Рішення

від 05.11.2024 по справі 380/24195/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24195/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в м. Львові в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 № 21686/13-01-07-10 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняте Головним управління ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 14.09.2023 № 22543/13-01-07-10/40863500 встановлено порушення позивачем законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 07.02.2022 № QFL-003-22. Вказує, що карантин, який був встановлений як на території Україні, так і на території інших держав по всьому світу, став для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін договору поставки обставиною, внаслідок якої контрагент - нерезидент позивача не зміг виконати своїх зобов`язань, проте позивач очевидно вчиняв активні дії, зокрема, направляв листи-претензії щодо порушення строків, вимагав надання додаткових пояснень на підтвердження обставин непереборної сили. Крім того, військова агресія російської федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилини 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Такі обставини в свою чергу свідчать про те, що підставою невиконання зобов`язань з боку контрагента-нерезидентів ТОВ «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» стали саме обставини непереборної сили такі як військова агресія російської федерації та встановлений карантин, 100-річна повінь у Словенії https://edition.cnn.com/2023/08/07/europe/slovenia-floods-intl/index.html, про що свідчить гарантійний лист від нерезидента Quadrofoild.o.o., alimitedliabilitycompany від 14.02.2023 та від 07.09.2023, що у свою чергу абсолютно безпідставно не було взято до уваги контролюючим органом. Тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню повністю. З огляду на це, просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що проведеною перевіркою встановлено порушення п. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами), з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 07.02.2022 № QFL-003-22, укладеним з QUADROFOIL d.o.o. (Словенія). У ході перевірки ТОВ «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» не надано висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків по даному контракту, позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента, а також відповідної довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, яка підтверджує дію форс - мажорних обставин. Зазначає, що позивач не спростував висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив. Вказує, що відповідачем не враховано, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Наведене свідчить, що контролюючий орган протиправно нарахував пеню ТОВ «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» всупереч законодавчій забороні на нарахування відповідної пені в період дії мораторію, установленого абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення підлягає скасуванню.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» (код ЄДРПОУ 40863500) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 07.02.2022 № QFL-003-22, дата здійснення авансового платежу 17.02.2022.

За результатами перевірки складено акт від 14.09.2023 № 22543/13-01-07-10/40863500.

Перевіркою встановлено порушення п. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами), з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 07.02.2022 № QFL-003-22, укладеним з QUADROFOIL d.o.o. (Словенія).

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області 09.10.2023 складено податкове повідомлення-рішення форми «С» за № 21686/13-01-07-10 на загальну суму пені 596 796,66 грн.

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 № 21686/13-01-07-10, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною п`ятою вказаної норми передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02.01.2019 № 5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення № 5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.

Так, як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що TOB «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» (Покупець) укладено партнерську угоду від 07.02.2022 № QFL-003-22 з фірмою нерезидентом QUADROFOIL d.o.o. (Словенія, Продавець) в особі президента і головного виконуючого директора Maijan Rozman, предметом якого є поставка Товару, а саме електричний інноваційний гідроцикл Quadrofoil Q2S Elektric з електричним двигуном.

Стаття 1. ПРИДБАННЯ:

1 (один) Quadrofoil Q2S Elektric Tech з паспортною документацією.

- Умови поставки - експорт з заводу в Словенії (Прагерсько - Словенска Бистриця). Стаття 2. ЦІНА - СПОСІБ ОПЛАТИ:

Пункт 2.1. Закупівельна ціна продукції вказана в інвойсі до контракту.

Пункт 2.2. Покупець зобов`язується оплатити:

Передоплату 75 % за замовлення.

Замовлення не підтверджується до повної оплати 75 %.

Балансова вартість продуктів, включаючи аксесуари та опції, повинна бути повністю сплачена не пізніше, ніж за 10 днів до поставки.

Пункт 2.4. У малоймовірному випадку, якщо фабрика не буде мати змоги виконати доставку повного замовлення своєму покупцю, 75 % депозиту буде повністю повернуто покупцю протягом 30 днів.

Стаття 5. ФОРС - МАЖОР:

Сторони зобов`язуються не порушувати даний контракт, а також вони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких своїх зобов`язань по контракту, якщо така затримка або невиконання являються результатом форс-мажорних обставин. Випадок непереборної сили не впливає на договірні зобов`язання сторони, яка покладається на нього протягом часу, коли ця сторона позбавлена можливості виконати такі зобов`язання.

Сторони несуть витрати, що виникають у разі форс-мажору.

Сторона, яка повідомляє про випадок форс-мажору, повинна негайно і не пізніше, чим протягом 5 робочих днів після того, як стало відомо про настання такого випадку, повідомити про це іншу сторону. До такого повідомлення повинні бути додані всі необхідні обґрунтування.

Сторона, що покладається на форс-мажор, докладе всіх зусиль для того, щоб максимально зменшити збитки, що виникли внаслідок цієї ситуації.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № QFL- 003-22 від 07.02.2022 TOB «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» (Покупець) здійснено переказ коштів на валютний рахунок нерезидента QUADROFOIL d.o.o. (Словенія) на суму 25060,01 євро, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 17.02.2022 (АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), контракт від 07.02.2022 № QFL-003-22, інвойс від 11.02.2022 № 000080722). Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIІI «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 граничний строк розрахунків за операцією з імпорту - 16.02.2023. На порушення вимог п. 3 ст.13 Закону № 2473-VIII та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5) станом на 07.09.2023 товар по імпорту на митну територію України не поступив. Кількість днів прострочення - 203.

Згідно з даними бухгалтерського обліку TOB «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» по контракту від 07.02.2022 № QFL-003-22, станом на 07.02.2022 сальдо розрахунків складало Дт/Кт 0,00 евро. Дебетовий оборот за період з 07.02.2022 по 07.09.2023 склав 25060,01 євро. Кредитовий оборот за даний період склав 0,00 евро. Станом на 07.09.2023 обліковується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 25060,01 євро.

У цій справі встановлена згідно з актом податкової перевірки кількість днів, протягом яких відбулось порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, не є спірною між сторонами.

Поряд з цим позивач наполягає, що з 24 лютого 2022 року внаслідок виникнення форс-мажорних обставин перебіг означених строків зупинився, тому підстав для нарахування пені не було.

Позивач вказує, що у зв`язку з воєнним станом в країні Товариство було змушене відмовитися від товару. Постачальник Quadrofoil d.o.o., alimitedliabilitycompany надали гарантійний лист та його переклад від 14.02.2023 про повернення авансового внеску до кінця травня 2023 року.

14.02.2023 ТОВ «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» був направлений запит на офіційну відповідь Quadrofoil d.o.o. з гарантійними строками повернення коштів по контракту.

Листом від 14.02.2023 Quadrofoil d.o.o. повідомило, після ініціативи агента про відмову від договору та на підставі угоди про розірвання договору представництва на ринку України повідомляємо, що ми повернемо сплачену заставу в розмірі 25 060,01 євро на ваш транзакційний рахунок. Через труднощі ведення бізнесу на світовому ринку через пандемію Covid-19, а також війну в Україні, ми припускаємо, що це стане можливим до кінця травня 2023 року або якнайшвидше.

Листом від 07.09.2023 Quadrofoil d.o.o. повідомило, що у зв`язку з ініціативою Агента щодо відмови від Договору та на підставі Угоди про розірвання Агентського договору на українському ринку, останній повертає ТОВ «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» сплачену гарантійну заставу в розмірі 25 060,01 євро на поточний рахунок. У зв`язку з труднощами роботи на світовому ринку, зокрема в ланцюжку поставок, внаслідок форс-мажорних обставин, спричинених пандемією COVID-19, а також війною в Україні, Quadrofoil d.o.o. поки що не може повернути вам передоплату. Враховуючи додатковий вплив форс-мажорнихобставин через 100-річну повінь у Словенії https://edition.cnn.com/2023/08/07/europe/slovenia-floods-intl/index.html Quadrofoild.o.o. очікує, що це стане можливим до кінця 2023 року або якомога швидше, як тільки відновиться нормальна ситуація після подолання наслідків повені.

Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, суд враховує наступне правове регулювання та судову практику.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 21.07.2021 у справу № 912/3323/20 Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Отже, враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд погоджується із доводом позивача, що введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22.

У постановах від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі № 812/677/17, від 03.09.2019 у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Суд зазначає, що до матеріалів справи доказів звернення до Торгово-промислової палати для отримання відповідного сертифікату не надано, як і відповідних документів до контролюючого органу при зверненні із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків у період воєнного стану.

Отже, доводи позивача, що факт настання форс-мажору підтверджений гарантійним листом про повернення авансового внеску до кінця травня 2023 року є помилковими.

Судом встановлено та перевірено, що при аналізі наданих позивачем документів в спірному випадку відповідач не встановив причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання позивачем податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Суд наголошує, що сам факт звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» до суду в республіці Словенія із позовом через невиконання стороною договірних зобов`язань ще не є форс-мажорною обставиною, яка вплинула на неможливість виконання зобов`язання за договором. При цьому суд звертає увагу, що таке звернення мало місце 15.03.2024, тобто після завершення перевірки та прийняття за її результатами податкового повідомлення-рішення. Відтак вказане не може мати своїм наслідком висновок про протиправність та необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджено, що позивач не надав відповідачу відповідні документи, які б свідчили про неможливість виконання ним податкового обов`язку, а тому відповідач обґрунтовано, у відповідності до вимог законодавства прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.10.2023 № 21686/13-01-07-10.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач також посилався на те, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абзац 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Надаючи оцінку таким доводам суд зазначає таке.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 виснував, що хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики. Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

У наведеній вище постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказав, що аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону України «Про валюту і валютні операції».

З урахуванням цього Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

З огляду на наведені мотиви Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 сформулювала висновок, згідно з яким пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України. Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

У справі № 240/25642/22 Верховний Суд визнав, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів). Однак, як вже було зазначено Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону України «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону України «Про валюту і валютні операції». Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03 березня 2022 року) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 560/19941/23.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо застосування до спірних правовідносин підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 ПК України в контексті можливості притягнення позивача до фінансової відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з абзацом другим пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, перелічені у пункті 112.8 статті 112 ПК України.

Однією із таких обставин є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України).

Як уже зазначалось, спірна у цій справі пеня нарахована на підставі приписів Закону № 2473-VIII.

З преамбули Закону № 2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Верховний Суд в постанові від 16.09.2024 у справі № 520/6236/23 щодо розмежування сфер регулювання між Законом України «Про валюту і валютні операції» та Податковим кодексом України, сформував висновок, що на правовідносини, пов`язані з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються визначені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставини звільнення особи від фінансової відповідальності. Вплив форс-мажорних обставин на особливості нарахування пені за порушення особою валютного законодавства визначено безпосередньо нормою частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

З огляду на вищевказане відсутні підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України для звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд дійшов висновку, що за сукупністю встановлених у даній справі обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, відтак позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, ЄДРПОУ 40863500) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.