Постанова

від 05.11.2024 по справі 520/14646/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 р. Справа № 520/14646/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В. м. Харків, по справі № 520/14646/24

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області треті особи Адвокат ОСОБА_2

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - відповідач), третя особа: адвокат ОСОБА_2, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 30.04.2024 р. про закриття дисциплінарної справи за відомостями, викладеними у скарзі ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2;

зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області розглянути скаргу ОСОБА_1 з урахуванням висновків, що містяться у рішенні суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року у справі №520/14646/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа: адвокат ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог скарги позивач зазначає, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим, та під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Зазначає, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області не містить жодних доводів чи мотивів на користь закриття дисциплінарної справи, що є достатньою підставою для його скасування як такого, що не відповідає положенням закону. Позивач вважає, що висновок суду першої інстанції суперечить ст.42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою передбачено право особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до суду. Крім того, позивач в своїй апеляційній скарзі зауважує на те, що поведінка третьої особи порушує права та законні інтереси позивача, а відповідач, ухилився від обов`язків щодо притягнення адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 10.01.2024 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до КДКА Харківської області зі скаргою стосовно адвоката ОСОБА_2 .

Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Стєбєлєвим А.М. на підставі доручення в.о. голови дисциплінарної палати КДКА Харківської області Перепелиці І.І. вих.№01/24 від 07.02.2024 року проведено перевірку відомостей, викладених скарзі.

Для отримання пояснень від адвоката ОСОБА_2 по суті скарги від ОСОБА_1 на адресу робочого місця, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України, було направлено відповідне звернення.

Під час перевірки відомостей, викладених в скарзі, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області було запит до адвоката ОСОБА_2. для отримання документів та інформації по суті порушених питань у скарзі, та за результатами перевірки складено довідку по суті порушених питань, згідно з якою, вважає, що в діях адвоката ОСОБА_2 наявні ознаки дисциплінарного проступку, які мають бути перевірені під час дисциплінарного провадження.

09 квітня 2024 року дисциплінарною палатою КДКА Харківської області було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , розгляд справи було призначено на 30 квітня 2024 року.

Адвокат ОСОБА_2., надав пояснення та відповідь на запит, а також з`явився в засідання дисциплінарної палати, пояснивши суть обставин, а також надав копії документів.

За наслідками розгляду скарги позивача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області прийнято рішення від 30.04.2024 р. про закриття дисциплінарної справи.

Не погоджуючись рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України прийняте з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог на підставі наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно ч.1, ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.35, ч. ч. 1, 2 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Відповідно до абзацу другого цієї норми дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Порядок розгляду дисциплінарної справи встановлений статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до частини 1 цієї статті дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Згідно частини 2 цієї статті розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. №120 (далі Положення №120 від 30.08.2014 року).

Відповідно до п. 7 Положення №120 від 30.08.2014 року, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до п.12 Положення №120 від 30.08.2014 року дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно з п. 24 Положення №120 від 30.08.2014 року, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Згідно з п. 25 Положення №120 від 30.08.2014 року, Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 30 Положення №120 від 30.08.2014 року встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Пунктом 49 Положення №120 від 30.08.2014 року встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; закриття дисциплінарної справи.

Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі, зокрема, відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, питання щодо наявності чи відсутності складу якого у діянні адвоката з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Як підтверджено матеріалами справи, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 , Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області прийнято рішення від 30.04.2024 р. про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2053 від 07.12.2016 року, видане Радою адвокатів Харківської області).

Ухвалюючи рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, відповідач вказав на те, що, врахувавши наявні в матеріалах справи пояснення та документи, надані адвокатом, що спростовують ознаки дисциплінарного проступку, шляхом обговорення дисциплінарна палата КДКА Харківської області прийшла до висновку про відсутність передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підстав для притягнення адвоката ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Харківській області не містить жодних доводів чи мотивів на користь закриття дисциплінарної справи, що є достатньою підставою для його скасування як такого, що не відповідає положенням закону.

На думку колегії суддів, правову оцінку рішенню КДКА Харківської області від 30.04.2024 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2. слід надавати виключно у контексті дотримання процедури його прийняття.

Окрім того, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03 1980).

Відтак, суд, надаючи правову оцінку рішенням органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності чи закриття дисциплінарної справи, суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 10 червня 2021 року по справі №826/15590/15, від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18.

Суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Надаючи оцінку спірному рішенню в частині дотримання КДКА норм чинного законодавства при його прийнятті, колегія суддів зазначає, що позивач не заперечує дотримання відповідачем процедури розгляду його скарги.

В той же час позивач вказує, що при розгляді скарги Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області не надала обґрунтованих відомостей на вказані доводи у скарзі, а відтак не може вважатись обґрунтованим та вмотивованим.

При цьому, скаржником в апеляційній скарзі не спростовано висновків суду першої інстанції про дотримання КДКА порядку прийняття скарги до розгляду, витребування необхідних матеріалів від КДКА, проведення перевірки відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 , повідомлення учасників про дату і час проведення засідання КДКА, а також забезпечення учасників провадження права на участь у засіданнях КДКА та надання своїх пояснень та доказів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме по собі наголошення позивачем про наявність факту вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_2. , не може бути обставинами розгляду у даній справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Допущення КДКА Харківської області порушень вимог Закону №5076-VI та Положення №120 при прийнятті рішення від 30.04.2024 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2. колегією суддів не встановлено. А відтак, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про протиправність вказаного рішення та, відповідно, для його скасування.

Крім того, позивач в своїй апеляційній скарзі зауважує на зловживанні третьою особою процесуальними правами ОСОБА_1 , зокрема зазначає, що: адвокат ОСОБА_2. діяв з метою допомогти своєму клієнту ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_1 на суму 700 000 дол США; дії адвоката ОСОБА_2. були спрямовані на досягнення однієї мети - затягнути розгляд справи, оскільки у жовтні 2024 р. спливає передбачений п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності; адвокат ОСОБА_2. регулярно не з`являється до судових засідань, фальсифікуючи докази своєї участі в інших справах; адвокат ОСОБА_2. здійснює процесуальні диверсії; адвокат ОСОБА_2. представляє інтереси позивачів і відповідачів одночасно, тобто осіб, чиї процесуальні інтереси є протилежними або взаємовиключними.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи апелянта, оскільки, дослідивши рішення КДКА Харківської області від 30 квітня 2024 року, слід зазначити, що воно прийнято за наслідком перевірки заяви ОСОБА_1 та наданих до неї доказів, поданих до дисциплінарної комісії 10.01.2024 року.

В свою чергу, обов`язок щодо проведення перевірки відомостей, викладених у заяві (скарзі), покладено на члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. З цією метою, задля всебічного та повного аналізу викладених у скарзі обставин, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом (положення статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 30.04.2024 року, яким закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2., прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 по справі № 520/14646/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко