Ухвала

від 04.11.2024 по справі 580/10711/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2024 року справа № 580/10711/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/10711/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Трансзерноекспорт» (вул. Шевченка 266, оф. 198, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 41202673) про зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган, постановив ухвалу.

30.10.2024 вх.№50667/24 позивач у позовній заяві просить:

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Трансзерноекспорт» укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на Головне управління ДПС у Черкаській області.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Додатком до позовної заяви позивач надає рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №580/6231/23, де суд вирішив: стягнути з рахунків у банках та за рахунок готівки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Трансзерноекспорт» на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг у сумі 5643064 (п`ять мільйонів шістсот сорок три тисячі шістдесят чотири) грн 81 коп.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

У п.1 розділу ІІ «Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи», затвердженого 16.06.2017 наказом Міністерства фінансів України №585, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (надалі «Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи»), зазначено, що контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У повідомленні від 10.09.2024 (бульвар Шевченка 266, кв (офіс) 198, м. Черкаси) зазначено - є дебіторська заборгованість, строк погашення якої настав, проте ні суми, ні дати не зазначені, а рекомендоване повідомлення ф.119 повідомлення за закінченням терміну зберігання вручене відправнику 26.09.2024, проте позовна заява направлена до суду 30.10.2024 без відповідного клопотання.

Позивач зазначає, що на підставі рішення суду винесено рішення керівника контролюючого органу від 22.07.2024 №236/2-2300 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки, яке надіслало на адресу відповідача та повернуто за закінченням строків зберігання, проте поштову адресу отримувача зазначає бульв. Шевченка 266,198 (без будь-якої відмітки квартира чи офіс - не зазначено), м. Черкаси (ідентифікатор 0900944823724). Акт від 03.09.2024 №19206/6/23-00-13-04-21 про неможливість вилучення готівки ТОВ «Торговий дім Трансзерноекспорт» у зв`язку із відсутністю боржника за юридичною адресою складений із зазначенням адреси : бульвар Шевченка 266, кв (офіс) 198, м. Черкаси. Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків від 10.09.2024 направлене податковим органом на адресу боржника без зазначення офісу/квартири (ідентифікатор 0600961155980).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Представник позивача не звертався до Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/6231/23 ні про встановлення судового контролю, ні про зміну порядку і способу виконання.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 висновує: п.47 - автономія волі сторін є ключовою рисою цивільного права та знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Оскільки стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає лише добровільне відступлення права вимоги, то позивач не надав доказів інформування про застосування обраного важелю впливу на платника податків.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган, відповідно до ч. 2 цієї статті заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі, проте позивач у позовній заяві усупереч вимогам законодавства не зазначає з якою саме датою (годиною, хвилиною) пов`язує початок перебігу строку звернення до суду. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Варто зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач не надав актуальну фінансову звітність (у додатках наявна лише за 2022) на підтвердження обраного способу звернення до суду з позовом.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 283, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви до 05.11.2024 до 17 години 00 хвилин.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: опису майна у податкову заставу; проєкта договору про переведення права вимоги; розшифровки суми дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав; з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем з урахуванням виконання рішення у справі №580/6231/23; доказів направлення/отримання відповідачем пропозиції щодо проєкту договору про проведення права вимоги дебіторської заборгованості на актуальну податкову адресу ТОВ «Торговий дім Трансзерноекспорт»; надання фінансової звітності за 2023 рік, півріччя за 2024 рік, баланс, звіт про фінансовий стан за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), у тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості), а також документи, що свідчать про активи, що не можуть бути предметом застави; доказів на підтвердження виконання рішення у справі №580/6231/23 (здійснення судового контролю).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА