Рішення
від 04.11.2024 по справі 320/48185/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року м. Київ № 320/48185/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТРОНІКС»

до Державної митної служби України, Київської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТРОНІКС» (далі позивач/ТОВ «ОПТРОНІКС») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України (далі - відповідач 1), Київської митниці Держмитслужби (далі відповідач 2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України щодо класифікації товарів №23UA10000000344-KT 23 жовтня 2023 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/000981.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 жовтня 2021 року Державною митною службою України, прийнято рішення щодо класифікації товарів №23UA10000000344-KT, яким змінено опис товару вказаний у графі 31 декларації №23UА100100448055U18 (типу ІМ 40 ДЕ), код УКТЗЕД вказаний у графі 33 даної декларації, замість 8525890090 зазначено 8525890010. У свою чергу Київською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2023/000981. Вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року відкрито провадження у справі №320/48185/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 16 січня 2024 року по справі №320/48185/23 доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Щиглова Є.О., Державної митної служби 17 січня 2024 року.

Копія позовної заяви з додатками отримана представником Київської митниці безпосередньо в суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 18 січня 2024 року.

Копія позовної заяви з додатками отримана представником Державної митної служби безпосередньо в суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 25 січня 2024 року.

31 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, який було сформовано 31 січня 2024 року в системі «Електронний суд».

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначив, що Київською митницею розглянуто питання класифікації даного товару. За результатом розгляду прийнято рішення щодо класифікації товару від 23.10.2023 № 23UA10000000344-КТ, яким змінено заявлений код згідно УКТЗЕД товару на 8525890010 (Апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення, до складу якої входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: - телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: інші: телевізійні камери) (ставка мита 10%).

Відповідно до наданої технічної документації товар «Сигналізаційна тепловізійна камера серії Xcore FTII, модель: FTII64000110010EEPX» це мікроболометрична камера, яка не обладнана датчиками протипожежної сигналізації та температурними датчиками з виведенням покажчиків температури на монітор; зображення яке формується камерою, передається на будь-який зовнішній пристрій збереження інформації; пристрій збереження відео зображення відсутній. З урахуванням пояснень до товарної позиції 8525, положення пункту (B) пояснень до товарної позиції 8525, Примітки до товарних підпозицій 8525 81, 8525 82 та 8525 83 групи 85 УКТЗЕД, товар класифіковано у товарній підкатегорії 8525 89 00 10 згідно з УКТЗЕД. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

31 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Державної митної служби України надійшов відзив на позовну заяву, який було сформовано 31 січня 2024 року в системі «Електронний суд».

Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Зазначив, що є неналежним відповідачем в даній справі, а отже, не має відповідати за пред`явленим позовом оскільки Держмитслужба відповідно до своїх повноважень безпосередньо не здійснює митні формальності, не виносить рішень щодо класифікації товарів. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

23 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від представника позивача адвоката Щиглова Є.О. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про необґрунтованість відзиву відповідача та спростування наведених у відзиві доводів наявними у матеріалах адміністративної справи доказами.

23 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Київської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, які було сформовано 22 лютого 2024 року в системі «Електронний суд».

В своїх запереченнях Київська митниця зазначає, що згідно частини 8 статті 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Здійснення митного оформлення товару за кодом УКТЗЕД 8525890090 за митними деклараціями №23UA100100426970U6 та №23UA100100443913U9 не свідчить про правомірність застосування вказаного коду.

Стосовно тверджень позивача про те, що надані митницею разом із відзивом рішення щодо класифiкацiї товарiв на подібні товари митних органів України (Рішення Київської митниці від 08.06.2023 КТ-UA100000-0172-2023, Рішення Львівської митниці 15.05.2023 №КТ-UA209000-0137-2023, Рішення Дніпровської митниці від 03.03.2023 №КТ-UA110000-0009-2023) не можливо розглядати як доказ, оскільки товари, зазначені в них, не є ідентичними товарам імпортованим позивачем, зазначила наступне.

Товари в цих рішеннях є так само тепловізійними приладами або приладами, оснащеними тепловізійною складовою без функції записування інформації на сам пристрій.

Також підходи до класифікації товару підтверджуються рішеннями митних адміністрацій країн Європейського Союзу від 17.01.2022 №DEBTI41030/21-1 та від 25.01.203 № SKBTI547452/22/280.

Відповідно до наданої технічної документації товар «Сигналізаційна тепловізійна камера серії Xcore FTII, модель: FTII64000110010EEPX» це мікроболометрична камера, яка не обладнана датчиками протипожежної сигналізації та температурними датчиками з виведенням покажчиків температури на монітор; зображення яке формується камерою, передається на будь-який зовнішній пристрій збереження інформації; пристрій збереження відео зображення відсутній.

З урахуванням пояснень до товарної позиції 8525, положення пункту (B) пояснень до товарної позиції 8525, Примітки до товарних підпозицій 8525 81, 8525 82 та 8525 83 групи 85 УКТЗЕД, товар класифіковано у товарній підкатегорії 8525 89 00 10 згідно з УКТЗЕД. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОПТРОНІКС» зареєстровано в якості юридичної особи та взято на облік ГУ ДПС у м. Києві 07 липня 2022 року.

Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво оптичних приладів і фотографічного устаткування (КВЕД 26.70).

12 вересня 2022 року Київською митницею позивача взято на облік особи-резидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.

08 вересня 2022 року між GROSS COMPANY LIMITED (Китай, Гонконг, надалі - продавець) та позивачем укладено контракт №GR-ОРТR-09/08/22 (надалі - Контракт) відповідно до якого, продавець зобов`язується поставити, а позивач прийняти товар: неохолоджувальний тепловізійний модуль ХСоrе Місrо III, модель №М3640Т012Y01910ХЕNРХ.

Ціна, кількість, умови оплати, терміни поставки, умови поставки узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього Контракту (копія контракту, специфікацій та додаткових угод додається).

Умовами специфікації №8 сторони узгодили, що товаром є: тепловізійна камера з об`єктивом FТІІ64000110010ЕЕРХ; скло захисне Gе D162х8; 6 км модуль вимірювання дальності із захистом для очей LRF0630S-CAAA.

На забезпечення виконання умов вказаного Контракту, 24 серпня 2022 року між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №08/24/22 про надання останнім комерційних послуг, декларування товарів та оформлення у митницях Державної митної служби України вантажів позивача.

Виконуючи умови вищевказаного митно-брокерського договору, ФОП ОСОБА_1 , із метою митного оформлення та випуску у вільних обіг товару, що переміщується від відправника GROSS COMPANY LIMITED (Китай, Гонконг), 11 жовтня 2023 року було подано електронну декларацію типу ІМ40ДЕ за №23UА100100448055U8, у якій товар №1 заявлений як: сигналізаційна тепловізійна камера серії Хсоrе FТІІ - це продукт сигналізаційного типу, спеціально розроблений для застосування у локальному встановленні, міській охороні, залізничній безпеці, прикордонній безпеці та у інших галузях. Модель: FТIІ64000110010ЕЕРХ. Тепловізійна камера з об`єктивом. Кількість - 10 шт. Торгівельна марка: ІnfiRау. Виробник: ІnfiRау ТесНnоlоgу Со., Країна виробник: Lrd CN. Та задекларований за кодом УКТЗЕД 8525890090: апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення до складу якої входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: інші: інші.

До вказаної декларації було долучено та надано Київській митниці: рахунок-фактуру (інвойс) - ОРТR-09082023-GR-2 від 09 серпня 2023 року; автотранспортну накладну (СМR) - без номер від 03 жовтня 2023 року; контракт із додатками; інші, необхідні для митного контролю та митного оформлення документи, у томі числі технічна документація.

23 жовтня 2023 року Київською митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів №23UА10000000344-КТ, яким змінено опис товару вказаний у графі 31 декларації №23UА100100448055U18 (типу ІМ 40 ДЕ), код УКТЗЕД вказаний у графі 33 даної декларації, замість 8525890090 зазначено 8525890010.

У свою чергу Київською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2023/000981.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу про визначення коду товару та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною першою статті 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до приписів статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина перша статті 337 МК України).

Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).

Отже, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.

Таким чином, митним органом не дотримано встановлених частиною другої статті 356 МК України вимог, оскільки матеріали справи не містять прийнятого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, про взяття проб (зразків) товарів.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Главою 11 МК України врегульовано питання ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), її структури та класифікації товарів.

Згідно змісту статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до приписів статті 68 МК України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТЗЕД; 3) деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Частинами першою та другою статті 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

За частинами третьою-п`ятою статті 69 МК України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТЗЕД.

Згідно з частиною сьомою статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (частина восьма статті 69 МК України).

У Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX наведені основні правила інтерпретації УКТЗЕД, за якими класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого.

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; і

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно доправила 3 (a)або3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.

Отже, враховуючи вимоги товарної номенклатури Митного тарифу України класифікація товару здійснюється наступним чином:

1. Визначається відповідна товарна позиція товарної номенклатури Митного тарифу України (ТН МТУ), в текстовому описі якої описано класифікований товар. При цьому необхідно визначити, чи не існує відповідних приміток до розділу або групи, які регламентують класифікацію таких товарів.

2. Після визначення відповідної товарної позиції визначаються послідовно підпозиція, категорія та підкатегорія, текстовий опис яких відповідає товару.

3. У випадку коли не існує товарної позиції, текстовий опис якої конкретно описує товар, послідовно застосовуються Основні правила інтерпретації (далі ОПІ) класифікації товарів (від другого до четвертого).

4. Застосовуються перші чотири правила виключно послідовно, переходячи від Правила 1 до Правилу 2(а), від Правила 2(а) до Правила 2(б) і так далі.

Не можна застосовувати Правило 3(а), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(б).

Лише у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного.

Шосте правило може бути застосовано при необхідності визначення угруповання в рамках визначеної товарної позиції.

Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією; орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Так, судом досліджено, що позивачем в графі 31 ВМД «опис товару» було задекларовано: сигналізаційна тепловізійна камера серії Хсоrе FТІІ - це продукт сигналізаційного типу, спеціально розроблений для застосування у локальному встановленні, міській охороні, залізничній безпеці, прикордонній безпеці та у інших галузях. Модель: FТIІ64000110010ЕЕРХ. Тепловізійна камера з об`єктивом. Кількість - 10 шт. Торгівельна марка: ІnfiRау. Виробник: ІnfiRау ТесНnоlоgу Со., Країна виробник: Lrd CN. Та задекларований за кодом УКТЗЕД 8525890090.

Позивач вважає, що правильним кодом класифікації товарів для ввезеного позивачем товару, є 8525890090, що і було вказано в графів 33 митної декларації. Окрім того, доцільність віднесення експортного коду товару підтверджується проведеними позивачем митним оформленням 21.03.2023 та 05.09.2023, що підтверджується митними деклараціями №23UA100100426970U6 та №23UA100100443913U9.

Експертним висновком Київської торгово-промислової палати №К-1052 від 24.11.2023 року, встановлено, що на підставі даних, зазначених у пред`явлених документах згідно з УКТЗЕД у редакції Додатку до Закону України від 19.10.2022 «Про митний тариф України», з урахуванням «Пояснень до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (наказ Державної митної служби України від 14.12.2022 року №543), тепловізійна камера з об`єктивом, модель FТІІ64000110010ЕЕРХ, сигналізаційного типу, для фіксації зображення та перетворення їх в електронний сигнал, застосовувана у локальному встановленні, міській охороні, залізничній безпеці, прикордонній безпеці та у інших галузях, яка здійснює запис зображень і не вимірює температуру та не подає на монітор значення температури в цифрах, згідно Примітки до товарних підпозицій Групи 85 УКТЗЕД: «... У товарній підпозиції 8525 83 класифікуються телевізійні камери нічного бачення, цифрові камери та відеокамери, які використовують фотокатод для перетворення доступного світла в електрони, які можна посилити та перетворювати, щоб отримати видиме зображення. Ця підпозиція не включає тепловізійні камери (як правило підпозицію 852589) та Основними правилами інтерпритації класифікації товарів.

Відповідає коду: 8525890090 - «Апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення, до складу якої входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: - телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: - інші:----інші».

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД побудовані на основі Пояснень до шостого видання Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року, консолідованих пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу в яких коди товарів актуалізовані до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та змін до Пояснень Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Однак, вказані твердження щодо гармонізації опису та кодування товарів Європейського Союзу із національними кодами і товарами не відповідають дійсності, оскільки коди товарів згідно номенклатури Європейського Союзу /Містять восьми значний код товару, що підтверджується декларацією MRN23РL445010NS66UZА7, яка долучена до позову та містить код товару 85258900.

У той час коли вітчизняний УКТЗЕД містить десяти значний код товару - 8525890090.

Так само не можна брати до розгляду як належні докази рішення щодо класифікації подібних товарів: рішення Київської митниці від 08.06.2023 КТ-UА100000-0172-2023, рішення Львівської митниці від 15.05.2023 року №КТ-UA209000-0137-2023, рішення Дніпровської митниці від 03.03.2023 року №КТ-UА110000-0009-2023, оскільки вказані рішення стосуються іншого товару, який може належати до інших кодів та підкодів УКТЗЕД:

рішення Київської митниці від 08.06.2023 року КТ-UА100000-0172-2023 - оптичні прилади для спостереження, тепловізійний монокуляр, не є виробами подвійного та військового призначення, область застосування спорт, полювання, спостереження віддалених предметів;

рішення Львівської митниці від 15.05.2023 року КТ-UА209000-0137-2023 - безпілотний авіаційний комплекс НАWК у розібраному стані: безпілотний літальний апарат, гіростабілізована оптико-електтронна система, наземна станція керування, портативний антенний комплекс з трекінгом та системою зв`язку, пускова установка, акамуляторні батареї, зарядний пристрій;

рішення Дніпровської митниці від 03.03.2023 року № КТ-UА110000-0009-2023 - тепловізійний модуль: Сусlops 325 призначений для виявлення тварин та людей, техніки, будівельних конструкцій та інше за тепловими потоками та застосовується в управління природними ресурсами та захисті, громадській безпеці і при пошуку та порятунку.

Вказані рішення не можуть свідчити про правильність, правомірність та однозначність визначених кодів товарів митними органами, а відтак зазначені докази є неналежними та не можуть братися судом до уваги.

УКТЗЕД не містить зазначеної вимоги: «камери, що не мають вбудованих засобів для запису зображення відносяться до телевізійних камер.»

У Поясненнях до УКТЗЕД, зокрема зазначено: «Камери Телевізійні, цифрові камери та записуючі відеокамери. До цієї категорії апаратури належать камери, які фіксують зображення та перетворюють їх в електронний сигнал який:

1) передається у вигляді відеозображення у певне місце за межами камери для перегляду або віддаленого запису (наприклад телевізійні камери), або

2) записується на камеру у вигляді покадрового зображення або кінофільмів (тобто цифрові камери та записувальні відеокамери).

Таким чином, згідно з УКТЗЕД, до товарної позиції 8525 віднесено всі камери, які не мають 1) або мають 2) вбудований записуючий пристрій, що прямо зазначено в назві п. (В).

У свою чергу відповідачем 1, за результатом розгляду поданих документів прийнято рішення щодо класифікації товару від 23.10.2023 № 23UІА10000000344-КТ, яким змінено заявлений код згідно УКТЗЕД товару на 8525890010 (Апаратура передавальна для радіомовлення або телебачення, до складу якої входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: - телевізійні камери, цифрові камери та записувальні відеокамери: інші: телевізійні камери) (ставка мита 10%).

Отже, митним органом прийнято неправомірне рішення щодо класифікації товару і як наслідок протиправно було прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/000981.

За викладених обставин, на переконання суду, у спірному випадку мало місце поверхневе вивчення митним органом усіх документів, наданих позивачем до митного оформлення (зокрема, визначення технічних характеристик товару згідно товарно-супровідних документів) та прийняття оскаржуваного рішення із застосування результатів митного контролю, проте без врахування додатково наданих декларантом документів та висновків.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення митного органу про визначення коду товару, не ґрунтується на приписах ст. 2 КАС України, у контексті обґрунтованості доведеності та пропорційності, з огляду на що, є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги звернені до Державної митної служби України задоволенню не підлягають, оскільки спірне рішення цим органом не приймалося і порушень прав Державною митною службою України по відношенню до позивача під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5 368 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №935 від 13.12.2023.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 5 368 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТРОНІКС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про визначення коду товару №23UA10000000344-KT від 23 жовтня 2023 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/000981.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТРОНІКС» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати у сумі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.11.2024
Оприлюднено07.11.2024
Номер документу122807652
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо валютного регулювання і валютного контролю, з них за участю органів доходів і зборів

Судовий реєстр по справі —320/48185/23

Рішення від 19.12.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Жукова Є.О.

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Рішення від 04.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Жукова Є.О.

Ухвала від 16.01.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Жукова Є.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні