Ухвала

від 04.11.2024 по справі 320/40200/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

04 листопада 2024 року м. Київ 320/40200/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доМитниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополітреті особи:1. Державна фіскальна служба України; 2 Державна митна служба Українипростягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, треті особи: Державна фіскальна служба України, Державна митна служба України, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.02.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 02.02.2023.

Таким чином, виходячи з предмету та підстав даного позову, суд звертає увагу, що даний спір не належить до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 КАС України, та не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, а в силу положень пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Водночас, Кодексом визначено, а саме частиною другою статті 12 КАС України, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що дана справа, де предметом спору є питання стягнення середнього заробітку, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки вважає, що швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.

Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, зважаючи на продовження строку дії воєнного стану в Україні, з метою забезпечення безпеки, збереження життя та здоров`я людей, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про розгляд адміністративної справи в загальному позовному провадженні, а отже відмовляє в його задоволенні.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Дослідивши заяву представника відповідача із запереченнями та клопотанням, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 49, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву представника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Жукова Є.О.