Постанова

від 05.11.2024 по справі 520/18688/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 р.Справа № 520/18688/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 (суддя: Біленський О.О., м. Харків) по справі № 520/18688/24

за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області (далі по тексту - позивач, ТУ ССО у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідач), третя особа: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Я.В. ВП НОМЕР_2 від 21.06.2024 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/18688/24 у задоволенні адміністративного позову Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43181818) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/18688/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на неправомірність дій відповідача, позивач наводить обставини справи, зазначені ним у позовній заяві, вказує на їх неврахування судом першої інстанції. Звертає увагу, що державним виконавцем під час прийняття оскаржуваного рішення не надано оцінку поважності причин невиконання відповідного судового рішення, які не залежали від позивача, а отже спірна постанова у ВП НОМЕР_2 від 21.06.2024 є неправомірною.

Відповідач та третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №520/4088/23, виданого Харківським окружним адміністративним судом 09.04.2024 про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 по 08.03.2022 та з 19.11.2022 по 20.01.2023.

Так, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.04.2024 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2. Боржнику встановлено строк на виконання рішення протягом 10 робочих днів.

09.05.2024 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено лист №51.06-369, в якому надані пояснення щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 №520/4088/23.

Божником повідомлено державного виконавця про те, що Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 28.03.2024 №94 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Проте, відповідно до ст. 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, функції головного державного розпорядника коштів здійснює Державна судова адміністрація України.

З метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області 28.03.2024 листом №51.06-129/ССО письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

Після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області буде здійснено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в установленому порядку.

До листа №51.06-369 від 09.05.2024 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області додано копію листа від 28.03.2024 за №51.06-129/ССО, копію розрахунку потреби в коштах на виплату додаткової винагороди, витяг з наказу від 28.03.2024 №94.

За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.06.2024 НОМЕР_2 на боржника - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області, накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови державного виконавця, оскільки позивачем належним чином не було виконане рішення суду у справі №520/4088/23, не доведено наявності поважних причин такого невиконання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі також - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як передбачено приписами ч.2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Водночас, положеннями ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як убачається з матеріалів справи, у спірному випадку причиною невиконання судового рішення у справі № 520/4088/23 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення з огляду на те, що Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області має здійснювати видатки на виконання судових рішень за рахунок кошторисних призначень за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя», яка входить до видатків коду економічної класифікації видатків бюджету 2800 „Інші поточні видатки.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 за вих. № 08020-01-3/34132, у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень.

У кошторисі Територіального управління Служби судової охорони у Харківській на 2024 рік області на видатки за бюджетною програмою за КПКВК 3501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" затверджено лише 1000,00 грн..

З метою забезпечення надходження додаткових коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Тож, саме від розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня залежить можливість Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.

Отже, в цьому випадку позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету не виділялись. Тому у контексті обставин цієї справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 09 грудня 2020 року у справі №522/19758/18.

В свою чергу, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №520/4088/23 за позовом ОСОБА_1 , після набрання ним законної сили, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало Наказ від 28.03.2024 № 94 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у загальному розмірі 74453,92 грн..

12.04.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження за постановою ВП НОМЕР_2, винесеної при примусовому виконанні виконавчого листа № 520/4088/23 від 09.04.2024, виданого Харківським окружним адміністративним судом. Боржнику встановлено строк на виконання рішення протягом 10 робочих днів.

09.05.2024 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області листом №51.06-369 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, здійснило розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику додаткової винагороди на період дії воєнного стану та письмово звернулося до розпорядника коштів (другого рівня) з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Крім того, в цьому листі Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань таку додаткову винагороду буде виплачено ОСОБА_1 ..

Проте, державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або невизнання причин невиконання рішення суду неповажними, про які Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області повідомило у процесі виконання судового рішення у справі № 520/4088/23.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця у ВП НОМЕР_2 від 21.06.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 420/5465/18.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області не є належним чином обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів в якості належних.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/18688/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Я.В. у ВП НОМЕР_2 від 21.06.2024 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді В.Б. Русанова Т.С. Перцова