Рішення

від 05.11.2024 по справі 320/40250/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року № 320/40250/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря"

доІрпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря" (далі позивач) з позовом до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72262087 від 17.07.2023 року;

- зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повернути виконавчий лист №320/2963/20 від 07.02.2023 року стягувачу на підставі п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на примусовому виконанні в Ірпінському відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №72262087 по примусовому виконанню виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №320/2963/20 від 20.03.2023р. Резолютивна частина рішення суду, закріпленого постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/2963/20 сформульована наступним чином: «Застосувати до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоря» заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень підвального II, III, IV, V секцій житлового будинку ОСББ «Зоря», до повного усунення порушень зазначених в акті М402 від 27 грудня 2019 року.» Тобто резолютивна частина відповідного судового рішення не містить приписів зобов`язального чи майнового характеру, які могли б бути виконані боржником. Таким чином, у вищевказаному рішенні суду не конкретизовано: хто має застосувати заходи реагування, яким чином та в якій мірі має відбутися саме часткове зупинення експлуатації (роботи) приміщень. Згідно ч.2 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Отже, боржником є особа, яка за рішенням суду зобов`язана передати майно або ж вчинити певні дії. В даному випадку, резолютивна частина рішення суду сформульована як «застосувати заходи реагування», тобто не містить положень зобов`язального чи майнового характеру саме щодо дій ОСББ «Зоря». А отже, на думку позивача виконати у примусовому порядку рішення суду, яке не передбачає конкретних дій чи обов`язку боржника за виконавчим документом, неможливо. Також посилається на Постанову КЦС у складі Верховного Суду від 09.08.2023р. по справі №439/1475/18 згідно якого «Виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів 3 дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень (пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовна заява залишена без руху з підстав несплати судового збору.

Позивач у встановлений строк та належним чином усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 31.10.2024 о 15:00 та витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження.

31.10.2024 у судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи строки розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неявка сторін по справі не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами у справі.

Суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

04.11.2024 від відповідача на виконання ухвали суду надійшли матеріали виконавчого провадження №АСВП №72262087.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №320/2963/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, задоволено зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря" про визнання протиправним та скасування наказу.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №1401 від 1401 від 24.12.2019 "Про проведення позапланової перевірки.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №320/2963/20 рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задоволено.

Застосовано до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоря» заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень підвального II, III, IV, V секцій житлового будинку ОСББ «Зоря» за адресою: Київська область, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, буд. 4, до повного усунення порушень зазначених в акті №402 від 27 грудня 2019 року.

У задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоря» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

07 лютого 2023 року на виконання вищевказаного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду було видано виконавчий лист №320/2963/20.

17 липня 2023 року постановою Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) було винесено постанову про відкриття ВП №72262087, в якій ГУ ДСНС у Київській області визнано стягувачем, а ОСББ «Зоря» боржником.

22 липня 2024 року на адвокатський запит представника ОСББ «Зоря» органом державної виконавчої служби було надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження №72262087 від 17.07.2023р. по примусовому виконанню вищевказаного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду.

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно пункту 1 Положення "Про Державну службу України з надзвичайних ситуацій" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У відповідності до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 68 Кодексу цивільного захисту України відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб`єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.

За частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту населення України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Оцінка суду

У цій справі спір виник у зв`язку з тим, що державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, яким задоволено позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоря» про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Згідно ч.1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту населення України).

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом.

Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону № 1404-VIII.

Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом № 1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №320/2963/20 задоволено позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як суб`єкта владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а саме: застосовано до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоря» заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) приміщень підвального II, III, IV, V секцій житлового будинку ОСББ «Зоря», до повного усунення порушень зазначених в акті №402 від 27 грудня 2019 року, відповідно реалізація вказаних санкцій покладається на позивача, тобто - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Таким чином суд дійшов висновку, що рішення у справі №320/2963/20 не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки має бути реалізовано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, шляхом зобов`язання суб`єкта господарювання усунути усі установлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що має бути підтверджено відповідним актом перевірки.

Разом із тим, суд не може погодитись із позовною вимогою про зобов`язання Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повернути виконавчий лист №320/2963/20 від 07.02.2023 року стягувачу на підставі саме п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Натомість у відповідності до п.9 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

З огляду на те, що в даному випадку виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повернути виконавчий лист №320/2963/20 від 07.02.2023 року стягувачу на підставі саме п.9 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказаний висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, постанова від 05.06.2019 у справі №809/421/17, та постанова від 09.06.2021 у справі № 640/3180/20.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників бегатоквартирного будинку "Зоря" до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72262087 від 17.07.2023 року.

Зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повернути виконавчий лист №320/2963/20 від 07.02.2023 року стягувачу на підставі п.9 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34780165, місцезнаходження: 08205, Київська область м. Ірпінь, вул. Ярославська, 9) на користь Об`єднання співвласників бегатоквартирного будинку "Зоря" (РНОКПП - 34023663, місцезнаходження: 08292, Київська область, м. Буча, бул. Богдана Хмельницького, 4) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім дві грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Леонтович А.М.