Ухвала

від 31.10.2024 по справі 280/6255/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6255/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року в адміністративній справі №280/6255/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна Енергія» до Хмельницької митниці про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року адміністративний позов було задоволено.

Хмельницька митниця, не погодившись з рішенням суду, звернулась до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 року апеляційна скарга Хмельницької митниці залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано строк 10 днів з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Без руху" від 14.10.2024 року по справі № 280/6255/24 доставлено до електронного кабінету Хмельницької митниці 16.10.24 о 03:34 годині.

24.10.2024 Хмельницькою митницею, на виконання вимог вищевказаної ухвали, через підсистему Електронний суд направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване відсутністю коштів та фінансування витрат на оплату судового збору за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі та введенням воєнного стану в Україні.

Перевіривши доводи вищевказаних клопотань, встановлено, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України Про судовий збір передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

В клопотанні про відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, Тернопільська митниця звертає увагу, і просить суд врахувати, що видатки митниці фінансуються з Державного бюджету України, тому беручи до уваги відсутність станом на сьогоднішній день коштів за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки на сплату судового збору, у скаржника на даний час не має можливості здійснити оплату судового збору.

Водночас, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Виписка з рахунку за 26.03.2024 на яку посилається скаржник у клопотанні не може вважатися належною підставою для відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору у даній справі, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право своєчасно в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що Тернопільська митниця, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.

Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору.

Окрім того, Хмельницька митниця не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.

З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить до висновку, що доводи скаржника не дають підстав для відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору у даній справі, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення, звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення заявлених клопотань у цій справі під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги не впливає на його вирішення, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду поданих клопотань зроблено висновок про відсутність підстав для відстрочення від сплати судового збору, як наслідок розгляд такого клопотання окремою ухвалою суду та направлення її скаржнику у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України без подальшого продовження строку не несе для скаржника ніяких правових наслідків, оскільки визначений законодавством та встановлений судом десятиденний строк для сплати судового збору для нього не змінився.

Розгляд поданих скаржником клопотань до вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги і направлення скаржнику ухвал суду про відмову у задоволенні цих клопотань у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України, буде впливати виключно на дотримання формального характеру розгляду цих клопотань окремими ухвалами суду, безпідставного подовження строків розгляду цього питання судом та в свою чергу збільшить витрати бюджетних коштів на поштове пересилання скаржнику копії таких ухвал.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи заявника не дають підстав для відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Станом на 31.10.2024 недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути заявнику.

Керуючись ст. 169, ч. 2, 6, 7 ст. 298, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Хмельницької митниціпро відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року в адміністративній справі №280/6255/24 повернути.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов