Ухвала

від 05.11.2024 по справі 420/34229/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34229/24

УХВАЛА

05 листопада 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552), в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Лінія 12, 6ст. Люстдорфської дороги, 22; код ЭДРПОУ 43879780) до Одеської обласної ради (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4 (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеського обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585), Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Центральна, 33; код ЄДРПОУ 21018033), Приватного підприємства «Тилігул» (місцезнаходження: 67555, Одеська область, Одеський район, с. Сичавка, вул. Прикордонна, 43; код ЄДРПОУ 33663215) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.09.2024 року №705-VIII,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного надійшла позовна заява Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552), в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Лінія 12, 6ст. Люстдорфської дороги, 22; код ЭДРПОУ 43879780) до Одеської обласної ради (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4 (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеського обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585), Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Центральна, 33; код ЄДРПОУ 21018033), Приватного підприємства «Тилігул» (місцезнаходження: 67555, Одеська область, Одеський район, с. Сичавка, вул. Прикордонна, 43; код ЄДРПОУ 33663215) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.09.2024 року №705-VIII.

05.11.2024 року позивачем до канцелярії суду подано разом з позовною заявою заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

зупинення дії рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII «Про дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) приватному підприємству «Тилігул» у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році»;

заборони приватному підприємству «Тилігул» здійснювати спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» на підставі рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову зазначено, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII «Про дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) приватному підприємству «Тилігул» у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році» та заборони приватному підприємству «Тилігул» здійснювати спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» на підставі рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII, буде заподіяна шкода, яку буде важко відновити.

Зокрема, на теперішній час Проєкт створення РЛП «Тилігунський» та Проєкт організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та реакційного використання його природних комплексів та об`єктів відсутні. Таким чином не можливо встановити межі території РЛП «Тилігульський», а також визначити його функціональне зонування.

Окрім того, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що, здійснивши видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) ПП «Тилігул плюс» у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році за відсутності відомостей про межі Пару та його функціонального зонування, Одеська обласна рада допустила порушення вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Наведе підтверджується листами Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 02.02.2022 №429/06/05-41/2-22/253, від 24.09.2024 № 4459/06/05-35/2-24/3481, лист регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» від 26.09.2024 №166.

Також Одеською обласною прокуратурою було здійснено запити до Одеської обласної ради (лист від 04.10.2024 №4053/0/03-14/24/1819), Одеської обласної державної адміністрації (лист від 07.10.2024 № 13309/7/01-46/12863/2-24) щодо відсутності Проєкту створення та Проєкту організації, однак зазначене нічим не спростовано.

У зв`язку з викладеним, на думку представника позивача, не застосування заходів забезпечення позову буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч.2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст. 154 КАС України).

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

З наведеного вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Позивач наголошує на тому, що відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України наявні підставі для вжиття судом заходів забезпечення позову, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України шляхом зупинення дії вищевказаного рішення.

На підставі викладеного у заяві про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII «Про дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) приватному підприємству «Тилігул» у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році» та заборони приватному підприємству «Тилігул» здійснювати спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» на підставі рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII.

Небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією. Даною заявою позивача доведено обставини існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Позивач вважає, що заява про забезпечення позову містить достатні мотиви та підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 2 ст.150 КАС України, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Задоволенням заяви про забезпечення позову в даному випадку позивач не просить суд вирішити спір по суті, а лише тимчасово зупинити настання негативних наслідків до перевірки правомірності дій відповідача та винесення судом рішення у справі.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку має метою збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті, при цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Ухвала про забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання про правомірність дій Відповідача, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків до перевірки правомірності таких дій та винесення судом рішення у справі. В той же час, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити права держави.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

До того ж, забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Крім того, слід відзначити, що в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача(який діє в інтересах держави), так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд вважає, що зазначені вище обставини є достатніми для підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Вказані заходи забезпечення адміністративного позову, обґрунтованість яких встановлена вище, відповідає предмету адміністративного позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, правова оцінка висновку, рішення відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду справи.

Щодо стягнення з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 908,40 грн за подачу заяви про забезпечення позову на рахунок Одеської обласної прокуратури, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст 139 КАСУ при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову поверненню не підлягає.

З метою забезпечення сталості та єдності судової практики, вищенаведені висновки суду також узгоджуються з позиціями судів України, викладеними у вищенаведених судових рішеннях в аналогічних та подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що наведеним позивачем обґрунтуванням заяви про забезпечення позову та доданими до позовної заяви письмовими доказами доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких він звернувся до суду, відповідно заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 256, 295, 297 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552), в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, Лінія 12, 6ст. Люстдорфської дороги, 22; код ЭДРПОУ 43879780) до Одеської обласної ради (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4 (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеського обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585), Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (місцезнаходження: 67500, Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Центральна, 33; код ЄДРПОУ 21018033), Приватного підприємства «Тилігул» (місцезнаходження: 67555, Одеська область, Одеський район, с. Сичавка, вул. Прикордонна, 43; код ЄДРПОУ 33663215) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.09.2024 року №705-VIII, - задовольнити.

Зупинити дію рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII «Про дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) приватному підприємству «Тилігул» у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» у 2024 році».

Заборонити приватному підприємству «Тилігул» здійснювати спеціальне використання природних ресурсів (рибальство) у межах регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» на підставі рішення Одеської обласної ради від 06.09.2024 року №705-VIII.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина