Ухвала

від 05.11.2024 по справі 360/1332/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1332/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому представника позивача просить:

- визнати протиправною дію ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на його банківський рахунок в АТ КБ "ПриватБанку";

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області виконати судове рішення по справі № 360/896/23 від 03.10.2023, а саме поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсії на визначений ним банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 , виплатити недоотримані пенсійні кошти ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням стоків їх виплати на визначений ним банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 .

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 по справі № 360/896/23 визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року раніше призначеної пенсії за вислугу років, та зобов`язано ГУПФУ в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, а також виплатити заборгованість з пенсії за вислугу років, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 квітня 2018 року; зобов`язано ГУПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати по день фактичної виплати пенсії. 25 січня 2024 року дане судове рішення набрало законної сили.

03.04.2024 Адвокатське бюро «Євгена Бойка» надіслало ГУПФУ в Луганській області лист щодо виконання рішення суду по справі №360/896/23, у відповідь на який 18.04.2024 ГУПФУ в Луганській області повідомило, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі №360/896/23 перебуває на контролі та рекомендували ОСОБА_1 надати до Головного управління заяву про виплату пенсії з актуальними реквізитами рахунку, відкритого в АТ Ощадбанк у форматі IBAN.

11.10.2024 Адвокатське бюро направило до ГУПФУ в Луганській області заяву щодо виконання рішення суду по справі №360/896/23, в якій вказало актуальні реквізити рахунку, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

28.10.2024 Адвокатське бюро отримало від ГУПФУ в Луганській області відповідь, в якій відповідач відмовив у задоволенні заяви, та вказав необхідність зазначити актуальний рахунок в АТ Ощадбанк для проведення виплат.

З такими діями відповідача позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом установлено, що 14 серпня 2023 року адвокат Бойко Євген Васильович звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо ненарахування і невиплати пенсії позивачу за період з 01 квітня 2018 року по 30 серпня 2023 року;

- стягнути з ГУПФУ в Луганській області пенсійне забезпечення, належне позивачу у розмірі 844485,85 грн за реквізитами: UА703220010000026200338074086 на рахунок позивача;

- стягнути з ГУПФУ в Луганській області компенсацію втрати частини доходів у порядку, встановленому Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, на користь позивача у розмірі 275666,00 грн за реквізитами: UА703220010000026200338074086 на рахунок позивача;

- стягнути з ГУПФУ в Луганській області моральну шкоду на користь позивача у розмірі 500000,00 грн за реквізитами: UА703220010000026200338074086 на рахунок позивача.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 по справі № 360/896/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пенсії, компенсації втрати частини доходів, моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року раніше призначеної пенсії за вислугу років; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, а також виплатити заборгованість з пенсії за вислугу років, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 квітня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати по день фактичної виплати пенсії. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Отже, позовні вимоги у цій справі (№ 360/1332/24) виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що у справі № 360/896/23.

Суд зауважує, що інакше формулювання позовних вимог не змінює суті спору, оскільки як у справі № 360/896/23, так і у справі № 360/1332/24 предметом спору є поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням стоків їх виплати. А звернення позивача з новим позовом зумовлено тим, що рішення суду у справі № 360/896/23 на цей час не виконано.

Більше того, представник позивача в цій позовній заяві прямо просить зобов`язати ГУПФУ в Луганській області виконати рішення суду від 03.10.2023 по справі № 360/896/23.

За вказаних обставин суд зазначає, що представник позивача у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправними дій відповідача, не вчинених на виконання рішення суду в іншій справі. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Відтак, у даній справі наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями статей 14 та 370 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм встановлено, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Разом з цим, розділом IV КАС України врегульовано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення. Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З аналізу викладеного слідує, що адміністративне процесуальне провадження охоплює всі питання, пов`язані як з розглядом та вирішенням адміністративних спорів, так і з виконанням рішень адміністративного суду. При цьому виконання судових рішень є завершальною та важливою стадією судового процесу.

Таким чином, суд робить висновок, що спір у цій справі спрямований на відновлення порушеного права позивача, контроль за виконанням якого здійснюється судом, який ухвалив вказане рішення, у зв`язку з чим даний спір не належить розглядати в порядку позовного провадження.

Суд також звертає увагу, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 16.01.2019 по справі № 686/23317/13-а, при розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи наявність спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у даній адміністративній справі.

При цьому суд роз`яснює позивачеві, що він може звернутися до суду із заявою в порядку статей 382, 383 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

СуддяІ.О. Свергун