Рішення

від 05.11.2024 по справі 420/25703/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25703/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2024 року за № 965230107430 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 11.07.2024 року за № 12-23/102/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року Херсонським апеляційним судом 11.07.2024 року ОСОБА_1 видано довідку № 12-23/102/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За результатами розгляду заяви, відповідач відмовив у здійсненні відповідного перерахунку у зв`язку із відсутністю правових підстав для його проведення, зазначив, що зміна розміру складових суддівської винагороди не відбулася, оскільки згідно Закону України «Про Державний бюджет країни на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня становить 2 102 грн та не змінився. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою від 19.08.2024 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Від відповідача ГУ ПФУ в Херсонській області надійшов відзив на позову заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

В свою чергу, ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн. Вищезазначена норма є чинною, неконституційною не визнавалась, а тому є обов`язковою для застосування під час визначення посадового окладу судді. Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року не змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року.

З огляду на вищевикладене, оскільки після 18.02.2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року не змінився, підстави для здійснення Позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Херсонського апеляційного суду від 11.07.2024 року за № 12-23/102/24 відсутні.

Враховуючи вищевикладене, прийняте рішення про відмову позивачу в проведені перерахунку є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 16.02.2017 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року у справі №420/10419/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Херсонського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язано Херсонський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

На підставі вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року Херсонським апеляційним судом 11.07.2024 року ОСОБА_1 видано довідку за № 12-23/102/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

01.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 11.07.2024 року за № 12-23/102/24.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області № 965230107430 від 08.08.2024 року ОСОБА_2 відмовлено у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на норми Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» про визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

При цьому, статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі, також - Закон №1402-VIII).

Частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина 4 статті 142 Закону №1402-VIII).

Відтак, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до вимог чинного законодавства. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За змістом частини 1 статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина 2 статті 4 Закону №1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VI (в редакції Закону №1774-VIII) передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб (частина 4 статті 135 Закону №1402-VI).

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 2 270,00 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 гривень. В статті 7 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено в розмірі 2 684 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3 028,00 гривень.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 за №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі, також - Закон №966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

В Законі України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", зокрема в статті 7, разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2 102,00 гривень.

Аналогічні норми містяться в законах України про Державний бюджет на 2022, 2023 та 2024 роки.

Таким чином, цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII.

Натомість, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Відтак, зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, а тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки.

Закони України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а тому посилання відповідача є безпідставними.

Правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22, від 24 липня 2023 року в справі №280/9563/21 та від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.

Так, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки:

- Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

- зміна Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Отже, зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено: на 01 січня 2021 року 2 270,00 гривень; на 01 січня 2022 року 2 481,00 гривень; 01 січня 2023 року 2 684,00 гривень; 01 січня 2024 року 3 028,00 гривень, - на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена, а саме на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102,00 гривень згідно з положенням статті 7 Закону №1082-ІХ, статті 7 Закону №1928-ІХ, статті 7 Закону №2710-ІХ, не є правомірною.

Зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Таким чином, суд зауважує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII.

Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 (частина 6 пункту 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

При цьому, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок № 3-1) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Пунктом 1 розділу II Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 2 розділу II Порядку №3-1).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку №3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу III Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Таким чином, приписи Порядку №3-1 регламентують, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є обставини зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Отже, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 11.07.2024 року за № 12-23/102/24.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення прийнято ГУ ПФУ у Вінницькій області, суд дійшов висновку, що саме вказаного відповідача необхідно зобов`язати здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, суд дійшов висновку що порушені права позивача підлягають поновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2024 року за № 965230107430 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 11.07.2024 року за № 12-23/102/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, Код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, Код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 965230107430 від 08.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського апеляційного суду від 11.07.2024 року за № 12-23/102/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, Код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень, дев`яносто шість копійок).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.