Ухвала

від 04.11.2024 по справі 580/8581/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2024 року справа № 580/8581/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/8581/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

28.08.2024 вх.№41005/24 представник позивача - адвокат Гречуха Костянтин Русланович (ордер серії СА №1095416) у позовній заяві просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 медичного огляду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторний (повний) медичний огляд на предмет придатності позивача до військової служби.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи існує захворювання, що перешкоджає призову на військову службу, виходить за межі судового розгляду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише у межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у від 13.06.2018 у справі №806/526/16.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах.

Відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073).

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип належного врядування не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обґрунтував зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах.

Обираючи самостійний спосіб захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України позивач не обґрунтовує вимогу зобов`язального характеру у контексті ст.5 КАС України. Позивач не обґрунтував протиправності індивідуального акта.

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права; окреслення дотримання процедури прийняття висновку та адміністративної процедури із зазначенням порушених аимог нормативно-правових актів.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА