Справа № 420/25212/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ГУ МВС України в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Європейська, буд. 12, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправними дії щодо відмови у внесенні змін до наказу №13о/с від 16.11.2023 року та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ГУ МВС України в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Європейська, буд. 12, код ЄДРПОУ 08592268), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління МВС України в Одеській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 , перерахунок вислуги років, згідно послужного списку та внести відомості в Наказ за №13 о/с від 16.11.2023 року, виданий Головним управлінням МВС України в Одеській області;
зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області внести зміни в Наказ за №13 о/с від 16.11.2023 року, виданий Головним управління МВС України в Одеській області в абзаці щодо зазначення вислуги років та викласти його в такій редакції: «Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 25 років 02 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 30 років 7 місяців 18 днів;
встановити судовий контроль за виконанням Рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання Рішення суду (ст. 382 КАС України).
Ухвалою суду від 13.08.2024 р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску.
15.08.2024 року (вх. № ЕС/34460/24) позивач надав до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, чим усунув зазначені судом недоліки.
Ухвалою від 19.08.2024 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2000 року та був звільнений в запас Збройних Сил України 20.11.2023 року. Згідно Наказу №13 о/с від 16.11.2023 року, виданого Головним Управлінням МВС України в Одеській області, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 24 роки 9 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні вислуга років становить 29 років 6 місяців, 27 днів. З вказаним Наказом, в частині обчислення вислуги років позивач не згоден, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до наявної в матеріалах справи звіту про доставку електронного листа, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 20.08.2024 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2000 року та був звільнений в запас Збройних Сил України 20.11.2023 року.
Згідно Наказу №13 о/с від 16.11.2023 року, виданого Головним Управлінням МВС України в Одеській області, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 24 роки 9 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні вислуга років становить 29 років 6 місяців, 27 днів.
З вказаним Наказом, в частині обчислення вислуги років позивач не згоден, оскільки, як вбачається з послужного списку, обчислення вислуги років на момент звільнення становить:
з 19.12.1997 року по 24.04.1999 року служба в Збройних силах України, загальний стаж роботи становить 01 рік, 04 місяці, 11 днів;
з 14.04.2000 року по 16.06.2000 року Одеське училище професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Одеській області, загальний стаж роботи становить 0 років, 05 місяців, 02 дні;
з 19.06.2000 року по 23.11.2023 року служба в МВС України, загальний стаж роботи становить 23 роки, 05 місяців, 17 днів, а саме:
з 19.06.2000 року по 10.01.2005 року міліціонер 2 роти полку ППСМ ОМУ УМВС України в Одеській області, стаж роботи становить 04 роки, 06 місяців, 21 день;
з 10.01.2005 року по 26.03.2007 року дільничний інспектор міліції ДІМ Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, стаж роботи становить 02 роки, 02 місяці, 17 днів, згідно з Постановою КМУ за №1525 від 17.11.2004 року, служба дільничного працівника міліції обчислюється, як один рік за півтора роки служби;
з 26.03.2007 року по 01.11.2007 року оперуповноважений відділення карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, стаж роботи 0 рік, 07 місяців, 05 днів, згідно з Наказом МВС України за №42 від 17.01.2002 року, служба оперуповноваженого карного розшуку обчислюється, як один рік за півтора роки служби;
з 01.11.2007 року по 06.11.2015 року старший оперуповноважений сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, стаж роботи становить 08 років, 0 місяців, 05 днів, згідно з Наказом МВС України за №431 від 14.11.2007 року та №361 від 29.07.2008 року, служба старшого оперуповноваженого карного розшуку обчислюється, як один рік за півтора роки служби.
Враховуючи з вищевказаного, загальна вислуга років складає 25 років 02 місяці 17 днів (01, 04 місяці, 11 днів + 0 років, 05 місяців, 02 дні + 23 роки, 05 місяців, 17 днів), у пільговому періоді 16 років 01 місяць 17 днів (02 роки, 02 місяця, 17 днів + 0 рік, 07 місяців, 05 днів + 08 років, 0 місяців, 05 днів = 10 років, 09 місяців, 04 дні* 1,5 років), загальний термін пільгових років становить 05 років, 04 місяця, 27 днів. Отже, загальна та пільгова вислуга років на момент звільнення становить 30 років 7 місяців 18 днів.
Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявою про перерахунок загального та пільгового стажу, одна йому було відмовлено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 ч. 1 п. а Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно пунктів а-в ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
За змістом ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
За приписами ст. 242 ч. 4 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.03.2021 р. у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд дійшов наступного висновку: ... основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку ....
У справі № 480/4241/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 р. № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і положенням цього закону не суперечить.
В цій же справі Верховний Суд зробив наступні правові висновки:
2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 р. у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 р. у справі 281/459/17, від 27.03.2020 р. у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону №2262-ХІІ.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
При цьому, Наказ Головного управління МВС України в Одеській області за №65 о/с від 28.01.2008 року на який посилається Головне управління МВС України в Одеській області «Про надзвичайну подію в Хмельницькому ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області та покарання винних», Наказ про звільнення №41 о/с від 31.01.2008 року скасовані Постановою Іменем України від 15.04.2016 року Одеським окружним адміністративним судом по справі №815/3447/15, а тому не приймаються судом до уваги.
Крім іншого, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У зв`язку із тим, що відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву та не повідомив суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву без поважних причин, як визнання позову в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи судом обставини справи, задля повного і належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління МВС України в Одеській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 , перерахунок вислуги років, згідно послужного списку та внести відомості в Наказ за №13 о/с від 16.11.2023 року, виданий Головним управлінням МВС України в Одеській області та зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області внести зміни в Наказ за №13 о/с від 16.11.2023 року, виданий Головним управління МВС України в Одеській області в абзаці щодо зазначення вислуги років та викласти його в такій редакції: «Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 25 років 02 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 30 років 7 місяців 18 днів.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ГУ МВС України в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Європейська, буд. 12, код ЄДРПОУ 08592268) про визнання протиправними дії щодо відмови у внесенні змін до наказу №13о/с від 16.11.2023 року та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління МВС України в Одеській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 , перерахунок вислуги років, згідно послужного списку та внести відомості в Наказ за №13 о/с від 16.11.2023 року, виданий Головним управлінням МВС України в Одеській області.
Зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області внести зміни в Наказ за №13 о/с від 16.11.2023 року, виданий Головним управління МВС України в Одеській області в абзаці щодо зазначення вислуги років та викласти його в такій редакції: «Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 25 років 02 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 30 років 7 місяців 18 днів.
Стягнути з ГУ МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2024 р.
СуддяО.М. Тарасишина
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122809156 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Тарасишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні