КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року справа № 320/43775/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної охорони України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Управління Державної охорони України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління Державної охорони України (код ЄДРПОУ 00037478) від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад", в частині зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розпорядження начальника УДО України;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді заступника директора Департаменту оперативного забезпечення охорони та контррозвідувальних заходів Управління Державної охорони України;
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління Державної охорони України (код ЄДРПОУ 00037478) від 31.07.2024 №670-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення", в частині накладення дисциплінарного стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь" на полковника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління Державної охорони України (код ЄДРПОУ 00037478) від 31.07.2024 №671-ос "Про особовий склад", в частині присвоєння військового звання на один ступінь нижче в порядку виконання дисциплінарного стягнення підполковник полковнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- стягнути з Управління Державної охорони України (код ЄДРПОУ 00037478) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений місячний строк для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі, зокрема, є накази Управління Державної охорони України:
- від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України;
- від 31.07.2024 №670-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь" на полковника ОСОБА_1 ;
- від 31.07.2024 №671-ос "Про особовий склад" в частині присвоєння військового звання на один ступінь нижче в порядку виконання дисциплінарного стягнення підполковник полковнику ОСОБА_1 .
До суду з даним позовом позивач звернувся 02.09.2024, направивши позовну заяву з додатками на адресу суду засобами поштового зв`язку, що підтверджується конвертом, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду щодо оскарження наказу від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України.
При цьому, у позовній заяві представник позивача описує зміст кожного з трьох оскаржуваних наказів та зазначає, що з вищевказаним наказом взагалі не було ознайомлено позивача. Отже не є зрозумілим, з яким саме з вищевказаних наказів позивача не було ознайомлено. При цьому, у позовній заяві представник позивача не зазначає, коли та за яких обставин позивач дізнався про існування кожного з оскаржуваних наказів.
Також, з матеріалів доданих до позовної заяви випливає, що копії оскаржуваних наказів було надано у відповідь на адвокатський запит адвоката Юлії Крилової від 17.08.2024. Натомість звідки представник позивача дізнався про існування наказів до подання адвокатського запиту, не зазначає.
У позовній заяві позивач вказує на те, що позов подано до суду з дотриманням визначеного строку. Проте строк для звернення до суду щодо оскарження наказу від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України пропущений, оскільки становить більше одного місяця з дати його прийняття.
У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом в частині оскарження наказу від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України, а також докази поважності причин його пропуску.
Також, згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
При цьому, згідно з п.1 ч. 3 ст.6 Закону Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління Державної охорони України від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України; поновити позивача на посаді заступника директора Департаменту оперативного забезпечення охорони та контррозвідувальних заходів Управління Державної охорони України; визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління Державної охорони України від 31.07.2024 №670-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь" на полковника ОСОБА_1 , визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Управління Державної охорони України від 31.07.2024 №671-ос "Про особовий склад" в частині присвоєння військового звання на один ступінь нижче в порядку виконання дисциплінарного стягнення підполковник полковнику ОСОБА_1 , стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
При цьому, позивач в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється щодо позовних вимог про оскарження наказу Управління Державної охорони України від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України та поновлення позивача на посаді заступника директора Департаменту оперативного забезпечення охорони та контррозвідувальних заходів Управління Державної охорони України.
Суд зазначає, що пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі Вищого адміністративного суду України від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
У даному випадку, за звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження наказів Управління Державної охорони України від 31.07.2024 №670-ос "Про накладення дисциплінарного стягнення" в частині накладення дисциплінарного стягнення "пониження у військовому званні на один ступінь" на полковника ОСОБА_1 та від 31.07.2024 №671-ос "Про особовий склад" в частині присвоєння військового звання на один ступінь нижче в порядку виконання дисциплінарного стягнення підполковник полковнику ОСОБА_1 та щодо стягнення моральної шкоди позивач повинен сплатити судовий збір.
Отже позивачем слід було сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн ((0,4 х 3028,00 грн)х2) та вимогу майнового характеру (щодо стягнення моральної шкоди) у розмірі 1211,20 грн (100000,00 грн х 1 % = 1000,00 грн, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а всього сплатити судовий збір у розмірі 3633,80 грн.
Позивачем до позовної заяви в якості доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову додано квитанцію від 21.08.2024 на суму 1211,20 грн.
У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2442,40 грн (3633,80 - 1211,20), сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом в частині оскарження наказу від 10.07.2024 №589-ос "Про особовий склад" в частині зарахування ОСОБА_1 у розпорядження начальника УДО України, а також докази поважності причин його пропуску;
- надати докази сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122807420 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні