Рішення

від 05.11.2024 по справі 580/6500/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року справа № 580/6500/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (19301, смт. Лисянка, пл. Миру, 30) в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 08.02.2024 №30 Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо отримання компенсації витрат за січень 2024 року за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати виконавчий комітет Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області призначити ОСОБА_1 за її заявою від 04.02.2024 компенсацію витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб, та здійснити відповідні виплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно відмовив у призначенні за січень 2024 року компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, причин ненадання не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2 .

05.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб за січень 2024 року щодо ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, фактичне місце проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є: АДРЕСА_3 .

Листом від 10.04.2024 №537 виконавчим комітетом Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області повідомлено позивача, що подані заяви про надання компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року, а також за лютий 2024 - були задоволені, однак за січень 2024 року відмовлено у такій виплаті (компенсації) у відповідності до рішення №30 від 08.02.2024.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 08.02.2024 №30 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо отримання компенсації витрат за січень 2024 року за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 », останнім відмовлено у виплаті компенсації ОСОБА_1 за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , за січень 2024 року, на підставі доповідної записки адміністратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 06.02.2024.

Не погоджуюсь з вищезазначеним рішенням, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає таке..

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-УІІ (далі - Закон №1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Частиною 1 ст. 1 Закону №1706-УІІ визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Через військову агресію російської федерації Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні запроваджено воєнний стан. Станом на даний час в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону №1706-УІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно ст. 5 Закону №1706-УІІ визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Судом встановлено, що у належному позивачу на праві власності житловому будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2 розміщувалися внутрішньо переміщені особи, а саме:

- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідка ВПО від 16.08.2022 №7115-5002011072);

- ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідка ВПО від 16.08.2022 №7115-5002011190);

- ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка ВПО від 16.08.2022 №7115-5002010217);

- ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідка ВПО від 16.08.2022 №7115-5002010206);

- ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , довідка ВПО від 16.08.2022 №7115-5002010293).

Порядок, який визначає механізм компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №333(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 977), зокрема особам які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, інформація про які є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно до п. 2 Порядку №333, компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях, зазначених у пункті 1 цього Порядку, внутрішньо переміщених осіб, крім осіб, з якими вони пов`язані родинними відносинами, споріднення яких засноване на шлюбі та кровному рідстві (чоловік, дружина, батько, мати, діти, онуки, зокрема повнолітні) (далі - особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб), для покриття витрат, пов`язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

Пунктом 5 Порядку №333 передбачено, що компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях, зазначених у пункті 1 цього Порядку, внутрішньо переміщених осіб, крім осіб, з якими вони пов`язані родинними відносинами, споріднення яких засноване на шлюбі та кровному рідстві (чоловік, дружина, батько, мати, діти, онуки, зокрема повнолітні) (далі - особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб), для покриття витрат, пов`язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

Сторонами не заперечується подача 05.02.2024 до виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області заяви згідно додатку №2 до Порядку, про отримання компенсації витрат за січень 2024 року за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п. 8 - 9 Порядку №333 уповноважені особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевої держадміністрації, відповідної військової адміністрації мають право проводити перевірку достовірності наведених у повідомленні або заяві відомостей шляхом відвідування місць розміщення внутрішньо переміщених осіб, зокрема з метою перевірки факту розміщення таких осіб, ідентифікації осіб шляхом пред`явлення ними паспорта громадянина України, свідоцтва про народження малолітньої дитини, посвідки на постійне проживання (зокрема електронне відображення інформації, що міститься у таких документах), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або електронної довідки, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи, перевірки факту безоплатного розміщення таких осіб, кількості розміщених осіб та умов їх проживання. Перевірка проводиться за рішенням виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевих держадміністрацій, відповідних військових адміністрацій вибірково з метою встановлення фактів відповідності даних, зазначених в абзаці першому цього пункту. За результатом такої перевірки уповноважені представники виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевої держадміністрації, відповідної військової адміністрації складають акт перевірки у довільній формі. Інформація про результати таких перевірок щомісяця надсилається до Мінреінтеграції.

У разі коли за результатами перевірки встановлено факт наведення у заяві недостовірної інформації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцеві держадміністрації, відповідні військові адміністрації приймають рішення про відмову у виплаті компенсації.

Згідно наявних матеріалів справи рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 08.02.2024 №30 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо отримання компенсації витрат за січень 2024 року за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 » - не містить відомостей про складений акт перевірки про встановлення фактів відповідності даних, зазначених в абзаці першому п. 8 Порядку №333.

Суд звернув увагу на задоволення заяв про надання компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року, а також за лютий 2024 року.

Враховуючи викладе, рішення виконавчого комітету Лисинської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 08.02.2024 №30 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо отримання компенсації витрат за січень 2024 року за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 » є протиправним та підлягає скасування.

Таким чином, з метою усунення порушеного його права на компенсацію витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб є зобов`язання відповідача призначити компенсацію витрат за січень 2024 року.

Щодо здійснення відповідних виплат, то суд зазначає, що вказана вимога є передчасною оскільки відповідачем компенсацію позивачу не призначено, а відповідно і не прийняте рішення про обмеження/виплату її розміром. Крім того суд позбавлений можливості приймати рішення на майбутнє, на усунення порушень, які ще не вчинені.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви наданий опис наданих послуг, а саме: консультація 1000грн.; підбір правових позицій 1000грн.; складання позовної заяви 6000грн.; участь в судових засіданнях 2000грн.

Окрім того, в матеріалах наявна платіжна інструкція АТ КБ «Приватбанк» від 26.06.2024 про сплату ОСОБА_9 (ФОП) грошових коштів за надану правову допомогу згідно договору в розмірі 10000грн.

При цьому, суд зазначає, що судові засідання в даній справі не проводились

Суд бере до уваги , що позивач документально підтвердив, що він сплатив 10000 грн. на виконання договору про надання правової допомоги. Водночас, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, позовну заяву та значення справи для сторони, а також часткове задоволення адміністративного позову, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, що були сплачені позивачем адвокату у цій адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 08.02.2024 №30 Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо отримання компенсації витрат за січень 2024 року за розміщення ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати виконавчий комітет Лисянської селищної ради призначити ОСОБА_1 компенсацію витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб за січень 2024 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Лисянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04410982) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 800(вісімсот) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Лисянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04410982) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., в стягнення решти суми витрат відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР