням про вручення, відповідного договору, повідомлення під підпис), (а.с. 52).

30 квітня 2020 року АТ «ТАСКОБАНК» на запит Головного управлінню ДПС у Закарпатській області надало листом № 9733/29 відповідь, в якому зазначають, що у податковій звітності за формою 1-ДФ ПАТ «ВіЕс Банк» було відображено інформацію щодо суми прощеного (анульованого) боргу за 1 кв. 2017 року громадянину ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) у зв`язку із анулюванням боргу за кредитним договором № KF52956 від 09.10.2008 в сумі 101 886,51 грн. (тіло кредиту). ПАТ «ВіЕс Банк» відповідно до вимог підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового кодексу України повідомив вказану фізичну особу про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Суми анульованого основного боргу (кредит) відображені ПАТ «ВіЕс Банк» у податковій звітності за формою 1-ДФ за 1 кв. 2017 року з ознакою доходу « 126 - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо», (а.с. 50).

До листа надано копії листа від 14 березня 2017 року № 09-3/4056 та рекомендованого поштового відправлення, (а.с. 50-51).

Під час розгляду справи суд з`ясовував чи укладалися між позивачем та банком угоди про зміну валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, однак позивачем не було надано доказів щодо укладення між позивачем та банком угоди про зміну валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, а відтак відсутні підстави для застосування пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Відповідно до вищевикладеного, оскільки судом не встановлено факт зміни валюти за відповідним кредитом з іноземної валюти у гривню, що передбачає автоматичне виникнення курсової різниці в сумах прощеного боргу, суд дійшов висновку, що такий борг набуває статусу додаткового блага у повному обсязі, та відповідно до вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи вищевикладене, наведені аргументи ОСОБА_1 у позовній заяві не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Закарпатській області від 11 квітня 2024 року №3160/07-16-24-07-03, №3159/07-16-24-07-03, №3158/07-16-24-07-03.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль