Ухвала

від 04.11.2024 по справі 340/10236/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/10236/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №340/10236/23 за позовом приватного підприємства «Текіс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області, не погодившись з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, після отримання 30 вересня 2024 року його копії, 01 листопада 2024 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 30 вересня 2024 року, про що зазначено скаржником у поданій ним апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду01 листопада 2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 30.10.2024 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.

Щодо посилань скаржника на сплату ним 28.10.2024 року судового збору за подання апеляційної скарги як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання повного судового рішення, що оскаржується 30.09.2024 року був більш ніж достатній для здійснення його сплати в межах строку встановленого законом на подачу апеляційної скарги.

При цьому, дії відповідача щодо не своєчасної сплати судового збору, враховуючи його обізнаність щодо норм діючого законодавства, що передбачає такий обов`язок, свідчать про умисне порушення ним такого елементу здійснення принципу верховенства права як і принципу юридичної визначеності, що спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, дії відповідача щодо своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі мали бути розпочаті з 30.09.2024 року, натомість доказів вчинення відповідачем таких дій до апеляційної скарги не надано.

Судом апеляційної інстанції враховано і те, що ухвалу суду апеляційної інстанції щодо залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги у зв`язку з не наданням документу про сплату судового збору скаржником отримано 16.10.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету Головного управління ДПС у Кіровоградській області через систему Електронний суд копії зазначеної ухвали суду.

При цьому, як вбачається з платіжного доручення №1660, копію якого додано до повторноподаної апеляційної скарги, сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі відповідачем здійснено 28 жовтня 2024 року.

Тобто, станом на час отримання ухвали суду про залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги 16.10.2024 року, скаржнику було відомо, що апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутністю документу про сплату судового збору, при цьому враховуючи дату платіжного доручення №1660 - 28 жовтня 2024 року такий судовий збір було сплачено до повернення попередньоподаної апеляційної скарги, що мало місце 30 жовтня 2024 року.

Однак, скаржник, у встановлений судом десятиденний строк вищезазначений документ до суду не надав, у зв`язку з чим ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року зазначену апеляційну скаргу і було повернуто скаржнику.

Зазначені обставини свідчать про те, що сплата судового збору мала місце під час попередньоподаної апеляційної скарги, проте скаржник не зазначає обставин не можливості надання цього платіжного документу на виконання ухвали суду про залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги, що спростовує доводи скаржника про здійснення ним усіх залежних від нього заходів для реалізації права на оскарження судового рішення у цій справі.

При цьому, скаржник не наводить обставин з посиланнями на докази неможливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі у цій справі до 28.10.2024 року.

Зважаючи на обізнаність скаржника як Державного органу щодо норм діючого законодавства, що передбачає обов`язок сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі у розмірі визначеному законом, а також те, що скаржник будучи після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, ігноруючи таку ухвалу безпідставно не надав документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що ці обставини спростовують доводи скаржника про здійснення ним усіх залежних від нього заходів для реалізації права на оскарження судового рішення у цій справі.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та як наслідок його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження та надання такого документу до суду в цей строк, а отже не виконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги йому у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження державному органу перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №340/10236/23 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяВ.Є. Чередниченко